Нова спеціальність, нова зарплата. Як держава сприяє працевлаштуванню українців

Пожвавлення економічної активності зумовлює і відновлення ринку праці, але ситуація досі залишається складною через наслідки війни. Про це йдеться в новому "Інфляційному звіті" НБУ за жовтень 2023 роуц. Там зазначається, що восени тривало зростання попиту на працівників, яке пришвидшилося ще навесні, але надалі було спричинене переважно сезонними чинниками. З іншого боку, за даними НБУ, відновлення ринку праці відбувається нерівномірно в розрізі галузей та регіонів, що відображає зміни в структурі економіки.

"Зростання попиту на робочу силу позначилося на поступовому поліпшенні зайнятості українців, про що свідчили опитування домогосподарств та оцінки за їх результатами. Натомість підприємства, за опитуваннями НБУ, упродовж 2023 року або не змінили кількості працівників (51% респондентів), або навіть їх скорочували (35% респондентів, у середньому на 6%). Усе більше підприємств відчувають нестачу кваліфікованих працівників, хоча оцінки різняться за видами діяльності – наразі частіше вказують на проблему будівельні підприємства та підприємства переробної промисловості. Ці тенденції свідчать про значні структурні дисбаланси на ринку праці", — повідомили фахівці Нацбанку. Фокус дослідив ситуацію з безробіттям в Україні, а також, яким чином держава допомагає українцям знаходити нову роботу.

Жінок — найбільше. Яким є безробіття в Україні та у яких областях його рівень вище

У січні — вересні 2023-го кількість безробітних, за даними Державного центру зайнятості, становила 417,9 тис. осіб. За аналогічний період попереднього року цифра була у понад півтора рази більшою — 784,4 тис. осіб. У загальній кількості зареєстрованих безробітних переважають жінки — 74,6 тис. осіб (або 72%) проти чоловіків — 28,7 тис. осіб (або 28%). З-поміж них 22% були у віці до 35 років; 29% – від 35 до 44 років і стільки ж у віці від 45 до 55 років; 20% – група осіб старше 55 років. Більшість — 43% зареєстрованих безробітних — мали вищу освіту, 37% – професійно-технічну, 20% – загальну середню освіту.

З вересня фахівці констатують збільшення кількості пропозицій роботи. Станом на 1 жовтня 2023 року у Державній службі зайнятості налічувалося 67,0 тис. вакансій. Найбільше роботодавці потребували:

• кваліфікованих робітників з інструментом – 21% (швачка, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-ремонтник, електрогазозварник, пекар, маляр);
• робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин – 16% (водій, токар, тракторист, оператор заправних станцій, дорожній робітник, оператор верстатів);
• працівників сфери торгівлі та послуг – 15% (кухар, продавець, охоронник, офіціант, молодша медична сестра, бармен, помічник вихователя, соціальний робітник, перукар, бариста);
• професіоналів – 14% (вчитель, вихователь, фармацевт, лікар загальної практики-сімейний лікар, інженер, практичний психолог, інспектор);
• некваліфікованих працівників – 11% (підсобний робітник, прибиральник службових та виробничих приміщень, сторож);
• фахівців – 11% (сестра медична, асистент вчителя, бухгалтер, механік, диспетчер).

Натомість найбільша нестача вакансій спостерігалася для

• менеджерів зі збуту — на 0,6 тис. безробітних управителів із збуту було 279 вакансій;
• економістів — на 0,6 тис. безробітних економістів — 131 вакансія;
• адміністраторів — на 0,7 тис. безробітних адміністраторів — 243 вакансій;
• держслужбовців — на 1,0 тис. безробітних спеціалістів державної служби (місцевого самоврядування) — 322 вакансії.

Протягом січня-жовтня 2023 року за сприяння Державної служби зайнятості нове робоче місце знайшли 202,9 тис. осіб, з них чоловіки становили 34%. У регіональному розрізі найбільша частка працевлаштованих припала на Івано-Франківську, Рівненську, Тернопільську, Волинську та Львівську області.

Інша освіта. Що пропонують центри зайнятості в Україні

Як розповіли Фокусу в Державній службі зайнятості, зареєстровані безробітні можуть отримати послуги з професійного навчання. Воно передбачає:

• професійну підготовку;
• перепідготовку;
• підвищення кваліфікації.

Навчання відбувається:

• у закладах професійно-технічної освіти;
• в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості (надалі ЦПТО ДСЗ);
• безпосередньо у роботодавця за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Сьогодні у структурі служби зайнятості повноцінно діють 8 таких центрів (Дніпропетровський, Полтавський, Харківський, Одеський, Львівський, Рівненський, Сумський, Івано- Франківський). Вони здійснюють освітню діяльність за 95 ліцензованими робітничими професіями та більше, ніж 365 освітніми програмами підвищення кваліфікації.

Пропонуючи професійне навчання, служба зайнятості враховує вимоги ринку праці, замовлення роботодавця, а також перспективи підприємницької діяльності. Під час навчання зареєстровані безробітні можуть отримати:

• допомогу по безробіттю у розмірах і строки, що встановлені відповідно до законодавства України;
• компенсацію фактичних витрат на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку за кожен день навчання (крім витрат на проїзд у міському транспорті);
• житло на період навчання.

Людина, яка погодиться на таке навчання, має певні зобов’язання.

"У разі припинення навчання під замовлення роботодавця без поважних причин або відмови працювати за набутою професією, зареєстрований безробітний протягом 30 днів має відшкодувати центру зайнятості, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування закладу освіти та у зворотному напрямку, проживання у період навчання та медогляд", — зауважили у службі зайнятості у відповідь на запит Фокусу.

Упродовж січня–жовтня 2023 року професійне навчання за сприяння служби зайнятості проходили майже 29 тис. зареєстрованих безробітних, з них – 17,4 тисяч навчалися в ЦПТО ДСЗ. Рівень працевлаштування після професійного навчання у 2023 році становить 83%, запевнили у відомстві. За даними Державної служби зайнятості, безробітні, які працевлаштовуються за вакансіями за направленням ДСЗ, станом на 1 жовтня 2023 року в середньому отримували таку зарплату:

• начальник відділу — 13146 грн;
• головний механік — 15566 грн;
• начальник бригади — 28715 грн;
• технік — електрик — 10327 грн;
• майстер бурової — 26500 грн;
• майстер з ремонту устаткування — 20183 грн.

"Cередня зарплата в категорії "Робочі спеціальності, виробництво" в Україні — 19 000 грн. Це медіана заробітних плат за даними з 48850 вакансій, розміщених на Work.ua в цій категорії за останні 3 місяці, середня зарплата, яку вказують в резюме в категорії "Робочі спеціальності, виробництво" в Україні — 18000 грн. Це медіана заробітних плат за даними з 16875 резюме, розміщених на Work.ua в цій категорії за останні 3 місяці, — розповіла Фокусу PR-менеджер компанії Вікторія Білякова.

Ваучери та профнавчання: що пропонують внутрішньо переміщеним особам

Українці, які через війну змушені були покидати домівки, часто поповнювали лави безробітних. Протягом січня-вересня 2023 року послуги служби зайнятості отримували 49,5 тис. внутрішньо переміщених осіб, тобто переселенців. А статус зареєстрованого безробітного мали 40,1 тис. переселенців. Врешті знайти роботу за новим місцем проживання вдалося не всім.

"Нове робоче місце за сприяння служби зайнятості знайшли 12 тис. внутрішніх переселенців. Професійне навчання за направленням служби проходили 2,2 тис. осіб", — зауважили Фокусу у Державній службі зайнятості.

Крім того, ВПО можуть у Державному центрі зайнятості отримати ваучер на навчання. Він дозволяє безоплатно підвищити освітньо-кваліфікаційний рівень шляхом перепідготовки, підготовки за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю, підготовки на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти), спеціалізації та підвищення кваліфікації.

Ваучер також можуть отримати:

• учасники бойових дій (УБД);
• звільнені з військової служби;
• особи віком 45+;
• особи, які постраждали внаслідок війни;
• особи з інвалідністю;
• особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи
• внаслідок збройної агресії проти України.

Навчання проходить за затвердженим Міністерством економіки Переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер. Він наразі налічує 124 професії та спеціальності, зокрема у сфері ІТ-технологій, будівництва, транспорту, освіти, медицини, сільського господарства, соціального обслуговування тощо.

Протягом 10 місяців 2023 року ваучер на навчання отримали 16,2 тис. осіб. Найбільшу кількість ваучерів було видано за спеціальностями "Психологія" – 3,3 тис., "Медсестринство" – 2,7 тис., "Соціальна робота" – 684, "Дошкільна освіта" – 443, "Середня освіта (за предметними спеціалізаціями)" – 409, "Медицина" – 324, а також за професіями: "Кухар" – 1,5 тис., "Водій автотранспортних засобів" – 655, "Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва" – 432, "Електрогазозварник" – 410, "Кондитер" – 247.

Війна, автоматизація процесів, нові технології: чому перекваліфікація кадрів неминуча

В Україні сьогодні спостерігається структурне безробіття. Тобто багато людей, які не можуть знайти роботу за своєю основною спеціальністю, каже Фокусу керівник напряму рекрутингу та Executive search порталу GRC.ua Наталія Слинько. Виклик, коли людям доводиться перенавчатися у дорослому віці, — тільки починає проглядатися.

"Запит [на перенавчання] однозначно зростає. Без цього ми ніяк не обійдемося. Нам доведеться міняти свої кваліфікації, в тому числі, й на робітничі, особливо, якщо немає можливості знайти роботу по своїй професії. Це все пов’язано з багатьма факторами. Війна — тільки один із них. Обставини взагалі у світі, не тільки в нашій країні, пов’язані з автоматизацією ручної праці, створення нових технологій, де доводиться змінювати й адаптувати свої робочі місця", — пояснила вона.

"Безробітні погоджуватимуться на зміну професії, якщо бачитимуть перспективу заробити та прийнятне співвідношення "ціна — якість", — каже Фокусу експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна.

Однак роботодавці, хоч і відчувають дефіцит кадрів, не поспішають підвищувати зарплати. Тож, чи погоджуватиметься безробітний, зокрема, й ВПО, знову сісти на парту, залежить від психологічного й фінансового стану людини.

"Якщо вона у відчаю, погоджуватиметься на будь-який рівень заробітної плати. Є люди, які згодні йти по сходинках, по сходинках, щоб досягти більших результатів на новому місці і в новій професії. Звісно, будуть люди, які до останнього шукатимуть шляхи, якусь благодійну допомогу, щоб виживати, або мають запас, щоб шукати таку роботу, яка відповідає їх профайлу", — резюмувала Наталія Слинько.