Тарифи, світло і борги. Чому українцям пропонують сплачувати за електроенергію наперед

Українські постачальники електричної енергії продовжують боротися з неплатежами клієнтів-фізичних осіб. Раніше в червні у компанії "Київські енергетичні послуги" (YASNO) повідомили, що передаватимуть інформацію про заборгованість клієнтів до Українського бюро кредитних історій, адже, на думку компанії, це допоможе подолати проблему боргів фізичних осіб за спожиту електроенергію.

"На 1 травня 2023 року побутові споживачі накопичили заборгованість більше одного місяця за спожиту електроенергію у розмірі понад 1,7 млрд грн.", — повідомили тоді в YASNO.

Щоб спонукати населення платити за електроенергію, постачальники електроенергії (і зокрема компанія "Київські енергетичні послуги") також час від часу спрямовують електронні листи на пошту клієнтам. Та останнім часом зміст таких листів зазнав істотних змін. Раніше так надходило повідомлення про фактичну заборгованість, яку клієнт має за результатами минулих періодів відповідно до даних лічильника, проте в липні був інший зміст.

"У листі написано так: ви маєте заборгованість за спожиту електроенергію за особовим рахунком номер… в розмірі 866,75 грн. з урахуванням очікуваного споживання на липень. Оплатіть рахунок упродовж трьох днів", — розповіла Фокусу киянка Валерія. Тобто, тепер у поняття заборгованість компанія-постачальник електроенергії включає не лише дані за спожиту електроенергію, але і прогноз — скільки електроенергії споживач ще не отримав.

Борг чи не борг: чи можна постачальникам рахувати заборгованість наперед

Законодавство визначає поняття боргу споживача-фізособи за спожиту електричну енергію на загальних підставах — це борг, який утворився внаслідок споживання електричної енергії та супутніх послуг та не був оплачений споживачем електричної енергії — фізичною особою. Відповідний борг виникає внаслідок порушення фізичною особою Договору про постачання електричної енергії споживачу. Про це Фокусу розповів Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери". Він вважає, що законодавство не наділяє постачальника електричної енергії правом включати в борг очікуване споживання.

За його словами, пункт 4.7 Розділу IV. "Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії" Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі за текстом Постанова № 312) передбачає, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

• планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
• попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
• оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

"Тобто споживач повинен сплачувати виключно за спожиту електроенергію, відповідно борг виникає виключно за спожиту та неоплачену електроенергію. При цьому, споживач електроенергії може внести попередню оплату за електроенергію (фактично – оплату наперед), проте це не буде рахуватися боргом", — каже Дмитро Лазебний.

Юрист переконаний: якщо дійсно відбувається вписування в борг, того, що ще не спожили, то це не відповідає приписам діючого законодавства.

"Швидше за все, рахунки містять формулювання: "сума, рекомендована до сплати", i ця сума включає так би мовити дві категорії платежів: борг (вартість спожитої електроенергії за минулий місяць) та вартість електроенергії, очікуваної до споживання, тобто, ще не борг, а суму грошових коштів, які пропонують сплатити наперед. Відбувається це, якщо відповідна категорія платежу вписана в борг, виключно за безпідставної ініціативи постачальника електроенергії. Розрахунок йде на те, що люди просто сплатять відповідну суму, не розбираючись в природі платежу", — каже експерт.

Платити авансом: чому енергокомпаніям потрібні платежі клієнтів

Тобто, у питанні сплати за електричну енергію йдеться про те, що споживач має право врахувати побажання постачальника і сплатити суму не за показниками лічильника, а ту, що пропонує компанія, але також він має право і відмовитися від такої "заборгованості" — сплатити за електроенергію чітко за даними свого лічильника, тобто за фактичне споживання. Сам же постачальник не має законного права вимагати платити авансом – за те, що ще не було спожито. Він може лише рекомендувати до сплати певну суму.

Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього, вважає, що сплата авансом за електричну енергію — цілком нормальна практика.

"Це нормальна цивілізована практика, коли на основі історії споживання постачальники вираховують, яким буде споживання на наступний період. Тому, як на мене, оплата авансу за такі послуги — це не є чимось поганим. Тобто, коли вони вважають, що треба платити не за показниками лічильника, а за їхніми прогнозами, то це допустимо абсолютно і так може бути, адже наступного місяця все рівно буде перерахування цих показників. Тим паче, якщо не помиляюсь, йдеться про рекомендований, а не обов’язковий платіж", — каже експерт.

На його думку, така частково авансова сплата з урахуванням прогнозного споживання обумовлена тим, що компанії наразі перебувають у досить складному фінансовому становищі.

"Наприклад, споживач сплачує із певною затримкою за послуги, але енергокомпанія вже понесла витрати на забезпечення послугою споживача, і в досить непростих умовах, коли є неплатежі з боку населення, компанія має якось покращити свою ліквідність", — каже Андріан Прокіп.

Хибна модель ринку: що впливає на тарифи на чи можуть вони зрости вдруге у 2023 році

Наразі у енергетичних компаній — дефіцит коштів, і це пов’язано з функціонуючою в країні моделлю ринку електричної енергії, кажуть опитані Фокусом фахівці. Саме це впливає і на швидкість робіт із відновлення пошкодженої обстрілами ЗС РФ енергоінфраструктури в країні.

"Відновленню заважає величезний дефіцит коштів в енергокомпаніях, компанії працюють зі збитками, без коштів виконати планові роботи важко. Підвищення цін для населення та прайс-кепів дещо врегульовує ситуацію, але всіх проблем це не знімає, фінансові проблеми на ринку залишаються, зокрема і рівень платежів зеленій генерації — він не перевищує 53%. Потрібно питання вирішувати, Кабмін та НКРЕКП мають доопрацьовувати діючу модель енергетичного ринку, щоб створити умови для стабільної роботи сектору", — впевнений Олександр Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Андріан Прокіп пояснює: запроваджена у 2019 році модель ринку електричної енергії вкрай недосконала — впливає на створення боргів та фінансових проблем у енергетичних компаній.

"Нова модель ринку мала відповідати європейським правилам. Але наша модель обтяжувалась неприродними для європейської моделі регулюваннями, які призводили до накопичення боргів. Коли запроваджували модель, сподівались, що не генеруватиме вона боргів. Але ні – постійно нові борги накопичуються. Компанії недоотримують коштів, не можуть інвестувати, вкладатися в ремонти, ніякого інтересу до інвестування, і врешті це буде призводити до погіршення якості електропостачання. Ключова проблема ринку — це борги", — зазначає Андріан Прокіп.

На його думку, в Україні немає повноцінних ринкових відносин у сфері електричної енергії, і під час війни малоймовірно, що ринок електричної енергії буде реформовано — тобто, він зазнає тих змін, які здатні призвести до покращення фінансової ситуації у компаніях галузі. Проте можливі точкові рішення, як це відбулося з підвищенням тарифу для населення з 1 червня 2023 року. Наступні підвищення тарифу для населення в Україні можливі, але експерт сумнівається, що уряд піде на друге підвищення тарифу протягом одного 2023 року.

"Щодо фізичних осіб, то у владі вже були заяви, що до наступного опалювального сезону у 2024 році підвищувати нібито не планують. Хоча багато що буде залежати від воєнного розвитку подій. В якому стані будуть наші потужності? Важливий і фактор імпорту, адже ми купуємо дорогу електроенергію в Європі, щоб перекрити дефіцит потужності, і це впливає на вартість електроенергії. Якщо виходити з того, що не буде форс-мажорів, то не очікується ще одного підвищення тарифу для населення в цьому році", — вважає Андріан Прокіп.