Фінансова подушка і донати: на що витрачати гроші під час війни, і як правильно економити

Дослідницька компанія Gradus Research у грудні 2022 року оприлюднила результати опитування про те, як війна змінила споживчу поведінку українців. Серед іншого соціологи повідомляють, що шопінг став більш запланованим — 76% респондентів заздалегідь вирішують, що їм потрібно, і лише 15% роблять спонтанні покупки.

Втім, далеко не всі українці визначились з тим, як витрачати гроші під час війни. Фокус розпитав фінансову планерку iPlan.ua Ульяну Гринчевську про те, як правильно економити, та про бюджет на донати в людей в Україні.

Як витрачати гроші під час війни і як правильно економити?

"Найперше, маємо подумати "для чого економити?" та "яку фінансову ціль я закрию з допомогою економії?". Якщо ви ніколи раніше не вели свій сімейний бюджет, то зараз саме час. Адже, якщо ви будете знати, на що саме витрачаєте гроші, то можливо вам і економія не буде потрібна", — коментує Гринчевська.

Що таке фінансова подушка безпеки, і як її правильно сформувати?

Фінансова подушка безпеки (або резервний фонд) — це гроші, які можуть перекрити витрати на 3-6 місяців, розказує експертка з фінансового планування. За її словами, в ці витрати можна включити їжу, оренду квартири, оплату комуналки, транспорт або паливо для автівки, охорону здоровʼя та одяг.

"Фінансова подушка безпеки потрібна для того, щоб у випадку непередбаченої ситуації (як-то війна, звільнення, переїзд тощо) людина змогла підтримати свій стабільний рівень життя протягом 3-6 місяців", — пояснює Гринчевська.

Останні події внесли свої корективи в правило "резервний фонд на 3–6 місяців", додає вона. Сьогодні варто сфокусуватися на формуванні фінансової подушки безпеки на 6–12 місяців.

"Якщо ви зможете покрити свої витрати навіть на 6 місяців (без отримання додаткового доходу, використовуючи лише кошти з резервного фонду), у вас буде більше часу "зорієнтуватися на місцевості", наприклад, переїхати, знайти нове житло чи влаштуватися на нову роботу", — підкреслює планерка.

Гринчевська запевняє, що сума фінансової подушки безпеки розраховується дуже просто: якщо витрати сім’ї в місяць становлять, наприклад, 17500 грн., то цю суму треба помножити на 6. Відповідно, резервний фонд буде дорівнювати 105 тис. грн.

Фінансова подушка безпеки: як сформувати

1. Порахуйте свої доходи та витрати.
2. Помножте витрати на 6 місяців, або на іншу, комфортну для вас кількість місяців.
3. Для формування фінансової подушки безпеки спробуйте відкладати від свого доходу 10-20% на окремий банківський рахунок (наприклад, короткостроковий депозит до 3 місяців).
4. Робіть диверсифікацію збережень. Експертка пропонує 40% заощаджувати у гривні і 60% — у валюті. "Це допоможе вам частково перекрити ризик знецінення гривні", — говорить Гринчевська.

Бюджет на донати в людей в Україні: як зрозуміти, скільки віддавати на армію/благодійність? Як правильно обрати відсоток?

"Дійсно, для багатьох людей донати на ЗСУ — це вже як "щоденні витрати". Але повномасштабна війна триває більше року, відповідно в багатьох із нас вже могли закінчитись гроші резервного фонду або зменшилась заробітна плата", — пояснює співрозмовниця Фокуса.

За її словами, немає "правильної" відповіді про бюджет на донати в людей в Україні.

"Хтось може щомісяця донатити декілька тисяч гривень, а хтось — 200 грн., і це зрозуміло, бо всі ми маємо різні доходи та витрати", — додає вона.

Втім, експертка пропонує все ж таки спробувати прорахувати "правильний" (з фінансової точки зору) відсоток донатів.

"Якщо хтось заробляє 16 тис. грн., і заощаджує з них 4 тис., то донат у розмірі 400-500 грн. буде в такому випадку "безболісним". Відповідно, якщо хтось заробляє 100 тис. грн. і заощаджує 35 тис. грн., то може зупинитись на донаті у розмірі 3-5 тис. грн." — радить вона.

У питанні донатів варто памʼятати про два простих правила, продовжує Гринчевська:

1. не віддавати останні гроші;
2. якщо у вас є можливість донатити, але ви сумніваєтесь варто це робити чи ні, то треба згадати, що донати — це інвестиції у нашу перемогу.

В чому собі точно не можна відмовляти?

На думку Гринчевської, якщо людина працює і має щомісячний дохід, то не варто відмовляти собі у:

• донатах на ЗСУ;
• здоровій смачній їжі ("бо це наше здоров’я та настрій");
• позитивних емоціях, як-то похід на виставу чи кава в улюбленій кав’ярні. "Насправді, це будуть дрібні витрати, але позитивний настрій буде забезпечений", — впевнена експертка;
• додатковому навчанні та розвитку. Тут маються на увазі курси підвищення кваліфікації, курси іноземної мови, освоєння нової професії тощо. "Здавалося б, що це не на часі. Але ні, навпаки, багато людей за останній рік почали кардинально змінювати своє життя. Такі кризові ситуації самі спонукають нас йти до змін. Тому не варто боятися витратити на себе гроші та почати щось нове для себе", — пояснює фінансова планерка.

Що точно не треба купувати під час війни?

"Як фінансовий планер я за те, щоб витрати по-перше, були планові, і по-друге, відповідали нашим доходам", — наголошує експертка.

На думку Ульяни, під час війни не треба купувати:

• дорогу техніку, якщо немає нагальної потреби. Новий телефон чи телевізор — це точно не товари першої необхідності, а наявні кошти краще додати до своєї фінансової подушки безпеки. Проте, як говорить Гринчевська, в цьому правилі є виняток: якщо така техніка потрібна для роботи, тоді її варто придбати;
• зайвий одяг. У кризовій ситуації спочатку варто оцінити наявний гардероб, і вже тоді купувати щось нове;
• автомобіль (знов ж таки, якщо мова не йде про нагальну потребу). "На жаль, сьогодні є ризик пошкодження майна від ракетних ударів, тому треба добре подумати, чи дійсно вам зараз потрібна нова машина", — радить експертка;
• нерухомість.

Для багатьох щоденний ритуал може бути повʼязаний з конкретними речами — кавою в кафешці, купівлею квітів для настрою, походами до улюбленого майстра манікюру, паперовими книгами. Від чого з таких дрібничок є сенс відмовитись під час війни?

"На мою думку, не варто відмовляти собі у таких витратах. Я це прирівнюю до нашого "емоційного спокою". Хоча є і винятки", — пояснює планерка.

Якщо людина не працює і в неї немає фінансової подушки безпеки, то слід подумати: "Може я зекономлю на манікюрі?" або "Може я спробую ходити в своє улюблене кафе лише на вихідні, а не щодня?".

"Якщо ми зменшимо витрати, то зможемо розраховувати на принцип "дрібних сум". Що це означає на практиці? Наприклад, манікюр в середньому може коштувати 400 грн. (в залежності від міста та майстра), відповідно на ньому [при відмові від 6 сеансів] можна заощадити 2400 грн.", — прораховує планерка.

При цьому вона підкреслює, що не є прихильником такої економії. На думку Гринчевської, людині краще спробувати влаштуватися на роботу або монетизувати своє хобі, ніж відмовлятися від улюблених звичок.

Якщо людина працює, то в цьому випадку ситуація простіша.

"Не варто собі відмовляти у таких витратах. Почніть вести бюджет: записуйте, скільки заробляєте та скільки витрачаєте. Так вам буде зрозуміло, де ваші гроші", — радить еспертка.

Раніше вважали, що краще за все тримати готівку у валюті. Чи є зараз рекомендації щодо цього? Як під час війни все ж таки краще зберігати гроші — в гривні чи в валюті?

"Так історично склалось, що українці вважають найкращою інвестицією "купити долари". І своя доля правди в цьому є, адже в такий спосіб можна убезпечити себе від знецінення гривні", — коментує Гринчевська.

Фінансова подушка безпеки: в якій пропорції розділити гроші

• 20% гривня (готівка або на карті);
• 30% долар (валюта на картці);
• 50% долар (короткостроковий депозит до 3 місяців або валютні ОВДП).

Якщо ви отримуєте дохід у гривні, але хочете розмістити депозит у доларах, то зараз можна скористатися "конвертаційним депозитом". Гринчевська розказує, як він працює на прикладі ПриватБанка:

• в мобільному додатку "Приват24" вибрати "заощадження",
• вибрати валюту "usd",
• вибрати депозит "Стандарт",
• обрати бажаний термін.

"Суть даного депозиту — можливість вибрати гривневу картку для зарахування коштів на валютний доларовий депозит. Курс обміну гривні на долар – 37,45 грн за 1 USD. Але мінімальний термін такого депозиту від 3 місяців. Це хороший варіант купівлі долара", — підкреслює фінансова планерка.

Яка сума готівкою завжди повинна бути під рукою?

Для відповіді на це питання Гринчевська пропонує просту формулу.

Людина, наприклад, заробляє 35 тис. грн, її щомісячні витрати становлять 20 тис. грн. (їжа, комунальні, транспорт, кава, частково одяг), тобто фінансова подушка безпеки на 6 місяців становить 120 тис. грн.

Як пояснює експертка, в такому разі "готівка під рукою" буде становити 20% від резервного фонду — 24 тис. грн.

"По факту, це покриття витрат на 1 місяць, якщо сталося щось непередбачуване", — уточнює Ульяна.

За її словами, тримати більше готівки немає сенсу.

Якщо людина ніколи не займалась фінансовим плануванням, але хоче почати, які перші пʼять кроків на цьому шляху?

"Дорожня мапа" планування особистих фінансів від Ульяни Гринчевської:

Рахуйте доходи та витрати. Рахувати можна в звичайній Excel-таблиці або в мобільних додатках, наприклад, Wallet або Monefy. Важливо виділити основні статті витрат: їжа, оренда житла, оплата комунальних послуг, транспорт, "емоційні покупки"; можливо подорож.

Сформуйте свою фінансову подушку безпеки. Якщо ніколи раніше не мали резервного фонду, то почніть з 3 місяців (помножте щомісячні витрати на 3 — це і буде сума, яку треба заощадити. Зберігайте ці кошти на окремому рахунку).

Подумайте, які фінансові цілі ви би хотіли реалізувати. Це може бути додатковий дохід у майбутньому, ремонт у будинку/квартирі, навчання дітей тощо. В залежності від вартості цілі та терміну її досягнення, можна підібрати інвестиційний інструмент.

Після того, як буде сформована фінансова подушка безпеки та будуть прописані бажані фінансові цілі, варто задуматись про те, щоб гроші "працювали". На початку, можете користуватися депозитами (гривневі депозити можуть принести 8-15% річних; валютні депозити – 1-2% річних), ОВДП (гривневі облігації можуть принести 15-23% річних; валютні – 2–4,25% річних). Далі можна продумати інвестування у фондовий ринок, де в середньому можна розраховувати на 8% річних у валюті. В цьому пункті експертка радить користуватись наступним правилом:

• Якщо ціль короткострокова (до 5 років), то використовуйте депозити та облігації;
• Якщо ціль довгострокова (від 10 років), то можна розглянути інвестиції у фондовий ринок.

Підвищуйте свій рівень фінансової грамотності.

В цьому може допомогти YouTube-канал "Сімейний бюджет". Також варто прочитати наступні книги: "Любов та Бюджет" Любомира Остапіва, "Собака на ім’я Мані" Бодо Шефера і "Найбагатша людина у Вавилоні" Джорджа Семюела Клейсона.

Нагадаємо, у вересні минулого року Фокус в своїй статті розказував про хитрощі і лайфхаки сімейного бюджету під час війни.