Готівка і валюта — понад усе: як українці зберігають гроші та чи накопичують "на чорний день"

56% українців наразі не відкладають гроші "на майбутнє", причому кожний сьомий-восьмий втратив можливість заощаджувати після початку повномасштабної війни. Як сьогодні українці розпоряджаються своїми доходами і хто ці люди, які продовжують поповнювати заначки навіть у такі скрутні часи? Ці питання Фокус обговорив з економістами.

Фінансова стратегія: кожний п'ятий витрачає заощадження

56% українців не відкладають кошти під час війни, з них 16% втратили можливість відкладати саме після повномасштабного вторгнення. 19% кажуть, що не просто не мають можливості заощаджувати, а ще й витрачають те, що накопичили раніше. Водночас, 12% опитаних заощаджують з кожної заробітної плати, а третині респондентів вдається робити грошові заощадження періодично. Про це пишуть ЗМІ з посиланням на дані Rakuten Viber.

Загалом відповіді на питання "Чи заощаджуєте ви під час війни?" розподілилися так:

• так, відкладаю з кожної заробітної плати – 12%;
• так, намагаюся відкладати, але не систематично — 32%;
• ні, до війни вдавалось, проте зараз не маю такої змоги – 16%;
• ні, як до війни, так і зараз не маю заощаджень – 21%;
• під час війни не тільки не відкладаю, а й витрачаю заощаджене – 19%.

"За цими даними, 44% українців наразі продовжують відкладати гроші, і такий показник цілком можна вважати середнім, — зазначив у коментарі Фокусу аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак. — На пострадянській території є чимало країн, де відсоток громадян із заощадженнями нижче 40%".

Звісно, каже експерт, ​​якщо порівнювати довоєнну ситуацію із сьогоднішньою, цифри явно просіли. Аналогічні опитування три роки тому вказували на дві третини українців із заощадженнями. Хоча, додає Орищак, при цьому майже чверть мали додаткові кошти не більше, ніж на місяць.

"За 2,5 роки війни економічна ситуація погіршилась. Напевно, саме ті люди, заощадження яких покривали лише місячні витрати, тепер витрачають усе, що заробляють і навіть більше, — припускає експерт. — Для 44% нічого не змінилося: вони як відкладали, так і відкладають".

Де зберігають гроші: готівка та депозити

Команда Rakuten Viber також запитала українців, де та як вони зберігають накопичення. Понад половина респондентів (53%) відповіли, що надають перевагу готівці та зберігають її вдома, що зовсім не здивувало експертів. Любов українців до готівки загальновідома: восени 2023-го загальна сума готівкової іноземної валюти на руках українців складала 116 млрд доларів. А за даними НБУ, останнім часом купівля готівкової валюти зростає: у травні населення придбало 2,24 млрд доларів, тоді як у квітні — 1,95 млрд доларів. Тобто, в умовах девальвації українці обирають накопичення у готівковому доларі.

На банківському рахунку кошти тримають 10% опитаних, ще 5% зберігають гроші на банківському депозиті під відсоток. У криптовалюті зберігають заощадження 2%. Ще по 1% українців обирають облігації та цінні папери, цінні метали або вкладення у нерухомість. Поєднують різні форми збереження 14% опитаних.

"Депозити дійсно потроху зростають, але загалом рівень депозитів до ВВП в Україні досить низький, — каже аналітик Данило Монін. — Наразі виграли ті, хто свого часу вкладали в криптовалюти — це збільшило "подушку" та може бути використане для підтримки поточного рівня споживання".

За даними Дмитра Замотаєва, директора департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку, минулого року депозити зросли на 20%. Їх обсяг майже сягнув 390 млрд грн і це вже більше за обсяг депозитів, що були розміщені у банках у довоєнному 2021-му. Тренд на ринку депозитів також кращий у 2023-му, адже у 2021-му депозитний портфель зменшився майже на 9%.

"У 2024 році ситуація є більш-менш рівною, зростання відбувається меншими темпами, ніж торік, — зазначив Дмитро Замотаєв у розмові з Фокусом. — Наприклад, за перші чотири місяці 2024 року, за даними Нацбанку, вклади зросли лише на 2,6%. Наразі частка гривневих вкладів сягає 75-80% від загальної кількості. У 2024 році сегмент депозитів продовжує активно розвиватися, але він не є статичним. Наразі можемо говорити про те, що до кінця року, порівняно з 2023 роком, кількість нових вкладів може зрости в середньому до 5-7%. Тобто гривневі вклади залишаються досить привабливим і вигідним інструментом збереження і накопичення статків".

За словами експерта, наразі зростання депозитів практично зупинилося. Певним поясненням цього може бути часткова переорієнтація клієнтів на валютний ринок через зростання курсу валют. Також на зменшення нових депозитів впливають очікування клієнтів на збільшення платежів за електроенергію, що матиме відкладений ціновий вплив на більшість груп товарів та послуг.

Про те, що в 2024 році українці не надто зацікавлені відкладати саме на банківських депозитах, вказують і дані НБУ. Хоча зростання деяке і помітне. Якщо на 1 січня 2024 року обсяг коштів в гривні на рахунках фізичних осіб в банках становив 711,2 млрд грн, то на 1 травня — 721,9 млрд грн. Тобто приріст за 4 місяці — 10,7 млрд гривень. По коштах в іноземній валюті на рахунках у банках в 2024 році статистика наступна: на 1 січня українці зберігали 9,6 млрд доларів, а на 1 травня — вже 9,53 млрд дол., тобто, обсяг коштів у валюті на рахунках в банках скоротився.

Накопичують і витрачають: кому вистачає коштів на все

Чимало українців цифри щодо заощаджень співгромадян дивують. По-перше, в менталітеті українців — відкладати гроші "на чорний день", але хіба він ще не настав? По-друге, незрозуміло, хто ці люди, які мають можливість відкладати гроші у той час, коли більшість населення ледве зводить кінці з кінцями. Як раніше писав Фокус, за даними Світового банку, 28% населення України не вистачає грошей навіть на їжу.

На думку Максима Орищака, людей, що продовжують заощаджувати навіть у такі скрутні часи, можна класифікувати, як найбільш забезпечених громадян, чиї доходи є стійкими до погіршення економічної ситуації. Сюди належать чиновники, підприємці, силовий блок. "Проте, можливо, що ці 44% — це просто більш фінансово грамотні громадяни, які за будь-якої ситуації намагаються відкладати частину доходу на майбутнє. І це не залежить від галузевої зайнятості. А те, що в Україні цей відсоток вищий, ніж в інших пострадянських країнах, навіть попри війну, може свідчити про загалом більшу фінансову грамотність та ощадливість українців".

Відкладати гроші наразі мають можливість І військові, частина держслужбовців (або ж чиновників), представники малого та середнього бізнесу, що вдало знайшли або утримують свої ніші, додає Данило Монін. "Хоча військовим часто нема чого відкладати, адже вони або пересилають гроші сім'ям для підтримки, або витрачають на покупку військової амуніції для підвищення ймовірності власного виживання", — додав Монін.

"Відкладають зараз хіба що окремі категорії держслужбовців, поліцейські, військові, а ось переважна більшість підприємців доїдає залишки накопичень, що були створені раніше, — відзначив у розмові з Фокусом економіст Владислав Банков. — Безумовно, щось відкладає частина військовослужбовців, але й ризики для них на порядок вищі, ніж для решти бюджетників. Гроші військові або витрачають, або тримають на картці, або відкривають депозити — можливості тримати у готівці у них просто немає".

Проте все ж таки українці — доволі заощадливі, і серед тих, хто накопичує кошти зі свого доходу, є і працівники різних підприємств, і вчителі, і представники IT-спільноти. А ще не слід забувати про пенсіонерів, які мають пенсію та додатковий заробіток, адже продовжують працювати. "У нас вся пенсія чоловіка накопичується на депозиті, — розповіла Оксана Іванівна, вчителька із Дніпра. — Відсотки капіталізуються, ми не знімаємо з його рахунку кошти вже понад 5 років, а живемо на мою пенсію і мою зарплату. Якісь видатки допомагають покривати наші дорослі діти, що непогано заробляють".