Захмарна ціна плову. Як у світі зростають ціни на рис та інші продукти і що буде далі

Біржові ціни на білий таїландський рис в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні підскочили до $572 за тонну — найвищого рівня з квітня 2020 року, повідомляє агентство Bloomberg. Така ситуація склалась внаслідок заборони владою Індії вивезення з країни всіх видів рису, за винятком сорту басматі. Основними покупцями рису з Індії були азіатські країни, де через нову заборону почав дорожчати й місцевий товар. Крім того, ситуація ускладнюється через сильну посуху в Таїланді, внаслідок чого загинула частина врожаю. Міжнародні аналітики попередили: у середньостроковій перспективі ціни на рис продовжать зростати. Фокус з’ясував, що відбувається з рисом, і які ще популярні імпортні продукти мають шанс подорожчати у 2023 році.

Рис: індійське ембарго та ціни в Україні

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин заспокоює: рис для українців не є базовим продуктом. "Ми не Азія чи Індія, які споживають багато рису, у нас основним продуктом харчування є зерно", — каже експерт. За його словами, Україні для забезпечення продовольчої безпеки потрібно 3,5 млн тонн продовольчої пшениці та 12 млн тонн зернових. Щодо рису, то до повномасштабної війни з Росією українці споживали щорічно 119 тис. тонн, зараз, через скороченням населення, – близько 90 тис. тонн. Раніше рис в Україні вирощували на півдні Херсонщини та в Криму. Внаслідок анексії Криму імпорт рису стрімко виріс, а після підриву Каховської ГЕС рис в Україні більше не виробляється взагалі.

На думку Пендзина, враховуючи, що весь рис в Україні — імпортний, можна прогнозувати, що споживання його буде зменшуватись. Але дефіциту споживачі не відчують, бо рис у раціоні українців дуже легко замінюється іншими крупами.

"У першому півріччі 2023-го Україна імпортувала рису на 29,683 млн доларів. Основними постачальниками були Індія (36%), Китай (36,9%) та Пакистан (7,1%). За даними Держстату, за весь 2022-й ми імпортували рису на 68,689 млн доларів, і тут Китай (30,9%) та Індія (30,1%) практично розділили пальму першості з постачання. У довоєнному 2021 році весь наш імпорт рису у фінансовому вираженні становив 42,679 млн доларів, і в лідерах знов-таки були ті ж самі країни. Як бачимо, вже минулого року Україна витратила на закупівлю рису за кордоном на 60% більше, ніж у довоєнний рік. Пов'язано це було зі втратою доступу до рисових полів в Херсонській області, яка була основним виробником рису в Україні. Саме тут були розташовані Інститут рису та Інститут зрошуваного землеробства НААН, які успішно спеціалізувалися на селекції цієї зернової та допомагали місцевим аграріям у виробництві", — розповіла експертка Світового Банку Оксана Руженкова.

На її думку, Україна навіть після індійського ембарго знайде, де придбати рис. Щоправда, вирощений у країнах Середньої Азії буде вже не по кишені через логістику, що істотно ускладнилася і подорожчала. Тож, схоже, доведеться імпортувати з В'єтнаму та Таїланду, де вартість рису буде вищою за продукцію традиційних постачальників. Проте, каже Руженкова, це вдарить по гаманцям українців значно менше, ніж очікується.

З іншого боку, рис є ключовим інгредієнтом для кафе та ресторанів у містах України, які пропонують японське та інше азійське меню. Це означає, що вартість популярного в українців сету "Філадельфія", ймовірно, зросте протягом серпня-вересня на 10-15%. Зазнають змін і цінники маленьких точок, де продають плов "на виніс", адже і там рис є головним інгредієнтом, а з урахуванням загальної інфляції в країні (прогноз НБУ — 10,6% за підсумками 2023 року) вартість плову в Україні може зрости восени на 5-15%.

"Україна, яка втратила можливість експортувати зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи, і стикається із забороною на імпорт зернових до сусідніх європейських країн, непогано відкоригувала асортимент сільгоспкультур, що вирощуються. Ми наростили виробництво борошна та круп — зверніть увагу, як дешевшає гречка. Цього року на Черкащині запрацює новий завод із виробництва пшона. А картоплярі, хоч і погрожували скороченням виробничих площ, все ж таки компенсують це доброю урожайністю", — зазначила Оксана Руженкова.

Апельсини: як хвороби дерев впливають на вартість цитрусових

Невтішні новини публікують іноземні ЗМІ й щодо популярних цитрусових, які традиційно у найбільшій кількості в різні країни світу постачає Бразилія. Аналітики пишуть, що незабаром всі шанси перейти у розряд делікатесів мають апельсини. Як повідомив Bloomberg, Бразилія, найбільший у світі експортер соку, цього року поставить у США на 1,7% менше апельсинового напою. А на біржах ф’ючерси на апельсиновий сік зростають рекордними темпами. З початку 2020 року вартість концентрату соку зросла більш ніж утричі, а лише з початку 2023 року — у півтори рази, до 456 доларів за тонну.

Причина зниження пропозиції апельсинів та соку на світовому ринку — апельсинові дерева двох ключових постачальників напою в Бразилії та у американському штаті Флорида уразила хвороба через велику кількість опадів.

"Бразилія — це найбільший у світі експортер апельсинового соку, а США — найбільший його імпортер. Основна частка світової торгівлі апельсиновим соком проходить поміж Бразилією та США, тому все це в першу чергу має вплив на ринки в цих країнах, а вже потім — на світові ринки. Власне, це і відображається у статті Bloomberg. До того ж, в ній йдеться не про торгівлю апельсиновим соком, а про торгівлю конкретними цінними паперами на одній з бірж у США, тобто подорожчав не апельсиновий сік, а ф’ючерсні контракти на поставку замороженого концентрату апельсинового соку в певний період у майбутньому. Це, дійсно, відобразиться на ринку соків у світі, але зростання удвічі ф’ючерсів зовсім не означає, що апельсиновий сік на полицях супермаркетів також подорожчає вдвічі", — пояснює Євген Кузін, провідний аналітик Міжнародного проєкту розвитку плодоовочевого бізнесу East-fruit.com та проєкту "АПК-Інформ: овочі і фрукти".

По-перше, каже аналітик, треба викреслити з динаміки вартості ф'ючерсних контрактів спекулятивний фактор. По-друге, споживання апельсинових соків та взагалі соків із концентрату на світовому ринку знижується, і це обмежує цінове зростання.

Ситуація з імпортом апельсинів з Єгипту, Туреччини та Іспанії — основних постачальників в Україну — не має жодного відношення до ситуації з соком на світовому ринку. І це — гарна новина для українців. Стосовно цін на свіжі апельсини на ринку України поки що точні прогнози давати важко, адже вони залежать, насамперед, від урожаю 9у країнах-постачальницях, — Фокус) та від курсу української гривні.

"Щодо апельсинового соку, то в 2022 році імпорт в Україну знизився. Головні причини — війна, виїзд за кордон ключових споживачів соків (жінок та дітей), удари по українській енергетиці, девальвація гривні, окупація та неможливість нормально працювати великим виробникам соків, які змушені були навіть переносити виробництво за кордон. Зараз ситуація стабілізується. Навесні, наприклад, відновилося виробництво соків "Сандора" в Україні, а роздрібні мережі змогли переорієнтуватися на альтернативних імпортних постачальників. Все це відображається в зовнішній торгівлі, імпорт апельсинового соку зростає", — каже Євген Кузін.

Перспективи зміни цін на апельсини та сік на українському ринку неоднозначні. З одного боку, українські переробники будуть змушені купувати концентрат апельсинового соку дорожче через зростання світових цін. З іншого, пропозиція соків збільшиться через відновлення роботи місцевих підприємств та налагодження торгівлі альтернативною імпортною продукцією. До того ж, Україну не обійшов світовий тренд на зниження популярності соків у споживачів. Крім того, говорить Кузін, виробники в кризовий період можуть обмежити використання дорогих сировинних елементів у своїй продукції. Наприклад, в період війни з полиць супермаркетів практично зник апельсиновий сік, натомість з’явився апельсиновий нектар. "Через все це можливість стрімкого підвищення цін на готову продукцію для українців буде дуже обмеженою", — підсумував Євген Кузін.

Ціна шоколаду: повені в Африці та нові правила ЄС

У липні надійшли погані новини для поціновувачів шоколаду: виробники підвищують ціни, бо какао-боби торгуються майже на десятирічних максимумах. Як пише TheGuardian, ціни на какао підскочили на понад 25% на тлі масштабних повеней у основних регіонах вирощування. Зокрема, у Кот-д'Івуарі, на частку якого припадає понад 40% світового виробництва какао, були дуже вологі умови, які викликали гниття та хвороби дерев.

Не йде на користь "шоколадним" цінам загальна інфляція, а також нові правила ЄС. У липні Євросоюз заборонив імпорт какао-бобів, які вирощуються на територіях, де раніше були ліси. Також під забороною опинилася продукція, при виробництві якої була використана дитяча праця. Африканські виробники попередили: продукції для Європи стане менше та вона подорожчає.

"Якщо в минулому році помітно зросли ціни на какао-порошок, то зараз на 20-25% з початку року зросли ціни на какао-масло та какао терте. Здебільшого ми купуємо какао-інгредієнти у європейських виробників, тому нові правила ЄС впливають на ціни в Україні напряму", — розповів у коментарі Фокусу президент Асоціації "Укркондпром" Олександр Балдинюк. За словами експерта, частка какао-інгредієнтів у собівартості шоколаду може сягати 70%, якщо йдеться по шоколадну плитку. Але все ж зростання цін на вітчизняному ринку відбувається значно повільніше, ніж зростають ціни на сировину.

"З початку року ціни на шоколад та шоколадні вироби на вітчизняних прилавках зросли всього на 5-10%. Головна причина такої повільності — скорочення споживання. Основними споживачами солодощів все ж таки є жінки та діти, тобто саме ті групи, які поїхали з країни внаслідок повномасштабної війни. А в умовах скорочення попиту підвищувати ціни дуже важко. Тож, українського споживача і надалі чекає дуже помірне зростання ціни — у межах загальної інфляції", — пояснив Балдинюк.

Дефіциту шоколаду в Україні не буде, продовжує голова "Укркондпрому". Українські виробники повністю перекривають внутрішні потреби і продовжують експорт. Для порівняння: якщо за перші п’ять місяців 2022-го Україна експортувала 51 тис. тонн шоколаду, то за п’ять місяців цього року — понад 56 тис тонн.

Як ціни на рис та шоколад у світі вплинуть на інфляцію в Україні

На початку літа базовий індекс світових цін на продовольчі товари впав до найнижчого показника за останні два роки, свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Проте вартість деяких продуктів зростає, і на це впливає не тільки погода.

"На інфляцію в Україні та в світі, перш за все, впливає монетарна політика США та ЄС. Але на кожному ринку по кожній товарній позиції своя ситуація. Наприклад, припинили зерновий коридор — там пішов стрибок цін", — зазначив в коментарі Фокусу виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

За його словами, в період пандемії COVID-19 світову економіку "накачували" грошима в безпрецедентних обсягах, а зараз їх "відкачують". Центробанки країн підвищують ставки, згортають програми монетарного та бюджетного стимулювання — це і визначає основний тренд.

"Глобальну інфляцію у пост-ковідній економіці в цілому підживлюють два основних фактори: надмірна грошова підтримка урядами населення під час пандемії та війна в Україні, яка призвела до зміни логістики поставок у АПК, енергетиці, металургії, інших важливих галузях. Тривалий час вважалось, що монетарний ефект від COVID-19 глобальна економіка перетравить сама, без втручання центральних банків. Можливо так би воно і було, якщо б не почалася повномасштабна війна в Україні, яка миттєво вдарила по цінам на продукти харчування в чорноморському регіоні і по цінам на енергоносії в Європі", — вважає економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.

На думку аналітика, інфляція в Україні у 2022-2023 роках здебільшого обумовлена глобальними трендами. Під час війни залежність нашого ринку від імпорту зросла, тож зросла залежність від динаміки цін на продукти харчування та інші товари, де традиційно у споживанні переважав імпорт.

"Ринок продукції АПК по відношенню до інфляції зараз дуже сегментований. Наприклад, вироби з зернових дорожчали найменше, а імпортний алкоголь під тиском девальвації та збільшення акцизів дорожчав найбільше. Там, де не було проблем з логістикою через блокаду портів, ціни на продукти харчування прив’язувались до експортних цін. Тобто, якщо виробник харчових продуктів мав можливість експортувати в ЄС, то і ціни на внутрішньому ринку в Україні він підтягував до європейських, а тому інфляція в ЄС та валютний курс гривні сегментовано впливали на інфляцію", — зазначив Шапран.

Щодо подорожчання конкретних продуктів в Україні, то Олег Пендзин каже, з розглянутого у статті Фокусу переліку тільки рис входить до соціально значущих продуктів харчування. "Ані шоколад, ані цитрусові не є такими продуктами, тож, можна прогнозувати, що імпорт цих товарів скоротиться, бо їх будуть завозити тільки під платоспроможний ринок. І я б не став казати, що цінники на вітчизняних прилавках сьогодні сильно залежать від світових цін. На мій погляд, підвищення цін на паливо, ріст тарифів на електроенергію, збільшення зарплат впливають на ціни в Україні значно більше, ніж хвороби апельсинових дерев чи закупівля какао-бобів за європейськими правилами", — підсумував Олег Пендзин.