Воєнкомам тут не місце. Навіщо парламент ухвалив закон про бронювання співробітників компаній

військова частина, мобілізація в Україні
Фото: УНІАН | Бронювати співробітників на особливий період дозволено компаніям із мобілізаційним замовленням

Верховна Рада ухвалила загалом законопроєкт, який змінює параметри процедури бронювання військовозобов'язаних співробітників компаній та організацій. Фокус з'ясував, як тепер можна бронювати персонал.

Related video

Парламент України 4 листопада ухвалив законопроєкт №7687 "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнний час". Документ із серпня перебував у депутатів, а бізнес весь цей час чекав на його прийняття, оскільки відчував постійні складнощі з бронюванням своїх співробітників. Як зазначили у Європейській Бізнес Асоціації, у межах чинної системи бронювань обов'язковою умовою є виконання мобілізаційних завдань.

Водночас, на думку бізнесу, отримати такі завдання практично неможливо, оскільки на рівні місцевої влади їх або взагалі не напрацювали, або напрацювали в дуже невеликій кількості. Наразі документ на візуванні у комітеті з питань нацбезпеки парламенту, після чого його надішлють на підпис голові парламенту, а потім президенту. Якщо Володимир Зеленський підпише закон, то положення закону набудуть чинності наступного дня після опублікування.

Бронь на якийсь час. Чому систему бронювання персоналу потрібно міняти

Як повідомив у коментарі Фокусу радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Леонід Гілевич, сьогодні бронювання співробітників відбувається на базі статей 24-25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Там передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення).

На початку березня Кабмін затвердив порядок бронювання постановою КМУ від 3 березня 2022 р. № 194 "Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного часу".

"Бронювання військовозобов'язаних здійснюється органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби збройних сил, інших військових формувань, населення", — зазначив Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner. Він додав: зараз, щоб отримати згоду на бронювання співробітників, компанії потрібне підтвердження того, що вона забезпечує задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань чи населення, а також є виконавцем мобілізаційних завдань.

Важливо
Учителів — в армію. Чому Зеленський не підписав закон про відстрочку мобілізації для освітян

"Для цього потрібно скласти лист-обґрунтування у довільній формі (з підтвердженням виконання підприємством завдань за потребами ЗСУ чи населення тощо), заповнити Додаток №1 до Постанови № 194, подати документи (за п.п. 2, 3) у державний орган", — каже Ігор Ясько.

Попри, здавалося б, досить детальне законодавче врегулювання питання бронювання співробітників, це бізнесу не допомагає захистити ключовий персонал від відправки на військову службу.

"Поки немає жодного офіційного переліку документів (критеріїв), за якими можна орієнтуватися, чи може підприємство отримати бронювання для свого працівника (саме з погляду приналежності до категорії "критичних"). Адже, загалом, бізнес завжди орієнтований на "забезпечення потреб населення" (і барбершоп, і ресторан, і перевезення тощо.) Також процедура не має встановлених термінів розгляду. Єдиний визначений термін — термін остаточного ухвалення рішення Міністерством економіки (1 робочий день). Інші етапи розгляду пропозицій щодо бронювання не формалізовані. А це проблема", — вважає Тетяна Ященко, партнерка EXPATPRO.

мобілізація в Україні, загальна мобілізація, призов до армії 2022, військова служба в Україні 2022, бронювання персоналу від армії, як отримати бронь від армії, бронь від мобілізації на особливий період, критично важливі підприємства, проект 7681, законопроект про мобілізацію, закон про мобілізацію, як отримати бронь, як отримати відстрочку від армії, мобілізаційні завдання, система бронювання від армії, бронювання від призову Fullscreen
Бізнес незадоволений складною та заплутаною процедурою бронювання співробітників від мобілізації, що призводить до втрати компаніями ключового персоналу
Фото: УНІАН

Серед складнощів, які не дозволяють бізнесу бронювати персонал, раніше озвучили такі:

  • відсутність мобілізаційних завдань;
  • час узгодження бронювання органами влади, яке практично становить 5-6 тижнів;
  • неузгодженості щодо формату документа, яким підтверджується бронювання та необхідних віз та реквізитів на ньому;
  • питання з виїздом заброньованих працівників за кордон у виробничих цілях, попри наявність усіх передбачених законодавством документів.

Отже, бізнес у результаті запропонував внести до законодавства зміни.

"Запропоновано, зокрема, дозволити бронювати військовозобов'язаних, які до цього не проходили військову службу, чітко зафіксувати термін дії бронювання (не "до шести місяців", а "шість місяців"), встановити чіткі терміни узгодження бронювань та видачі відповідних наказів та виписок, скасувати необхідність повторного завірення виписок із наказів про бронювання в територіальних центрах комплектування та соцпідтримки, дозволити бронювати до 70% персоналу без необхідності укладання мобілізаційних завдань, яких, як показала практика, на місцях майже немає для більшості галузей економіки та створити єдиний цифровий реєстр заброньованих", — перерахував ключові пропозиції бізнес-спільноти Леонід Гілевич.

Юристи впевнені: та система бронювання, що сьогодні існує, точно має бути змінена.

"Пропозиції дозволять безперебійно працювати більшості підприємств, які забезпечують економічну та продовольчу безпеку держави, а також залишать достатнє вікно можливостей для мобілізації", — вважає адвокатка АО Legal Strategy Віолета Монастирська.

Ухвалили закон. Які питання бронювання військовозобов'язаних вирішує проєкт закону №7681

Попри широкі пропозиції бізнес-спільноти щодо удосконалення процедури бронювання співробітників, у підсумку до законопроєкту, за який проголосували депутати, потрапила лише дуже мала частина побажань.

Ухвалений ВРУ законопроєкт №7681 вносить до списку тих, хто може бронювати своїх співробітників, дві нові категорії. Перша — це підприємства, які виробляють товари, виконують послуги для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань (тобто бронювати персонал зможуть і ті, хто не має мобілізаційних завдань чи держзамовлення від Міноборони). Друга — підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Найголовніша зміна, яку вносить прийнятий проєкт №7681, — можливість бронювати співробітників тих компаній, які не мають мобілізаційних завдань та держзамовлень Міноборони.

"Законопроєкт не стосується врегулювання самої процедури бронювання, вона регулюватиметься на рівні постанови КМУ. Водночас документ сприятиме розширенню переліку тих підприємств, які зможуть бронювати своїх працівників", — пояснила Яна Михайлюк, адвокатка, радниця TOTUM LF.

Важливо
Бронь не працює. Чому бізнес не може відстрочити мобілізацію важливих фахівців

Ігор Ясько наголосив: законопроєкт №7681 надав уряду повноваження розробити новий порядок бронювання, який має включати критерії віднесення підприємств до критичних.

"Вищезазначені зміни повинні дійсно спростити процедуру бронювання працівників без прив'язки до виконання мобілізаційних завдань та відповідних договорів, а також зобов'язати уряд у двомісячний термін привести власні нормативно-правові акти у відповідність до закону та чітко позначити критерії, згідно з якими той чи інший бізнес зможе бронювати своїх працівників. Крім того, заброньовані військовозобов'язані в добровільному порядку матимуть можливість бути призваними на військову службу під час мобілізації", — повідомила Віолета Монастирська.

тец, опалення, інфраструктура, Fullscreen
Внесення змін до закону дозволить бронювати співробітників тих компаній, які є критично важливими для забезпечення життєдіяльності населення
Фото: УНІАН

Хоча законопроєкт і передбачив кілька важливих змін, документ, на жаль, не зняв усі проблемні питання самої процедури бронювання співробітників, і підсумкове слово, чи включати до списку заброньованих того, чи іншого співробітника, залишається за Мінекономіки. Законопроєкт покладає деталі реалізації нових норм на Кабмін, де невдовзі мають вирішити, що це за підприємства, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

"Законопроєкт №7687 може подолати проблему отримання бізнесом мобілізаційних завдань, які на практиці фактично неможливо отримати через їхню невелику кількість або взагалі відсутність. Водночас для його повноцінної імплементації ще необхідне прийняття Кабінетом Міністрів України підзаконного акта або підзаконних актів. А отже, хоча законопроєкт №7687 і не задовольнить усі побажання бізнесу, він все ж таки може полегшити процедуру бронювання та дозволити бізнесу здійснювати свою діяльність передбачуваніше внаслідок бронювання критично необхідних працівників”, — вважає Леонід Гілевич.

Важливо
Відстрочка, бронювання та "білий" квиток. Все, що потрібно знати про мобілізацію в Україні

На думку ж Тетяни Ященко, у законопроєкті №7681 одразу закладаються положення, які можуть призводити до колізій (конфліктів). "Зокрема передбачається, що порядок, організація бронювання, переліки професій та посад, що підлягають бронюванню на період мобілізації, можуть визначатися в цьому законі, актах Президента України та Кабінету Міністрів України. Проєкт закону не передбачає термін, на який оформляється відстрочка від призову на військову службу, порядок продовження бронювання та його скасування. Можливо, такі питання буде визначено Кабінетом Міністрів України", — припускає Тетяна Ященко. І додає: поки складно зрозуміти, наскільки дійсно стане легше бізнесу після ухвалення цього законопроєкту. Сам законопроєкт №7681 залишає широке поле для зміни правил бронювання, але тепер все залежить від уряду та його рішень.