Війна та гроші. Як вести сімейний бюджет і на чому економити: тонкощі, хитрощі, лайфхаки

Багато українців уже тричі у своєму житті стикалися із суттєвим падінням доходів у зв'язку із зовнішніми обставинами непереборної сили. Зокрема:

• світова фінансова криза 2008-2009 років
• криза 2014-2015 років, спричинена початком російської агресії
• повномасштабна війна з РФ у 2022 році

Кожна криза змушувала нас відмовлятися від звичного способу життя та переглядати структуру витрат та стратегію своїх заощаджень.

Бюджет виживання. На чому заощаджують українці під час війни

Основні витрати під час війни у більшості українців помітно змінилися. Навіть якщо сімейний бюджет під час війни залишився на рівні січня 2022 року, що, на жаль, досить нечасто, українці заощаджують гроші завдяки вимушеній відмові від авіаподорожей та відпочинку за кордоном і виділяють вільні кошти на допомогу ЗСУ.

Наприклад, IT-підприємець із Києва розповідає, що під час війни він змінив пріоритети в бізнесі, почав працювати 24/7 над збільшенням доходів та реалізував ідеї, до яких раніше не доходили руки. Значну частину своїх доходів він спрямовує на підтримку ЗСУ. Тобто коли є потреба в адресній допомозі на тому чи іншому напрямку, він просто бере ще більше роботи.

"Відсутність можливості подорожувати економить нам левову частку бюджету. Відповідно, висновок дуже дивовижний для нашого часу: поки ми не відчуваємо значного дискомфорту", — ділиться враженнями дружина підприємця.

Проте більшості українців доводиться туго затягувати паски. З переліку того, на що витрачати гроші під час війни, у багатьох сімей тепер викреслено не лише подорожі, а й ресторани, розваги, делікатеси тощо.

"Дорогі сибаси, дорадо та лосось пішли в минуле, свинину купую рідше, але ймовірніше, через навмисне зниження калорійності їжі. Борщ готую частіше — його ціна майже не змінилася, а вистачає на три дні", — розповідає Фокусу киянка Юлія. Щоб урізноманітнити своє життя, деякі українські родини готують удома національні страви різних країн і так влаштовують собі "гастротури", не виходячи з власної квартири.

Споживання кави у міських кафе по 1-2 рази на день може суттєво обтяжити сімейний бюджет під час війни. Наприклад, якщо двоє дорослих щодня купують каву по 30 грн, за місяць на 60 чашок ароматного напою вони витрачають 1800 грн. Водночас з 1 кг кави в зернах вдома можна приготувати понад сто чашок напою. Відповідно, якщо пити каву вдома, витрати на це скорочуються у кілька разів.

Тому до списку того, що купувати під час війни, варто додати:

• каву в зернах в упаковці по 1 кг (від 300 грн)
• електричну або ручну кавомолку (від 300 грн)
• турку (джезву) для приготування кави (від 300 грн) або вживану кавомашину (5-8 тис. грн)

Крім HoReCa, під скорочення також потрапили такі статті витрат як модний одяг, освіта, послуги, страхування тощо.

"Нам довелося відмовитися від КАСКО, страхування майна, здоров'я та життя, приватної школи для молодшої доньки, репетитора для середнього сина. Витрати на розваги, делікатеси, подорожі та одяг (крім елементарно необхідного), зменшені до історичного мінімуму", — розповідає Фокусу самозайнята киянка Ольга.

Якщо узагальнити, витрати під час війни опитані Фокусом українці намагаються зменшити коштом таких категорій:

• подорожі
• розваги
• ресторани
• делікатеси
• страви з кулінарії
• готові напівфабрикати
• кава у кафе
• використання власного авто
• новий модний одяг
• ремонт житла
• репетитори та платне навчання
• добровільне страхування

Однак, якщо сімейний бюджет під час війни такі витрати особливо не обтяжують, обмеження не повинні стати самоціллю. Адже кожна витрачена гривня підтримує український бізнес, сприяє збереженню робочих місць та надходженню податків до бюджету. Оскільки малий та середній бізнес важче переживає кризу, ніж великі підприємства, для дрібних підприємців така підтримка виглядає важливішою.

Що купувати під час війни. Чим зараз запасаються українці

За останні пів року психічні та фізичні сили українців виснажуються, як і сімейний бюджет під час війни. Тому обов'язкові витрати під час війни мають стосуватися підтримки здоров'я.

Відповідно, в переліку того, на що витрачати гроші під час війни необхідно, мають бути:

• домашня аптечка та запас на 1-2 місяці тих ліків, які вживаються постійно
• вітаміни
• профілактичні медичні огляди
• профілактика та лікування гострих та хронічних захворювань
• абонемент у спортивний заклад
• здорова їжа, свіжі овочі та фрукти

"Під час війни я намагаюся лікувати всіх домашніх від усього, на що раніше не звернула б уваги, доки є така можливість", — розповідає Ольга. Логіка тут проста — ми маємо берегти здоров'я сьогодні, щоб витримати можливі випробування та зберегти форму для здорового та щасливого життя в повоєнному майбутньому.

У тому, що купувати під час війни, також має бути все, що сприяє енергозбереженню, альтернативному опаленню, автономності. Тому українці, які проживають за містом, наперед закуповують паливо для твердопаливних котлів, печей, електрогенераторів, а саме:

• дрова
• паливні пелети
• паливні брикети
• сухий спирт чи інші засоби для розпалювання вогню
• бензин або дизельне паливо для електрогенераторів

Мешканцям квартир варто задуматися про економію електроенергії та купувати техніку та лампочки для освітлювальних приладів найкращого класу енергоспоживання — рівня А+++.

Продовольчі запаси також є важливими для українців.

"Ми вкладаємо гроші в забезпечення максимально можливої автономності будинку — опалення, освітлення, інтернет, зв'язок, та робимо запаси продуктів, ліків, засобів гігієни та міцного алкоголю", — продовжує Ольга.

Примітно, що під час війни обробляти городи та займатися домашньою консервацією почали навіть ті сім'ї, які не робили цього раніше. Опитані Фокусом розповіли про такі домашні заготівлі на зиму:

• варення, джеми та мармелади
• консервовані овочі та фрукти
• заморожені овочі та фрукти
• сушені овочі та фрукти
• домашні вина, наливки, сидр

"Ми почали активно консервувати — адже зараз сезон і всього дуже багато. Більше заморожуємо сезонних овочів та фруктів. Те, що раніше купували в супермаркетах, — зараз робимо вдома", — підтверджує киянка Віра.

У зв'язку із захопленням українців домашньою кулінарією, переробкою врожаю та заготівлями до списку того, на що витрачати гроші під час війни, можна додати:

• морозильну камеру (від 6 тис. грн)
• сушарку для овочів та фруктів (від 1,2 тис. грн)
• соковитискач (від 1 тис. грн)
• вакуумні пакувальники для продуктів (від 300 грн)
• хлібопічку (від 2,5 тис. грн)
• подрібнювачі та блендери (від 500 грн)
• ключ для консервації (від 300 грн)

Як вести бюджет та економити на продуктах під час війни. Тонкощі, хитрощі, лайфхаки

У відповідь на питання, як вести бюджет під час війни, опитані Фокусом сім'ї заявляють про необхідність ретельнішого планування та обліку витрат.

"Тепер я ходжу в магазині з калькулятором і заздалегідь підраховую суму, щоб вписатися у встановлений щоденний ліміт витрат. Раніше я цього не робила, оскільки мій фінансовий стан і ціни були відносно стабільні. Але мій бюджет під час війни зменшився, а сума середнього чека почала рости", — розповідає Марія, офісна працівниця з Києва.

Катерина, яка живе у Львові, додає, що під час війни вона знову почала записувати витрати, чого не робила вже два роки. Адже раніше її доходи та витрати були стабільними, а зараз ситуація — складно прогнозована.

"Я планую свій раціон наперед, адже приблизно знаю, як збираюся харчуватися, і можу розрахувати кількість необхідних товарів на тиждень та їхню вартість", — продовжує співрозмовниця Фокусу.

Багато українських родин почали практикувати закупівлі в недорогих гіпермаркетах на тиждень вперед, що допомагає заощадити на вартості продуктів та нівелювати ймовірність спонтанних покупок. Такий підхід також виглядає доцільним з огляду на те, що під час повітряної тривоги магазини в Україні припиняють роботу і без певного запасу продовольства є ризик залишитися без вечері.

Наприклад, Катерина зі Львова купує в супермаркетах товари зі знижкою, які планує готувати протягом 1-2 тижнів.

"Продукти тепер ми купуємо рідше, але великими партіями. Раз на 1-2 тижні почали виїжджати на "Столичку" [ринок "Столичний" під Києвом] та закуповуватися дрібним оптом на кілька сусідських сімей", — додає мати двох дітей, киянка Віра.

Плануючи сімейний бюджет під час війни, слід розраховувати не лише на роздрібні мережі, а й на ярмарки та нерегулярну торгівлю. Свіжі овочі, фрукти та інші продукти харчування там купити можна дешевше.

"Я люблю домашній сир, але в супермаркеті його ціна за кіло досягає 120-150 грн. Щоб заощадити, я ходжу на привокзальний ринок у Львові, де опівдні або ближче до вечора фермери роблять повний розпродаж продукції", — розповідає Катерина. Наприклад, на днях дівчина купила домашній нежирний сир, ідеальний для сирників, за 55 грн за кілограм, оскільки продавець поспішав додому та зробив розпродаж. Той сир співрозмовниця Фокусу розділила на частини, щоб кожної з них вистачило на одну порцію сирників, і відправила в морозилку.

Економним українцям також варто звернути увагу на продуктові сільськогосподарські ярмарки, які регулярно відбуваються в різних районах відносно безпечних міст. З їх розкладом у столиці можна ознайомитись на офіційному порталі Києва.

Жителі прикордонних західних регіонів, зі свого боку, радять закуповувати продукти в Польщі, оскільки це, за їхніми словами, і близько, і дешево, навіть з урахуванням витрат на пальне.

Варто додати, що правильні екологічні звички зараз не лише сприяють збереженню довкілля, а й підтримують сімейний бюджет під час війни. Наприклад, пакет у супермаркеті коштує 4 грн, та придбання двох пакетів на день виливається у додаткові 250 грн в місяць.

"Я ходжу в магазин і на ринок зі своєю тарою — екосумками, судочками для сиру та сметани. З огляду на те, що бабусі на ринку за баночку просять 10-15 грн, виходить помітна економія", — підтверджує Катерина.

Замість мінеральної води (орієнтовно 10 грн на літр) можна купувати питну воду в автоматах (1 грн на літр). Для порівняння: якщо щодня споживати пляшку мінералки 1,5 л, витрати на місяць становитимуть майже 500 грн, за альтернативного варіанта — близько 45 грн.

Дуже важливо вести контроль витрат. Зокрема, збирати чеки із супермаркету, записувати у спеціальний файл на смартфоні суми витрат, а ще обов'язково перевіряти на касі правильність сум у касовому чеку.

"Ми з чоловіком їздили за покупками, у чеку вийшло 700 гривень, і щось насторожило. Вивчила чек — за сир вибило на касі 142 гривні, хоча реальна його вартість зі знижкою 50% — лише 35 гривень. Гроші повернули. Але добре, що я перевіряю суми у чеку", — розповіла киянка Євгенія.

Фінанси воєнного часу. У що вкладати гроші під час війни

Деякі опитані Фокусом українці намагаються і під час війни робити заощадження. Здебільшого відкладають близько 10% доходів. Однак співрозмовники скаржаться, що попередні плани заощаджень виявилися проваленими, оскільки прибутки під час війни суттєво знизилися.

На питання, як зберігати гроші під час війни, опитані відповідають –- у доларах США чи євро. Перевага валюти, як засобу заощадження, пояснюється інфляцією гривні, яка у 2022 році суттєво прискорилася, та низькими ставками за депозитами.

Промовисту відповідь на запитання, чи варто купувати долар під час війни, дають цифри, оприлюднені банками. Після того, як українцям дозволили купувати безготівковий долар за офіційним курсом НБУ 36,6 USDUAH за умови розміщення на депозит на три місяці, за інформацією телеграм-каналу співзасновника monobank Олега Гороховського, лише за першу добу після відкриття такої можливості клієнти банку купили близько $9 млн та банк уклав 11 273 депозитні договори.

Ставки за депозитними вкладами відстають від зростання цін в Україні

Ставки за гривневими депозитами фізосіб на 12 місяців у найбільших банках за обсягом активів

Джерело: сайти банків, дані на 31 серпня 2022 року, *номінальна ставка, до відрахування ПДФО та військового збору (усього 19,5%)

На жаль, депозити у гривні в найбільших банках і близько не покривають інфляцію. Наприклад, у Приватбанку ставка за найпопулярнішим депозитом на 12 місяців становить 6%. Відповідно, розмістивши у цьому банку 100 тис. грн наприкінці терміну з урахуванням податків вдасться заробити близько 4,9 тис. грн. Адже доходність за депозитами, яку обіцяють банки, потрібно зменшувати на 19,5% (податок на доходи фізосіб — 18% та військовий збір 1,5%).

Якщо врахувати інфляцію, яка у 2022 році за прогнозами НБУ очікується близько 31%, доходність депозиту під 6% річних буде негативною. Тобто, з урахуванням інфляції, депозит у 100 тис. грн за рік знеціниться до 80,1 тис. грн.

Важливо

Найважчий рік. Як змінилися ціни, курс, банки в Україні через шість місяців після вторгнення РФ