Ваучери та компенсація: як держава працевлаштовує переселенців

Протягом січня-вересня 2023 року послуги служби зайнятості отримували 49,5 тис. внутрішньо переміщених осіб, тобто переселенців. А статус зареєстрованого безробітного мали 40,1 тис. переселенців. Про це пише Фокус у новій статті "Нова спеціальність, нова зарплата. Як держава сприяє працевлаштуванню українців".

Знайти роботу у новому населеному пункті вдалося не всім. "Нове робоче місце за сприяння служби зайнятості знайшли 12 тис. внутрішніх переселенців", — повідомили Фокусу у Державній службі зайнятості.

Якщо знайти роботу за спеціальністю не вдається, ВПО можуть запропонувати ваучер на навчання. Він дозволяє безоплатно підвищити освітньо-кваліфікаційний рівень шляхом перепідготовки, підготовки за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю, підготовки на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти), спеціалізації та підвищення кваліфікації.

Навчання можна пройти за 124 професіями та спеціальностями, включеними у Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер. Можна обрати навчання у сфері ІТ-технологій, будівництва, транспорту, освіти, медицини, сільського господарства, соціального обслуговування тощо.

Крім того, уряд видає грошову компенсацію витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з низки ВПО. Її розмір — 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавець сплачує ЄСВ, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Тривалість надання компенсації не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Чи користується перекваліфікація популярністю серед ВПО

Як повідомили Фокусу у відомстві, протягом січня — вересня професійне навчання за направленням служби зайнятості проходили 2,2 тис. ВПО. Це більше, ніж за весь минулий рік — 1 424 особи. Експерти кажуть, що перенавчання як спосіб працевлаштуватися набиратиме популярності.

"Запит [на перенавчання] однозначно зростає. Без цього ми ніяк не обійдемося. Нам доведеться міняти свою кваліфікацію, зокрема, й на робітничі, особливо, якщо немає можливості знайти роботу по своїй професії. Це все пов’язано з багатьма факторами. Війна — тільки один із них. Обставини взагалі у світі, не тільки в нашій країні, пов’язані з автоматизацією ручної праці, створення нових технологій, де доводиться змінювати й адаптувати свої робочі місця", — пояснила Фокусу керівник напряму рекрутингу та Executive search порталу GRC.ua Наталія Слинько.

За словами експертки, чи погоджуватиметься безробітний, зокрема, й ВПО, знову сісти на парту, залежить від психологічного й фінансового стану людини. "Якщо вона у відчаї, погоджуватиметься на будь-який рівень заробітної плати. Є люди, які згодні йти по сходинках, щоб досягти більших результатів на новому місці і в новій професії. Звісно, будуть люди, які до останнього шукатимуть шляхи, якусь благодійну допомогу, щоб виживати, або мають запас, щоб шукати таку роботу, яка відповідає їх профайлу", — сказала Наталія Слинько.

На бажання змінити спеціальність, звісно, впливає і перспектива більшого заробітку. Однак роботодавці поки не поспішають підвищувати винагороду працівникам.

"Загалом тиск, між тим, що хоче отримувати людина, й тим, що може дозволити бізнес, дуже великий. В який бік він розвиватиметься — важко спрогнозувати, хто піде на поступки. Здається, той, кому більше треба. Якщо не витримає бізнес — почне підвищувати заробітні плати. На наступний рік у багатьох заплановані індексації заробітних плат. Якщо не витримає найманий робітник — погодиться на нижчий рівень заробітної плати. Але якщо він не перекриє основні базові потреби, все одно шукатиме іншу роботу з більшою зарплатою", — резюмувала вона.

Нагадаємо, за прогнозом Кабміну, номінальна зарплата українців у 2024 році становитиме 21 809 гривень, а з урахуванням інфляційних процесів зросте на 8,5% (раніше очікувалося зростання на 6,0%).

Також Фокус писав, що згідно із соціологічним моніторингом "Українське суспільство", проведеним КМІС на замовлення Інституту соціології НАН України, для нормального життя українцям в середньому потрібно 12 750 грн на місяць на одну особу. Однак лише 22% відповіли, що заробляють приблизно стільки, скільки треба.