Гроші для України. Чому фінансова підтримка країни може скоротитися та чим це небезпечно

Верховна Рада 19 жовтня ухвалила проєкт державного бюджету на 2024 рік у першому читанні. В Україні на 2024 рік планують видатки державного бюджету на рівні 3,31 трлн грн, зокрема на оборону — 1,62 трлн. Водночас доходи держави в проєкті бюджету на наступний рік — усього 1,75 трлн грн. Дефіцит коштів планується покривати за рахунок траншів безповоротної допомоги від країн-партнерок і кредитів. Оптимістичний прогноз допомоги від партнерів у 2024 році — понад 46 млрд доларів. Але надходження фінансової та військової підтримки у 2024 році можуть зменшитися, на що впливають різні фактори, зокрема й політична ситуація на Заході. Міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно розповів, що Україні все важче отримати фінансову підтримку: увага офіційних осіб у країнах-донорах зосереджується на майбутніх виборах, а геополітична напруженість зростає.

"Я бачу велику втому, я бачу багато слабкості серед наших партнерів, вони хотіли б забути про війну, але війна все ще триває, повномасштабна", — заявив міністр Марченко, передає Reuters.

На що очікує Україна від партнерів у наступному році, та чи є ризик, що обсяг допомоги буде істотно меншим за сподівання уряду?

Рік допомоги. Якою є підтримка партнерів України у 2023 році

Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, станом на серпень цього року Україна вже залучила 28 млрд доларів фінансової підтримки від партнерів, зокрема від ЄС більш ніж 11 млрд доларів, а від США — більше 8 млрд доларів. За даними Центру економічної стратегії, за січень-вересень Україна отримала 32,65 млрд доларів фінансової допомоги, із них від ЄС — 14,66 млрд дол. (кредити), від США — 9,75 млрд дол. (гранти).

"У жовтні від США Україна отримала ще 1,15 млрд дол. Загалом станом на 12 жовтня Україна отримала 33,8 млрд дол. іноземної фінансової допомоги", — розповів Фокусу Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

Водночас очікування допомоги закордону за підсумками 2023 року — 42 млрд доларів, кажуть у НБУ.

"За підсумками цього року міжнародна допомога сягне 42 млрд дол. Міжнародна підтримка залишатиметься дуже важливою для збереження макрофінансової стабільності і в наступні роки. З огляду на все ще значні видатки на оборону для фінансування дефіциту бюджету наступного року потрібно щонайменше 37 млрд дол. Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами", — ідеться в повідомленні Нацбанку.

Експерти кажуть: усі власні надходження держави (від податків і зборів усередині країни) йдуть на оборону, а фінансова допомога партнерів дозволяє покривати всі невійськові видатки — на освіту, медицину, пенсії та інші соціальні статті.

Також фінансова підтримка важлива для зростання рівня міжнародних резервів НБУ та для збереження непоганих макропоказників і курсової стабільності.

"Фінансова допомога від ЄС і США — це основна причина, чому в умовах війни країна веде відносно нормальний спосіб життя, без гіперінфляції, втрати заощаджень, збереження значних бюджетних витрат із підтриманням на пристойному рівні соціальних видатків. Це і бюджетні витрати, але що набагато більше — це золотовалютні резерви. Свою валюту, яку ми заробляли власними силами, ми вже давно витратили", — каже виконавчий директор CASE Ukraine Дмитро Боярчук.

Фінансова та військова допомога наших партнерів у поточних умовах — фактор виживання України, впевнений фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

"Економіка не генерує та не може генерувати необхідні доходи задля забезпечення всіх потреб. Внутрішні прибутки ледве покривають військові витрати. Залишається величезний пласт витрат, що покриваються за рахунок зовнішньої допомоги, з левовою часткою із соціальних виплат і покриття зовнішньоторговельного балансу. Допомога, що надходить, і кредити заходять у золотовалютні резерви та виступають компенсатором дефіциту платіжного балансу. Значний розрив між імпортом і експортом, забезпечення платежів біженців за кордоном здійснюється за рахунок ЗВР. На валютному ринку НБУ проводить валютні інтервенції, щоб забезпечити імпортерів валютою. Стабільність валютного ринку забезпечує стабільність банківського сектору й інфляційних ризиків", — розповів Фокусу Андрій Шевчишин.

Важливим фактором для економіки України є кредитна допомога, зокрема від МВФ, кажуть опитані Фокусом експерти. Хоча, зауважує Андрій Шевчишин, саме сума такої підтримки грає не надто важливу роль, адже МВФ забезпечив у 2023 році всього 8% надходжень. Проте є інші причини вважати допомогу МВФ значущою для України.

"Якщо говорити виключно про фінансовий внесок, то роль МВФ є невеликою, оскільки кошти від фонду здебільшого йдуть на погашення попередніх кредитів МВФ (правила фонду не дозволяють списувати борги). Втім, роль МВФ є ширшою в тому плані, що позиції фонду довіряють інші наші партнери, і від думки МВФ залежить надходження фінансування від інших країн. Відповідно, наявність програми з МВФ і успішне наразі її виконання є сигналом для партнерів, що з нами можна працювати й надавати нам фінансову підтримку", — коментує Максим Самойлюк.

Новий рік — нова допомога. Чи зменшить Захід підтримку України у 2024 році

Сподівання уряду на наступний рік — отримати допомогу від партнерів на рівні щонайменше 42 млрд доларів.

"Уряд прогнозує, що повномасштабна агресія РФ проти України буде тривалою, і тому потреба в підтримці міжнародних партнерів у фінансуванні, зокрема, соціальних і гуманітарних видатків на 2024 рік не зменшиться та складатиме 42,9 млрд доларів", — повідомив у фейсбуці міністр фінансів Сергій Марченко.

Проте залучати грошову підтримку у 2024 році стане складніше, кажуть опитані Фокусом експерти.

"Чому фінансову допомогу стає важче залучати? Відповідь очевидна — платники податків інших країн хочуть ці кошти на свої потреби, а не на незрозумілі геополітичні задачі. А політики залежні від виборів, парламентських і президентських. Тому вони повинні озиратися на думку виборців. Ситуація з корупційним іміджем України тільки ускладнює ситуацію. Зокрема, Росія явно активно працює з цим наративом, чудово усвідомлюючи, як цей механізм працює. Тому рано чи пізно ця допомога суттєво зменшиться в обсягах", — вважає Дмитро Боярчук.

За його словами, гарантованим є надходження у 2024 році лише коштів від Євросоюзу. Проте і в цій програмі Ukraine Facility вже є нові вимоги — йдеться про проведення реформ. Що ж стосується підтримки США, то поки що її не затвердили, хоча ймовірність надходження коштів від США лишається доволі високою.

"Я очікую, що на 2024-й рік ми отримаємо левову частку необхідної допомоги, і це знову США та ЄС. Але вже зараз видно, що цей процес стає дедалі складнішим. Імовірно, що на 2025-й рік нам треба буде думати про інші ресурси", — зазначає Боярчук.

Максим Самойлюк каже, що українським урядовцям доводиться докладати все більше й більше зусиль для отримання допомоги, оскільки з часом природньо інтерес до України спадає, у західних суспільствах збільшується втома від нашої війни, і тим ціннішими є зусилля Міністерства фінансів, яке наразі успішно виконує завдання із залучення цієї підтримки.

"У держбюджет закладено близько 46,2 млрд доларів іноземної фіндопомоги (якщо рахувати за курсом 36,6); це кошти, які наш уряд планує отримати від США, ЄС, МВФ та інших донорів. Утім, із великих пакетів допомоги реально затвердженою є тільки МВФ; кошти від ЄС мають надходити за програмою Ukraine Facility, яка ще узгоджується; що буде з коштами США, наразі невідомо взагалі", — повідомив Фокусу Максим Самойлюк.

Фактично зараз немає впевненості, що всі очікування щодо міжнародної допомоги у 2024 році будуть реалізовані. Уряду лишається тільки далі вести діалог із партнерами та сподіватися, що підтримка надійде до України в потрібному обсязі.

"Є побоювання, що обсяги допомоги можуть знизитися. Саме про ризики обсягів і ритмічність допомоги згадує і НБУ у своїх релізах. Завдяки золотовалютним резервам є запас міцності для проходження періодів зміни ритмічності допомоги та кредитів, проте в умовах продовження активних воєнних дій навіть ЗВР не знімають питання потреби в розмірі допомоги", — зазначив Андрій Шевчишин.

Якщо обсяги партнерської допомоги зменшаться, на Україну чекають неприємні сюрпризи у вигляді девальваційного й інфляційного стрибків, суттєвого зниження ВВП. Проте катастрофічність таких подій оцінити наразі неможливо, а сценарії можуть бути різними.

"Чи є альтернатива фінансовій підтримці партнерів? Якщо йдеться про наступний рік, то лише емісія є такою альтернативною. Тоді бюджетні видатки в гривні будуть забезпечені, але вартість гривні, очевидно, зміниться. У середньостроковій перспективі це робота над розширенням економічної спроможності. Але з цими питаннями треба було працювати позавчора", — резюмує Дмитро Боярчук.