Газпром готує угоду із Азербайджаном. Чий газ піде до ЄС через Україну?

Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR та російський монополіст Газпром мають намір розширити багатостороннє стратегічне партнерство. Відповідну угоду підписали під час візиту очільника Кремля Володимира Путіна до Азербайджану, повідомляє Azertag. Баку запропонував Києву та ЄС постачати природний газ до Європи через українську газотранспортну систему. Утім, наприкінці 2024 року закінчується п'ятирічний термін контракту з Росією, який державна НАК "Нафтогаз України" підписала з Газпромом 2019 року. Що буде далі? І чи слід приставати на пропозицію Азербайджану.

"Ми допоможемо, якщо зможемо": що не так із азербайджанським газом через Україну до ЄС

Як повідомляє Bloomberg, президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Україна та Європейський Союз звернулися до Баку з проханням постачати природний газ до Європи через Україну після закінчення чинного контракту з Росією.

"Тривають переговори з владою в Україні та ЄС, а також з Росією, і всі сторони, здається, зацікавлені в продовженні поставок, сказав Алієв на конференції в суботу в місті Шуша. "Ми допоможемо, якщо зможемо. Я думаю, що можна продовжити цю угоду", — сказав він".

Він зазначив, що у разі зупинення постачання російського газу через Україну, Австрія і Словаччина, матимуть "серйозні проблеми", адже їм доведеться переплачувати "сотні й сотні мільйонів" для закуповування газу з інших джерел.

Водночас Алієв через, як він сказав, неправдиві звинувачення в реекспорті російського газу, намагається бути "обережним".

Президент заявив, що видобуток газу в його країні має збільшитися завдяки новим та чинним проєктам на Каспійському морі.

Щодо співпраці SOCAR і Газпрому, то їхній проєкт "Північ-Південь" і підписання у вересні 2024 року програми комплексної науково-технічної співпраці, за заявою голови правління Газпрому Олексія Міллера, має "розширити багатостороннє стратегічне партнерство".

SOCAR в Україні: що відомо про компанію

В Україні працює SOCAR Energy Ukraine — дочірня компанія азербайджанської державної нафтової компанії SOCAR від 2008 року. У 2010 році компанія почала розвивати власну мережу автозаправних комплексів преміум-класу.

Окрім України, SOCAR має значну кількість автозаправних станцій у Грузії, Румунії та Швейцарії.

На тлі того, що Україна повністю розриває всі зв'язки з російським Газпромом, голова НАК "Нафтогаз Україна" Олексій Чернишов раніше зазначав, що компанія SOCAR може стати постачальником газу для України.

"Ініціатива надійшла від азербайджанської сторони. Контракт із "Газпромом" добігає кінця цього року. Ми не маємо наміру його продовжувати під час війни. Далі можливі два сценарії — або повна зупинка, або модель альтернативних постачальників і власників, яка забезпечить певні обсяги постачання для клієнтів у ЄС", — сказав Олексій Чернишов.

Водночас він зазначив, що, попри відсутність спільного кордону з Азербайджаном, газ все одно надходитиме через територію Росії, а для України є принциповою неможливість співпраці з Газпромом у будь-якому вигляді.

Газ має значення: за кого грає Азербайджан?

Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар на прохання Фокусу прокоментував ситуацію з Баку, Москвою і газом через Україну. За його словами, поки тривають переговори, однозначної відповіді, чи буде така угода, немає.

"Зрозуміло, що це, якщо станеться, буде комерційна угода. Вона не стане публічно доступною. А на основі цих домовленостей, вочевидь, SOCAR звертатиметься до української сторони зі своїми пропозиціями. Чи будуть сформульовані Газпромом і SOCAR спільно?.. Проте на ці пропозиції не слід приставати. По одній простій причині: в умовах війни ми не повинні сприяти агресору отримувати додаткові доходи в бюджет війни, оскільки газ, який може йти транзитом через територію України після закінчення терміну дії чинної угоди Нафтогазу і Газпрому, тобто з початку 2025 року. У будь-якому разі, цей газ буде російським, "газпромівським". На ньому стоятиме позначка, що цей газ азербайджанский, проте радше для маскування", — зазначив Гончар.

За самим простим розрахунком, Газпром на цій угоді заробить в десятикратному розмірі, ніж отримає Україна в якості плати за транзит. Тож така диспропорція свідчить про те, що не варто йти на такі оборудки. Ба більше, це все маскується позначками "Газпрому тут немає" і нібито відносинами між двома комерційними суб'єктами з двох дружніх, на папері, країн: Україною і Азербайджаном.

"Це лише словесна поволока", — сказав експерт.

Загалом, на думку експерта, Азербайджан перебуває зараз не в дружній компанії до України. І красномовно свідчать про це відповідні документи про стратегічне партнерство Азербайджану із Росією, а також з Китаєм, що були нещодавно підписані.

"Китай, по суті, виступає основним спонсором російської агресії проти України. Відновлюються відносини з Іраном після президентських виборів в контексті спільного проєкту "Північ-Південь-Росія-Азербайджан-Іран", — пояснив фахівець.

Не слід забувати і про партнерство з Туреччиною, позиція якої щодо російської агресії проти України є двозначною. Адже Туреччина — одна з тих країн, які не підтримують санкції проти Росії, і які здебільшого сприяють обходу цих санкцій.

"Тому компанія, в якій перебуває Азербайджан, а саме, Росія-Китай-Туреччина-Іран — не дружня конфігурація для України. Відповідно, не варто мати справу із суб'єктом господарювання з такої країни. Оскільки тут йдеться не про інтереси України", — пояснив Гончар.

Якими можуть бути умови України в угоді із Азербайджаном

За словами Михайла Гончара, "дике бажання" Азербайджану та Газпрому продавати російський газ на європейському ринку Україна може "охолодити" певними умовами, однією з яких має бути звільнення російськими окупантами захопленої Запорізької АЕС та Енергодара і передавання під контроль української сторони, тобто НАЕК "Енергоатом".

"Проте зрозуміло, що і Баку не в силах вплинути на Москву, і Москва не піде на такі оборудки. Тож, вся ця задумка із угодою про транзит газу через Україну — безперспективна та шкідлива для інтересів нашої держави", — висловив думку Михайло Гончар.

"Троянські коні" Кремля: чи потребує ЄС російського газу

Зазначимо, що Європейський союз вирішив питання диверсифікації. Авжеж, там є країни, які не відмовилися від російського газу попри повномасштабну війну в Україні.

"Це троянські коні Кремля. Але вони не є Європейським союзом, як таким. Часто саме пропаганда Баку подає це, як потребу Європи в азербайджанському газі. Якщо Азербайджан хоче збільшувати обсяги, він може розвивати транспортну систему, побудовану спільно з Туреччиною, і розвиток якої, до речі, є пріоритетом для Баку", — сказав Гончар.

Водночас українці закликають бойкотувати заправки SOCAR через домовленості із Газпромом. Військові, громадські активісти і правозахисники негативно відреагували на початок співробітництва РФ та Азербайджану.

Михайло Гончар погоджується, що така реакція українців є передбачуваною. Водночас не радить перебільшувати значення і роль мережі преміум-заправок SOCAR для українського паливного ринку, адже вона доволі невелика.

"Кожний дбає про свою репутацію на тому ринку, на якому працює. Звісно, якщо компанія діє в інтересах РФ, а саме Газпрому, то чи варто тоді розраховувати їй на те, що до неї будуть лояльно ставитися, з урахуванням того, хто є агресором. Це абсолютно вірна реакція наших споживачів і операторів паливного ринку, адже класифікується як сприяння агресору. Я вважаю, що замінити SOCAR на якусь національну мережу — не стане проблемою", — додав Гончар.