Борги не на часі: чи потрібно родині сплачувати кредит, якщо позичальник перебуває в полоні

полон, позичальник у полоні, кредит
Фото: Getty Images | Рідним полонених позичальників потрібно звернутися до банку з пакетом документів, які підтвердять факт його зникнення безвісти або перебування у полоні

Юристи пояснили, як реагувати на вимоги колекторів родині, де позичальник перебуває у російському полоні, та чи варто розраховувати на відтермінування виплати кредиту.

Related video

Якщо позичальник знаходиться у полоні, а банк вимагає, наприклад, від матері позичальника сплатити позику, то спочатку потрібно перевірити документи, за якими видавалася позика, та впевнитися, що банк має право звертатися до матері позичальника з вимогою про сплату боргу і що мати є зобов'язаною особою, тобто стала поручителем чи майновим поручителем за позикою (передала в заставу банку належне їй майно, підписала договір поруки, тощо). Про це Фокусу розповіла старша юристка ЮФ Wolf Theiss Оксана Волинець.

"За відсутності таких зобов'язань з боку матері, банк не має юридичних підстав для подібних вимог. У цьому випадку, можна порадити звернутися з електронним зверненням до Національного банку України та поскаржитися на дії банку", — радить юристка.

Вона пояснила: якщо мати полоненого все ж таки є поручителем, вона може скористатися положеннями Закону "Про споживче кредитування", які встановлюють додаткові зобов'язання щодо етичної поведінки для кредитодавців у відносинах із захищеними категоріями громадян, до яких належать і полонені особи, та члени їхніх сімей.

Для цього необхідно повідомити банк про бажання припинити взаємодію з банком на період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його завершення та про належність позичальника до захищеної категорії, а також надати підтвердні документи, які перелічені в Законі "Про споживче кредитування".

"Після отримання такого повідомлення фінансова установа має припинити за власної ініціативи комунікувати з членами родини позичальника", — вважає Оксана Волинець.

Іван Маринюк, юрист юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", теж впевнений, що, згідно з чинним законодавством, банк має дотримуватись етичної поведінки. А у разі недотримання такої поведінки Національний банк України, як регулятор, може застосовувати відповідні заходи впливу до банка-порушника (аж до позбавлення ліцензії).

"За загальним правилом, мати позичальника належить до захищеної категорії осіб. Для припинення взаємодії з банком матері позичальника необхідно податки банку-кредитору повідомлення про її належність до захищеної категорії осіб відповідно до законодавства про споживче кредитування, а також підтверджувальні документи щодо такого статусу (інформація від ДП "Український Національний Центр Розбудови Миру" про те, що особа утримується в полоні або перебуває у заручниках держави-агресора, або внесена до реєстру як така, з якою втрачено зв’язок, або зникла безвісти)", — пояснив Іван Маринюк.

Нагадаємо, Україні з початку повномасштабної війни вдалося повернути на батьківщину 2 005 осіб із російського полону.

Раніше Фокус писав, що в Україні за час повномасштабної війни зросла частка непрацюючих кредитів (NPL, прострочення 90 днів і більше).