Гроші є, гроші будуть: чому Україні не загрожує криза платіжного балансу

Російські видання з посиланням на статтю в The Washington Post просувають тези, що валютні резерви України закінчуються, і нібито незабаром країна залишиться без валютних резервів. "Україна вже не може оплачувати свої зобов'язання щодо зовнішнього боргу, для неї настає Судний день — криза платіжного балансу", — йдеться в низці матеріалів, опублікованих російськими сайтами.

Віталій Шапран, економіст, член Товариства фінансових аналітиків, заперечує близькість таких заяв до істини. "По-перше, не все, що дають Україні, дають у борг. Частина коштів надходить у формі грантів і допомоги, яка поверненню не підлягає. Щодо боргів, то абсолютно більша їх частина, що виникла під час війни, буде компенсована за рахунок золотовалютних резервів ЦБ РФ, заарештованих у США та ЄС. У РФ поки що це не усвідомили лише тому, що наші законотворці та чиновники рухаються дуже повільно в цьому напрямку, відповідно, не поспішає і ЄС", — зазначив Віталій Шапран.

Експерт наголосив: золотовалютні резерви НБУ сьогодні перебувають на максимумі з початку війни, близько 30 млрд доларів, тож криза платіжного балансу Україні ніяк не загрожує.

"Я б сказав, навпаки, Україна ще не повною мірою готова прийняти й пустити на відновлення конфісковані російські активи саме через масштабність цієї операції, у нас не така велика економіка, щоб переробити 300-400 млрд доларів на рік, а ЗВР НБУ взагалі ніколи не перевищували історично $50 млрд. Справді, атаки на енергетичну інфраструктуру призведуть до зниження ВВП більшими темпами, ніж очікувалося, на 5-7%. Втім, і цю цифру потрібно правильно оцінювати, оскільки до 30-40% зниження ВВП країни залишили до 20% активних споживачів, більшість із яких знайшли роботу в країнах ЄС", — зазначив Віталій Шапран.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що для будь-якої події за бажання можна сформувати апокаліптичний сценарій і дуже сприятливий.

"Хтось користується цим, публікуючи найжахливіші наслідки. І, звичайно, це може бути частиною інформаційної війни. Оскільки будь-яка некерована істерія та паніка небезпечна та може суттєво посилити ситуацію. Але насправді, якщо запитати себе та владу, чи є проблеми? Безумовно. Але ці проблеми бачать регулятори та влада, намагаються їх купірувати доступними інструментами ”, — вважає експерт.

Раніше Фокус писав, що рейтингове агентство S&P підвищило кредитні рейтинги України в іноземній валюті.

Як уже писав Фокус, Ваграм Степанян, постійний представник МВФ в Україні, зазначив, що колосальні ушкодження інфраструктури негативно впливають на економічну ситуацію. Тому на 2022 рік у МВФ прогнозують скорочення реальної економіки на третину.