Війна та тарифи. Як українці оплачують комунальні послуги у воєнний час

Ще до вторгнення Росії українці нагромадили величезну заборгованість за комунальні послуги. За даними Держстату, борги за комуналку станом на 1 січня 2022 року досягли 81,4 млрд грн.

Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, називає такі чинники, що призвели до такої ситуації:

• низька платоспроможність українців
• високі комунальні тарифи
• погана фінансова дисципліна серед тих, хто має можливість платити за комуналку
• низька якість комунальних послуг
• відсутність державної тарифної політики та програм підтримки споживача комунальних послуг.

За словами співрозмовника Фокусу, наслідком цієї ситуації стала неможливість проведення капітальних ремонтів тепломереж, 85% (14,8 тис. км) з яких потребують негайного капремонту, тоді як за рік в Україні ремонтують не більш як 200-250 км труб.

Борги за комуналку не обов'язково є наслідком бідності чи життєвих проблем платників. "Не платити за комунальні послуги можуть соціально незахищені особи (пенсіонери, матері-одиначки та ін.), або, навпаки, люди, які мають фінансові можливості, проте є "дух протиріччя" та небажання виконувати певні соціальні правила", — розповідає Катерина Аніщенко, адвокатка ЮК "Riyako&Partners".

Співрозмовники Фокусу зазначають, що люди з низькими і середніми доходами часто відповідальніше ставляться до своїх зобов'язань, тоді як є чимало прикладів накопичення великих боргів цілком платоспроможними власниками дорогої нерухомості з великою площею. Існують випадки, коли за комунальні послуги не платять роками, а сума боргу обчислюється сотнями тисяч або навіть мільйонами гривень.

Платіжка не вчасно. Як і чому ростуть борги за комуналку у воєнний час

Після вторгнення Росії українці передбачувано стали ще гірше платити за комуналку, ніж до війни.

"Рівень неплатежів за комунальні послуги в Україні остаточно невідомий, тому що дані не публікуються з лютого 2022 року, — коментує теперішню ситуацію Олег Попенко. — Але, виходячи з моїх розрахунків, заборгованість за житлово-комунальні послуги, ймовірно, становить набагато більше за 100 млрд грн".

У масштабах українського держбюджету це — колосальна сума. Для порівняння: за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, витрати на оборону після повномасштабного вторгнення Росії становили понад 400 млрд грн, про що нещодавно писав Фокус.

За спостереженнями Олега Попенка, під час війни платіжна дисципліна має регіональний характер:

• на територіях, де йдуть активні бойові дії, платять не більше за 10%
• у центрі України — 50-70%, залежно від області
• на заході України — близько 80-85%

На думку Попенка, такий рівень платежів є критичним для комунального сектора.

Очевидно, погіршення спричинене тим, що люди, рятуючись від війни, покинули будинки і забули про свої платіжки.

"Війна змінила життя і побут українців — багато хто виїхав за кордон або в іншу область, дехто не має можливості користуватися своїм житлом, інші будинки зруйновані, тому оплата комунальних платежів опиняється під питанням", — зазначає Ігор Ясько керівний партнер ЮК Winner.

Однак, де-не-де вже спостерігаються ознаки поліпшення. "Після звільнення Київської, Чернігівської та Сумської областей багато хто повернувся додому. Відповідно, з квітня-травня 2022 року рівень оплат почав збільшуватися і на сьогодні у багатьох ОСББ вже досягає довоєнних показників", — додає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора". За її словами, люди розуміють, чи живуть вони у своїй квартирі, чи в чужій, але хтось має вивозити сміття, прибирати двір, ремонтувати труби та вкручувати лампочки.

Тимчасові пільги. Як платити за комунальні послуги під час війни

Катерина Аніщенко уточнює, що внаслідок несплати за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у такій формі:

• стягнення пені
• припинення надання комунальних послуг
• виселення з житла
• перетворення стягнення на нерухомість відповідно до норм законодавства

Однак у ситуації воєнного стану влада України пішла на низку поступок для споживачів комунальних послуг:

• Верховна Рада ухвалила закон №7427, який забороняє підвищення комунальних тарифів для населення під час дії воєнного стану в Україні та шести місяців після його завершення
• Верховна Рада ухвалила закон №7531, який забороняє стягнення з населення боргів за комуналку

Згаданий закон №7427 передбачає мораторій на підвищення тарифів на тепло та гарячу воду під час війни. Документ передбачає заборону підвищення тарифів для всіх громадян на:

• послуги з розподілу газу;
• теплову енергію — її виробництво, транспортування та постачання;
• послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

"Заборона стягнення боргів за комуналку допомагає простим українцям пройти складні часи, бо лише офіційно понад 5 млн українців втратили роботу, — коментує ситуацію Олег Попенко. — Але комунальний сектор зараз переживає вкрай непрості часи та змушений працювати собі на збиток". Експерт додає, що раніше комунальники розв'язували питання неплатежів шляхом підвищення тарифів, а оскільки зараз це неможливо, вони виживають завдяки дотаціям з місцевих бюджетів.

Важливо

Готуй буржуйку влітку. Які проблеми з газом і теплом можуть бути в новому зимовому сезоні

"Закон №7531 тимчасово, на період дії воєнного стану, забороняє примусове стягнення з фізособи заборгованості за ЖКП у громадах, розташованих у районах проведення воєнних дій, у тимчасовій окупації, в оточенні, відповідно до переліку Мінреінтеграції, або в разі, якщо нерухоме майно знищене чи пошкоджене, — уточнює Ігор Ясько. — Для громадян, які страждають від обстрілів, це хороша новина, адже фінансовий стан багатьох із них — незадовільний".

Співрозмовник Фокусу додає, що платників зараз також розслаблює відсутність наслідків у вигляді від'єднання від послуг ЖКГ, адже під час війни це заборонено законом, і, крім того, — припинення нарахування пені за заборгованістю.

Пом'якшення вимог до платіжної дисципліни у воєнний час не означає списання боргів. Ігор Ясько зазначає, що заборгованість, хоч і без штрафних санкцій, все ж таки доведеться погасити після закінчення війни в повному обсязі.

"Я розумію логіку закону та його доцільність під час війни. Але громадянам потрібно усвідомити, що їхнє майно потрібно обслуговувати. Навіть якщо ви не проживаєте у своїй квартирі, за опалення доведеться заплатити зараз чи після війни. Такого, що всім все вибачать, — не буде", — попереджає Тетяна Бойко.

Співрозмовниця Фокусу нагадує, що комунальники сьогодні захищають ще один важливий фронт і гідні оплати за свою роботу, бо інакше професіонали звільнятимуться, а якість послуг лише погіршуватиметься.