Готуй буржуйку влітку. Які проблеми з газом і теплом можуть бути в новому зимовому сезоні

В Україні повним ходом триває підготовка до воєнного осінньо-зимового періоду. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, Україна, як і Європа, готується до найскладнішого опалювального сезону.

"Європа реагує на енергетичні виклики, на складність проходження опалювального сезону в зв'язку з війною в Україні та кризою, викликаною російською федерацією. Україна має запропонувати відповідь на виклики, з якими ми зіткнемося протягом осінньо-зимового періоду", — каже Денис Шмигаль.

За інформацією Мінрегіону, підготовка до опалювального сезону ведеться за планом, а стан готовності об'єктів житлового фонду вже становить 72%, теплових мереж — 74%. Також відбувається активне відновлення пошкодженої інфраструктури. За даними міністерства, Україна накопичила вже 12,6 млрд кубометрів газу та 1,89 млн тонн вугілля. А області надали комплексні плани оперативного реагування у кризових ситуаціях, які можуть виникнути під час проходження осінньо-зимового періоду.

Фокус з'ясував, якою справді є ситуація в енергетичному секторі напередодні осінньо-зимових холодів і чи вистачить Україні газу й електроенергії, щоб забезпечити населення необхідним теплом у період опалювального сезону.

Чи вистачить запасів газу на забезпечення тепла в українських будинках?

Глава "Нафтогазу" Юрій Вітренко вважає, що Україні для успішного проходження опалювального сезону до його початку необхідно закачати в підземні сховища не менше 15 млрд кубометрів газу. А Денис Шмигаль на початку червня дав завдання "Нафтогазу" довести рівень запасів до 19 млрд куб. Нещодавно в інтерв'ю "НВ" Вітренко повідомив, що до середини жовтня "малореально" закачати в ПГС (підземні газові сховища) 19 млрд кубів.

"Це рівень, який визначив уряд, як бажаний, щоб кризовий сценарій був адекватно відображений у створенні запасу газу. Щоб ті кризові явища, які уряд припускає (навіть не прогнозує, а припускає), були враховані у відповідному балансі газу", — зазначив Вітренко.

Зараз, у серпні, у ПГС України вже приблизно 12,5 млрд кубометрів, й експерти кажуть, що закачування продовжується. Але досягти озвученого урядом обсягу справді неможливо. Проте цілком можливо, що й меншого запасу країні може вистачити для теплозабезпечення.

"До середини жовтня в ПГС буде 13,5-14 млрд куб, якщо нічого непередбачуваного не трапиться. Ще потрібно 1-1,5 млрд закачати, щоб знизити ризики. Ключовий ризик — Росія припинить транзит, доведеться змінювати режим, і знадобиться більше газу для підтримки тиску в системі", — прокоментував Фокусу ситуацію з газом директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Менш оптимістичний Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій. За його словами, ключовим ризиком, який може вилитися гострим дефіцитом газу для населення, є ризик зупинення постачання російського газу через українську ГТС.

"Навіть у селах не всі мають можливість дровами топити, ми країна, яка пройшла газифікацію. Якщо припиняється транзит російського газу, а в нас у ПГС буде 15 млрд кубометрів, то не вистачить, з горем навпіл вистачить 19 млрд кубометрів. Можуть пробувати робити віялові відключення газу, це складно, але спробувати можна — відключати газ на якийсь період. Дефіцит газу вже є", — зазначає Юрій Корольчук.

За його словами, зараз Україна продовжує видобувати власний газ обсягом приблизно 40 млн кубометрів на добу. І поки є власний видобуток, то ризики є мінімальними. Але якщо в Харківській області, де перебувають родовища та видобуток, посиляться обстріли, то ситуація ускладниться.

"Якщо в Харківській області видобуток зупиниться, це мінус 50% усього обсягу видобутку, мінус 3 млрд кубів для опалювального сезону", — говорить Корольчук. Він наголошує: ідеально було б накопичити у ПГС 22 млрд кубометрів. Але, на жаль, закачати так багато неможливо. Власного видобутку для такого закачування не вистачить, а на покупку імпортного газу "Нафтогаз" не має грошей. Адже, за оцінками Юрія Вітренко, 4 млрд кубометрів імпорту коштуватимуть приблизно 8 млрд доларів. Зрозуміло, що таку суму "Нафтогазу", який вже навіть не розраховується із кредиторами, взяти немає звідки.

Експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп каже, що якщо виходити з прогнозу нормальної ситуації, коли країна використовує газ у тому ж режимі, що й до війни, то Україні не потрібні великі обсяги імпорту. "Є приватні українські видобувачі, експорт газу заборонено, і постійно йде закачування у сховища, висока ймовірність, що газ буде закуплено в наших приватних компаній, а ціна буде нижчою, ніж у Європі, де очікувано буде дефіцит газу", — пояснює Андріан Прокіп. Він також вважає, що цьогоріч можуть бути спеціальні програми з економії газу. "Будуть програми економії газу на кшталт "Прикрути", як у 2017 році. У ЄС теж йдуть шляхом зниження споживання, й Україні також варто йти шляхом скорочення", — зазначив Прокіп.

Власне, голова ОГТСУ Сергій Макогон також сподівається на потужність внутрішнього газовидобутку, щоб опалювальний сезон у країні відбувся. Але, крім того, за його словами, все одно Україна імпортуватиме. "Хотів би нагадати, що у нас є власний видобуток — це приблизно 20 млрд куб м. Споживання до війни у нас було 30 млрд кубометрів. Наразі воно суттєво скоротилося. Крім того, уряд і "Нафтогаз" дуже активно працюють над створенням запасів. Імпорт газу вже розпочався. Ми, як Оператор ГТС, зробили свою домашню роботу. За минулий рік ми подвоїли можливості імпорту з Польщі, Словаччини, Угорщини, працюємо над можливістю імпорту з Туреччини, Греції, де є скраплений та азербайджанський газ. Тому всі працюють над тим, щоб Україна пройшла цю зиму без проблем. Але ми розуміємо, що коли в країні триває війна, це дуже складне завдання", — зазначив Сергій Макогон.

Атомна та теплова. Скільки електроенергії потрібно українцям на опалювальний сезон

Ключовим гравцем української енергосистеми є НАЕК "Енергоатом" з його атомними станціями. За даними компанії, за І півріччя 2022 року "Енергоатом" виробив понад 34,3 млрд кВт-год електроенергії, що становить 55,4% від загального обсягу її виробництва в країні. Понад 20% обсягу виробництва електроенергії займає теплова генерація (ТЕС). І в новому опалювальному сезоні від роботи атомних і теплових станцій залежить, наскільки стабільним буде енергозабезпечення українців.

Якщо Запорізька АЕС буде виведена з енергосистеми (а такі плани сьогодні обговорюються), то доведеться шукати резерви для збільшення виробництва електроенергії: це можуть бути блоки АЕС, які зараз тимчасово не працюють, або зростання навантаження на теплову генерацію. "Виведення ЗАЕС із системи ускладнює ситуацію, мінус 6 ГВт — це серйозна втрата, мінус 20% усіх потужностей, величезні фінансові втрати, а теплова генерація на 50% або зруйнована, або у зоні бойових дій", — зазначив Володимир Омельченко.

Андріан Прокіп каже, що через істотне зниження енергоспоживання у країні, дефіциту електроенергії цієї зими вдасться уникнути. "Втрата ЗАЕС із системи, якщо її буде зупинено, це проблема. Але оскільки споживання в країні падає, то очікується падіння споживання майже 30%, і цього року в зимовий пік буде споживання приблизно 16-17 ГВт, тоді як у минулі роки — 25 ГВт. Навіть з урахуванням втрати ЗАЕС дефіциту електроенергії не буде", — вважає Андріан Прокіп.

На думку Юрія Корольчука, побоюватися дефіциту електроенергії не варто. Проте ризики все одно є. Ми будемо профіцитні навіть за умови виведення із системи ЗАЕС. Але за умови стабільної роботи інших енергоблоків. Проблема в тому, що всі 15 блоків навряд чи будуть працювати. Минулого року постійно 13 блоків працювали. Раніше — зазвичай 10-11. Програми ремонтів посунули. І ризик тепер уже є, що блоки станцій можуть терміново йти на ремонт, і тоді можуть бути і відключення, і, можливо, знадобиться імпорт електроенергії", — зазначає Корольчук.

У тому, що Україна може вимагати у європейських країн обсяги імпорту в критичні піки, є хороша новина — підтримка імпортом може виявитися важливою для стабільної роботи енергосистеми. Але проблема в тому, що імпортна електроенергія коштуватиме країні надто дорого. "Імпорт у критичних ситуаціях можливий. Але в самому ЄС очікується дефіцит виробництва електроенергії, і там у 5-6 разів вищі ціни, ніж в Україні, це дуже золотий імпорт", — каже Володимир Омельченко.

Тим часом на складах теплових станцій уже достатньо вугілля, щоб пройти зимовий сезон. "Щодо вугілля проблем немає — Запорізька ТЕС зупинена, Вуглегірська менше виробляє, тому що нікому продавати електроенергію — промисловість скоротила споживання. Зараз теплова генерація приблизно 23% споживання закриватиме, вугілля там вистачить з головою", — упевнений Юрій Корольчук.

Головні ризики зими 2022 року: до чого готуватися взимку населенню міст і сіл

На думку Андріана Прокіпа, восени та взимку єдина критична загроза для енергетичної галузі — ризики ураження окупантами об'єктів критичної інфраструктури, ракетні й артилерійські удари. "Відповідно, загрозою є й ураження залізничної інфраструктури, через яку доставляється на станції вугілля, і самих об'єктів генерації — пошкодження ТЕЦ, ТЕС, інших об'єктів", — зазначає експерт.

Володимир Омельченко вважає правильним підхід місцевої влади, представники якої просять населення підготуватися до можливих перебоїв у тепло-, газо- й енергопостачанні. "Думаю, що місцева влада правильно робить, що попереджає, краще бути підготовленими, людям варто утеплити квартири та будинки, хто може, краще виїхати за місто, в приватний будинок, де є автономне опалення. Термінова евакуація має йти в окупованих регіонах — окупанти не будуть займатися питаннями постачання тепла. Потрібна евакуація з населених пунктів у районі бойових дій, і владі варто подумати, де і як розміщувати людей. У багатьох містах інфраструктура знищена й до опалювального сезону її вже не відновити", — каже Володимир Омельченко.

Мер Львова Андрій Садовий нещодавно повідомив, що місто активно готується до важкої зими. "Як вийти із ситуації? Світ нічого нового не придумав. Це теплові насоси. Ми їх встановлюємо на котельнях. Але й там має бути електрика. Далі — дрова та буржуйки. У кожній будівлі вони мають бути встановлені, але необхідно продумати всі системи вентиляції, щоб не було біди. Наше управління з надзвичайних ситуацій це моніторитиме", — повідомив Садовий.

Експерти зазначають, що найскладніша ситуація із забезпеченням теплом та електроенергією в Україні буде, швидше за все, у прифронтовій зоні та в окупованих районах, де вже зруйнована інфраструктура (наприклад, у Маріуполі). В інших регіонах країни, звичайно, встановлення печей-буржуйок, швидше за все, не знадобиться. Але місцевій владі, справді, варто передбачити якісь мінімальні заходи на випадок тимчасового відключення тепла та світла.

"Усі розуміють, що дровами в багатоквартирних будинках топити не будуть. Садовий озвучив рішення, яке пропонує МНС: ставлять намети з буржуйками, і в разі кризи люди повинні туди прийти", — зазначив Юрій Корольчук.