Економіка Війна та гроші

Попри блекаут: як банки розраховуватимуться з клієнтами

Три квартали 2022 року банки завершили із прибутком і експерти кажуть, що більшість банків виконуватимуть зобов'язання перед клієнтами, попри блекаут. Хоча ризики є.

У банківському секторі сьогодні — рекордна ліквідність. Для клієнтів банків це чудова новина, оскільки саме рівень ліквідності банку говорить про те, наскільки здатні фінустанови виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, тобто сплачувати клієнтам кошти з рахунків. Про це йдеться у новій статті Фокусу "Гроші у пітьмі. Наскільки стійкі банки й чи готові вони зберегти гроші клієнтів".

"Згідно з останнім звітом НБУ про фінансову стабільність, банки зустріли війну з високим рівнем капіталу та рекордним прибутком. Але поточна криза може виявитися значно глибшою за попередні, так що безпрецедентно посилює кредитний ризик для банків. Результати стрес-тестування банків свідчать, що найбільшим банкам вистачить запасу основного капіталу і накопиченого прибутку на покриття витрат 25% кредитного портфеля. Більшість банків збережуть достатній капітал навіть при великих видатках", — зазначив заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал.

Для банків сьогодні є певні ризики. Асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз наголошує: головний ризик — це втрата відсоткових доходів від кредитів тим позичальникам, чий бізнес постраждав від війни та чиї доходи значно впали. "Цей ризик вже реалізований. Але більшість банків змогли компенсувати це падіння шляхом збільшення доходів від вкладень у цінні папери. Насамперед у депозитні сертифікати НБУ, де прибутковість різко зросла, як тільки Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%", — зазначає Євген Дубогриз.

Більшість банків мають достатню ліквідність, щоб вчасно розраховуватися за зобов'язаннями перед клієнтами

Загалом у банках відзначають досить складні три квартали воєнного 2022 року (і, ймовірно, таким самим складним стане і четвертий). "Головною небезпекою були ризики відтоку пасивів. Але, на щастя, ризик не виправдався. Другим шоком для банків стало погіршення платіжної дисципліни позичальників. Додало труднощів і червневе рішення НБУ підвищити облікову ставку до 25% — це призвело до необхідності як мінімум переглянути поточні плани для більшості банків. Крім того, з початку року банківській системі довелося вирішити чимало операційних проблем: від переміщення готівки до жорсткої оптимізації витрат, забезпечення стабільної роботи в умовах дефіциту кадрів через від'їзд співробітників за кордон. всі питання потрібно було вирішувати миттєво і негайно", — зазначає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку.

Найменший вплив на ситуацію в банках мають у 2022 році курсові коливання. "Банківський сектор вже давно звик працювати в умовах курсових коливань різної амплітуди. Основний негативний вплив, який може бути зумовлений курсовими коливаннями, стосується кредитного портфеля у валюті, адже капітал будь-якого банку номінований у національній валюті й зростання курсу може призвести до порушення нормативів кредитування на одного позичальника (Н7). Але, завдяки добре капіталізованій банківській системі та політиці НБУ щодо дедоларизації банківського сектора, більшість банків дуже обережно кредитували у валюті, не використовуючи на повну потужність можливості надавати великі суми кредитів у валюті, тому й негативного впливу за системою ми не бачимо", — наголосив Максим Цимбал.

Нагадаємо, системно важливими банками в Україні визначено перелік 760 чергових відділень, розташованих у Києві та 275 населених пунктах 22 областей, які надаватимуть клієнтам фінансові послуги навіть в умовах тривалої відсутності енергопостачання.

Як повідомлялося, у період регулярних відключень від електроенергії банки прагнуть забезпечити захист даних та критичної IT-інфраструктури. Зокрема, шляхом міграції до хмарних сховищ.