Працевлаштувати переселенців: які кроки влади допоможуть підвищити платоспроможність ВПО

З 1 вересня 2023 року виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам було припинено, якщо не було дотримано певних критеріїв. Зокрема, якщо було встановлено, що на депозитному рахунку ВПО має понад 100 тис. грн. Про це пише Фокус у новій статті "У виплаті відмовлено. Чому влада хоче змінити порядок надання допомоги вимушеним переселенцям".

Однак подібні майнові критерії — не показові. "В умовах проблем з фінансуванням державного бюджету, намагаємося скоротити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних виплат. Але за великим рахунком, 200 тисяч гривень — це невеликі кошти, як і 100 тисяч. Наприклад, 100 тисяч лежить на депозиті під 15% річних. Ці 15 тис. гривень забезпечують покриття людині на рік? Навряд. Думаю, потрібно "танцювати" не від суми депозиту, а від доходу людини", — сказав Фокусу економіст Борис Кушнірук.

На його думку, система надання соціальних допомог вкрай погано розроблена. "Давно говорять про необхідність введення єдиного реєстру соціальної допомоги, визначення реального прожиткового мінімуму, на відміну від нинішнього, який не має жодного стосунку до фактичного прожиткового мінімуму. Якщо є реєстр, знаєте, який дохід, то можете визначити, кому яку допомогу треба надати", — додав він.

Утім, розмір грошової допомоги, який не змінювався з початку великої війни, мізерний:

• для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;
• для інших осіб — 2000 гривень.

Отже, сім’я з двох дітей та двох дорослих отримує приблизно 10 тис. грн. Також передбачена компенсація людям, які прихистили ВПО (крім членів своєї сім’ї) безкоштовно. Власники житла отримуватимуть 900 гривень (замість 450 грн) за кожну таку особу на місяць. Водночас ця компенсація не вважається доходом для нарахування субсидій.

Як уряд та громада можуть допомогти з працевлаштуванням ВПО

Потребує поліпшення і робота з працевлаштуванням ВПО. "Здебільшого серед ВПО обмежено працездатні люди — похилого віку, які мають проблеми зі здоров’ям. Проте є ті, хто може працювати і треба сприяти їхній зайнятості", — зауважив Фокусу експерт з питань фінансів Ярослав Жаліло.

Організація облаштування і працевлаштування ВПО лежить на громадах, однак і уряд може докрасти більших зусиль, на додачу до того, що робить Державна служба зайнятості, переконаний експерт.

Щоб допомогти переселенцям стати фінансово самостійними, на думку Ярослава Жаліло, потрібно:

• громадам — створити адекватний реєстр ВПО з даними про те, хто ці люди, з якими спеціальностями;
• співставляти їхні профілі з потребами на ринку праці в громаді і рекомендувати переїзд у регіони, де в них є потреба;
• уряду — запровадити квоти на працевлаштування ВПО.

Також громадам потрібно обмінюватися досвідом з роботи із ВПО. "Розповідати, хто і як влаштовує хаби для евакуйованих біженців, допомагає підприємцям з релокацією, з відкриттям сервісних мікропідприємств — щоб сприяти людям, які можуть працювати", — підсумував Жаліло.

Нагадаємо, уряд видає грошову компенсацію витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з низки ВПО. Роботодавець отримує 6700 гривень щомісяця протягом двох місяців з дня працевлаштування особи.

Також Фокус писав, що Кабмін під час засідання 21 листопада вніс зміни до постанов, які зобов’язують працездатних переселенців "посприяти своїй зайнятості", якщо не мають поважних причин не працювати. На це дається три місяці з дати призначення виплат.