Нові податки, менше вихідних і ріст мінімалки: які зміни чекають на українців у 2023 році

Мінімалка та прожитковий: що з ними буде в 2023 році

3 листопада Верховна Рада затвердила Держбюджет України на наступний рік, після чого, 23 листопада, його підписав президент Володимир Зеленський. З документа стало відомо, що "мінімалка" у 2023 році становитиме 6 700 грн на місяць, а прожитковий мінімум — 2 684 грн. Причому мінімальна зарплата не змінюватиметься протягом наступного року.

Підвищення рівня "мінімалки" спричиняє певні зміни для ФОПів. Насамперед це позначиться на податках.

Ставки та розмір єдиного податку щомісяця становитимуть:

• 1 група ФОП — 268,4 грн (10% від прожиткового мінімуму);
• 2 група ФОП — 1 340 грн (20% від мінімальної з/п);
• 3 група ФОП — 5%, 2% від доходу або 3% з ПДВ.

Зазначимо, що рішеннями місцевих рад підприємцям можуть надавати невеликі послаблення у вигляді зниження ставки єдиного податку.

Розміри єдиного соцвнеску (ЄСВ) у 2023 році будуть такими:

• мінімальний ЄСВ — 1 474 грн на місяць (22% від мінімальної зарплати)
• максимальний ЄСВ — 22 110 грн на місяць (22% від 15 мінімальних зарплат).

Підвищення мінімальної зарплати позначиться також на лімітах річного доходу для малого та середнього бізнесу. Ліміти річних доходів ФОП — це стеля для заробітку підприємця, після перевищення якого його можуть перевести на загальну систему оподаткування.

У 2023 році ліміти будуть такими:

• 1 група — 1 118 900 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);
• 2 група — 5 587 800 грн (834 розміри мінімальної зарплати);
• 3 група — 7 818 900 грн (1 167 розмірів мінімальної зарплати).

Нові гроші: які банкноти вийдуть з обігу в 2023 році

З 1 січня 2023 року Нацбанк почне поступово вилучати з обігу паперові банкноти, надруковані в 2003-2007 роках. Як повідомили у пресслужбі НБУ, замість вилучених платіжних коштів в обіг надійдуть оновлені банкноти зразка 2018 року й обігові монети. Так, зникнуть паперові 5 і 10 грн, замість них будуть "срібні" монети, що стали вже звичними, а купюри номіналом 20 і 100 грн замінять на новіші, з покращеним захистом.

"Такий крок дозволить підвищити якість готівки в обігу. Банкноти попереднього покоління, які вже досить тривалий час перебувають в обігу, мають значний знос. А їх заміна дозволить покращити готівкові розрахунки та зручність для населення", — розповіли в Нацбанку.

Також в НБУ зазначають, що заміну банкнот проводять для того, щоб "освіжити" дизайн, зробити їх сучаснішими і, найголовніше, такими, що відповідають єдиному зразку. Це має запобігти плутанині під час розрахунку готівкою.

Субсидії — через ПФУ: куди звертатися за соцдопомогою

З 1 січня 2023 року субсидіями та пільгами займатиметься Пенсійний фонд. Згідно з нещодавно ухваленими змінами до законодавства, Фонд страхування перестане існувати як юридична особа. Його реорганізують та зроблять частиною Пенсійного фонду. Втім, на житті українців це не надто позначиться. Усі, хто отримував виплати та сплачував внески до Фонду страхування, автоматично будуть зареєстровані в Пенсійному фонді.

Тому переживати не варто — домогосподарства також можуть отримати субсидію, тільки тепер для цього потрібно звернутися до Пенсійного фонду. До речі, в наступному році середній розмір субсидій становитиме 1 700-1 800 гривень на місяць. Раніше, в ефірі телемарафону міністриня соціальної політики Оксана Жолнович заявила, що отримати субсидію зможуть також громадяни, які отримують допомогу з безробіття, а також ті, хто втратив роботу під час війни. Як відомо, субсидії розраховуються, виходячи з квартальних доходів. Тому для безробітних враховуватимуть як середньомісячний доход розмір виплачуваної допомоги.

Земля та податки: як українці сплачуватимуть податок за паї

У зв'язку зі змінами в законодавстві, з наступного року українці сплачуватимуть мінімальне податкове зобов'язання за свої паї. Суму розраховуватимуть індивідуально, а хто платитиме — залежить від відносин, прописаних у договорі.

Якщо ділянку орендують неофіційно, то платити потрібно буде її власнику. А якщо укладено договір на землю — то податкові зобов'язання ляжуть на орендаря.

До мінімального податкового зобов'язання входять такі податки:

• податок на землю;
• податок із доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці;
• прибутковий податок фізичних осіб;
• військовий збір із зарплати найманих працівників.

Зазначимо, що в 2023 році мінімальне зобов'язання має сплачуватись за 2022 рік. Водночас від сплати МПЗ за 2022 та 2023 роки звільнили земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

В умовах війни багато фермерів сподіваються на відтермінування зі сплати МПЗ, проте поки що у Верховній Раді не планують давати послаблення. Про це розповів старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ, Андрій Мартин.

"У парламенті поки що немає ініціатив щодо відтермінування МПЗ. Але треба розуміти, що зараз в Україні майже 30% орендованих земель перебувають у "сірій" оренді — використовуються аграріями неофіційно, а розрахунок із власником паю відбувається готівкою або в натуральній формі (наприклад, зерном). Це дозволяло таким орендарям економити на податках до місцевого бюджету, із запровадженням МПЗ власнику паю, офіційно не переданого в оренду, доведеться платити в середньому 1,5 тис. грн до бюджету громади, тобто за середньостатистичний пай потрібно буде заплатити майже 6 тис. грн", — пояснив Андрій Мартин.

Утім, за словами експерта, для тих орендодавців та орендарів, які чесно сплачують податки, нічого не зміниться — запровадження МПЗ не повинне призвести до збільшення їхніх податкових зобов'язань.

Декларувати по-новому: кого стосується новий порядок декларування доходів

З 1 січня наступного року набуде чинності наказ Мінфіну, який вносить зміни до податкового декларування.

Зміни стосуються підприємців, користувачів сільськогосподарської землі, орендарів і власників. Тепер у деклараціях необхідно буде заповнити два додаткові додатки.

Додаток Ф4 — нова форма, яка вимагає розраховувати податкові зобов'язання з податку на доходи фізосіб і військового збору, а також доходи від продажу об'єктів нерухомості й автомобілів.

Друга програма — це, власне, розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання, про який ми писали вище.

Нагадаємо, що податкову декларацію тепер можна подати на платформі "Дія", де також можна сплатити податки ФОП (тільки для учасників спрощеної системи).

Електроенергія: бізнес отримає оновлені тарифи

Для населення тариф на електроенергію поки що не зміниться. Згідно з постановою Кабміну №483, до 31 березня 2023 року ціна електроенергії для населення залишиться незмінною — 1,44 грн/кВт-год за споживання до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн/кВт-год — понад 250 кВт-год на місяць.

З 1 січня планується підвищення тарифу "Укренерго" — йдеться про тарифи НЕК "Укренерго" на передавання і диспетчеризацію на 2023 рік, що трохи позначиться на вартості електроенергії для бізнесу. У листопаді "Інтерфакс-Україна" повідомляла, що Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкти постанов про затвердження нових тарифів "Укренерго". Тариф на передавання схвалено в розмірі 522,46 грн/МВт-год за тарифом на 2022 рік у 345,64 грн/МВт-год (тут і далі без ПДВ), тариф на диспетчеризацію — 283,18 грн/МВт-год (зараз 62,13 грн/МВт-година). Крім того, тариф на передавання для підприємств зеленої електрометалургії на 2023 рік схвалено на рівні 286,29 грн/МВт-годину (тариф на 2022 рік не встановлювався). До речі, проти підвищення тарифів виступили представники металургійної та хімічної галузей, оскільки це додаткове навантаження на підприємства. А ось керівники профільних ВДЕ-асоціацій зазначили, що цього разу проєкт тарифу на передавання, з якого "зеленим" йде компенсація "зеленого" тарифу, більш збалансований, ніж раніше, проте не враховує всіх необхідних витрат на фінансування відновлюваної енергетики, зокрема через погашення накопичених боргів

Нове світло: в Україні почнуть міняти старі лампи розжарювання на LED-лампи

Раніше Фокус також писав, що з 1 січня в Україні почнуть обмінювати старі лампочки розжарювання на LED-лампи.

За словами міністрині економіки Юлії Свириденко, в уряді розраховують замінити майже 50 млн старих лампочок. Частину програми із заміни лампочок профінансує Євросоюз.

Обміняти лампочки можна буде у відділеннях "Укрпошти". Один повнолітній зможе обміняти п'ять лампочок. Також можна буде залишити заявку на обмін на порталі "Дія", а потім уже відвідати відділення пошти та там забрати LED-лампочки.

Вихідні та свята: що чекає на українців цього разу

Цього та наступного року в українців не буде додаткових вихідних на честь Різдва та Нового року. З 2017 року Різдво Христове в Україні офіційно відзначають двічі — 25 грудня і 7 січня. У 2022 році 25 грудня випадає на неділю, а 7 січня 2023 — на суботу. Якщо великі державні чи релігійні свята випадали на вихідний день, то наступний після них понеділок був вихідним днем. Але через воєнний стан вихідні не переносять. Те саме з Новим роком: 31 грудня та 1 січня випадають на суботу та неділю.