Скиньте на карту. Чи буде у 2023 році відповідальність за неофіційний дохід

Детінізація турбує державні органи, які прагнуть так чи інакше взяти під свій контроль рівень отримуваного громадянами доходу. Наприклад, наприкінці 2022 року в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області повідомили, що "актуальним напрямком діяльності податкових органів залишається робота, спрямована на детінізацію доходів населення, підвищення рівня заробітної плати та збільшення, внаслідок цього, надходжень податку на доходи фізичних осіб і єдиного внеску".

"Внаслідок проведення контрольно-перевірочних та інших організаційних заходів щодо виявлення найманих працівників, праця яких використовується без документального оформлення трудових відносин та належного оподаткування, виявлено та легалізовано 2 732 фізичних осіб, забезпечено надходження 8,16 млн грн податків, зборів та обов'язкових платежів. Крім того, виявлено та залучено до оподаткування 2 071 громадян, якими надавались різні послуги, без сплати податків, унаслідок надійшло 10,6 млн грн податкових платежів та єдиного внеску", — повідомили в управлінні податкової Вінницької області. Тобто, податківці старанно відстежують тих, хто не сплачує прибутковий і єдиний соціальний внесок, а потім залучають таких громадян до обов'язкової сплати податкового боргу.

Фокус дізнався, як держава йде шляхом детінізації та чи може податкова пред'явити громадянам претензії щодо податків, якщо ті отримують неофіційну зарплату на свою особисту картку.

Детінізація та закони. Хто насправді контролює доходи громадян

"Будучи учасником міжнародних кредитних програм, Україна веде інтеграцію сучасних стандартів забезпечення державного контролю у сфері фінансів. Детінізація української економіки є пріоритетним завданням для влади як запорука подальшої продуктивної співпраці з міжнародними фінансовими інститутами", — каже Євген Артюхов, старший партнер юркомпанії "A.S.A. Group". За словами юриста, держава має право застосовувати процедури фінансового моніторингу до фінансових операцій українців, про що йдеться у законі "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 361 від 06.12.2019 року. Для забезпечення фінансового моніторингу створено профільний орган — Державна служба фінансового моніторингу. Проте первинний фінмон ведуть первинні суб'єкти — банки.

Тобто, банки мають повний доступ до рахунків громадян, і саме вони зобов'язані виявляти підозрілі операції, що можуть бути пов'язані з нелегальними транзакціями, зокрема, відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

Євген Артюхов повідомив — завданням фінмону є виявлення факторів ризиковості операцій з активами відповідно до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою правління НБУ №8 від 02.01.2019 року, та блокування такої операції до завершення перевірки її легальності.

"Якщо учасник операції не підтвердить суб'єкту первинного моніторингу легальність походження прав за активами — у справу вступає держава в особі фіскальних і правоохоронних органів", — каже юрист.

Тобто, будь-які надходження на рахунки, зокрема, і банківські картки фізосіб, банки вивчають, і якщо якесь поповнення картки вважатимуть підозрілим, можуть блокувати операцію, доки одержувач коштів не пред'явить документи, які пояснять банку, що це за надходження та чому саме в такій сумі.

Хоча на дрібні поповнення у сумі 2-30 тис. грн більшість банків не звертають уваги, адже в законі та в нормативних документах НБУ є порогова сума, коли банки починають уважно вивчати надходження на рахунок. І йдеться про суму 55 тис. грн і 400 тис. грн, а також понад 400 тисяч.

Стоп операція. Коли банк може заблокувати надходження грошей на рахунок фізособи в Україні

"Банки, у яких українці відкривають карткові рахунки, на програмному рівні ведуть аналіз фінансових операцій своїх клієнтів із метою виявлення сукупності факторів, які можуть вказувати, зокрема, на нелегальність походження коштів, отриманих клієнтом або накопичення грошових сум, що не відповідають офіційним доходам такого клієнта", — пояснює Євген Артюхов. За таких умов алгоритм банківського фінмону аналізує транзакції в сукупності факторів, і лише наявність маркерів ризиковості може призвести до блокування операції банком.

Євген Артюхов перерахував такі ключові маркери:

• щільна регулярність грошових переказів між фізособами за операційний день або календарний місяць;
• повторюваність переказів грошових сум у "до пороговому" розмірі, що може бути ознакою дроблення платежу, щоб уникнути фінмоніторингу;
• надто короткий проміжок часу між зарахуванням коштів на рахунок та їх зняттям чи списанням на користь третіх осіб.

Найчастіше фінмоніторинг банків цікавлять операції на суму понад 400 тис. грн та великі платежі за кордон, отже зарплата на картку в розмірі 10 чи 20 тис. грн навряд чи цікавитиме фінансовий моніторинг банку.

"На час воєнного стану банки не повинні перевіряти джерела походження коштів у процесі їх внесення готівкою на рахунок, якщо сума менша, ніж порогова — 400 тис. грн, проте це зовсім не означає, що фінмоніторинг банків більше не цікавиться легальністю коштів клієнта. Банк може запросити документи про походження коштів, і якщо клієнт їх не надасть, банк заборонить видаткові операції клієнта з такими коштами, крім їх переведення на спеціальні рахунки, відкриті НБУ", — попередила Наталія Бута, головна бухгалтерка юркомпанії GLS.

Експертка також назвала ключові документи, що можуть підтвердити джерело походження коштів:

• копія декларації про майновий стан і доходи;
• копії документів, що підтверджують одержання спадщини;
• довідка чи інформація, отримана від ДПС;
• документи, що підтверджують одержання страхової суми за договором страхування;
• виграш у лотерею, набуття права на скарб;
• договір отримання кредиту;
• довідки з інших банків щодо залишку на рахунках/виписки за рахунками тощо;
• копії документів, які б підтверджували джерела походження коштів родичів;
• виписка (довідка) уповноваженого банку про надходження на рахунок коштів у гривні, одержаних на території України, як оплата праці, авторські гонорари, премії, призи; відшкодування збитків на виробництві; відшкодування за страхуваннями та рішеннями суду; виплачені відсотки за депозитом (за винятком власне суми депозиту).

Важливі платежі. Коли податкова може дізнатися про надходження неофіційної зарплати на картку

Основне питання — чи може податкова взагалі відслідковувати всі надходження на карти українців, щоб потім висунути претензії щодо суми несплаченого податку на доходи фізосіб та ЄСВ. Експерти кажуть, що наразі ДПС такої можливості не має.

"Відповідно до законодавства України, державні органи не мають повноважень здійснювати перевірку повноти сплати податків із доходів громадян або отримувати доступ до інформації про рух коштів на їх рахунках у банках, окрім як за рішенням суду. Своєчасність та повнота декларування доходів і податків — на сумлінності громадян", — каже податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська.

Вона наголосила: законодавство зобов'язує банки та небанківські установи (наприклад, сервіси з прийому та переказу коштів) здійснювати функції фінансового моніторингу, тобто перевіряти суть угоди в момент її здійснення, а також сумісність економічної активності та сум документально підтверджених доходів.

Але якщо щомісячні суми та характер надходжень грошей на рахунки клієнта не потрапляють під маркери ризиковості, про які Фокус писав вище, то фактично в 2023 році виплата роботодавцем неофіційної зарплати на картки співробітникам не призведе до будь-яких наслідків ні для самого одержувача зарплати, ні для відправника грошей.

Щодо податків, то, як зазначила Олександра Томашевська, обов'язок сплати податків із сум сплаченої зарплати — на роботодавці, а також відповідальність за несплату таких податків.

"Інші доходи громадян, які отримують без урахування податків, підлягають декларуванню в загальному порядку шляхом подання річної декларації про доходи. Податковим органам досить складно буде провести тотальні перевірки великої кількості громадян із метою виявлення незадекларованих доходів, тому я вважаю, що ні, очікувати на претензії не варто", — каже Олександра Томашевська.

Як пояснив Євген Артюхов, через особливості збереження банківської таємниці фіскальні органи (ДПС України) можуть отримати розширені відомості про наявність і рух коштів на рахунках платника податків у банках лише за рішенням суду, що прямо передбачено положеннями п.73.4 Податкового кодексу України.

Наталія Бута теж каже, що перевіряти надходження на рахунки громадян держава може лише за наявності інформації про порушення громадянином законодавства України. Так, за рішенням суду податкова може отримати дані з банку про обсяг та обіг коштів на рахунках, а органи прокуратури, НАБУ та Державне бюро розслідувань можуть отримати дані про транзакції за рахунком у зв'язку зі справами щодо виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необґрунтованості. Крім того, органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям банки передають інформацію у зв'язку з питаннями виконання рішень судів і рішень про наявність та/або стан рахунків боржника.

Якщо ж жодних розслідувань щодо громадянина не ведеться, і його операції за рахунком не викликають питань у фінансового моніторингу банку, то податкова не отримає жодної інформації щодо руху коштів за його картковим рахунком. Це означає, що зарахування зарплат на карти громадян, які зазвичай складають в Україні, переважно, суму в межах 30 тис. грн, у 2023 році залишатиметься досить безпечним способом взаємовідносин між роботодавцем і найманим працівником.

Однак, так буде не завжди — держава постійно посилює методи контролю. Наприклад, як повідомив Євген Артюхов, у 2022 році Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, і незабаром очікується остаточне ухвалення закону (законопроєкт №8131 ухвалено за основу в листопаді), який імплементує цю угоду та СRS-стандарт (Common Reporting Standard) в Україні.

"Фінансові установи перевірятимуть рахунки приватних осіб і компаній (фінансові рахунки), на яких зберігаються кошти та обліковуються цінні папери, наприклад, облігації", — зазначив Євген Артюхов.