Навіть на 100 гривень: у Раді пояснили, чому проблемно підвищити мінімальну зарплату

Збільшення мінімальної заробітної плати в Україні на 100 грн у 2025 році потребуватиме від бюджету 5,3 млрд грн, що робить значне підвищення фінансово скрутним. Прожитковий мінімум не можуть підняти до фактичного рівня, оскільки до нього прив'язано багато виплат, а соціальні стандарти можуть бути переглянуті тільки в разі зростання ВВП. Про це розповіла голова комітету Верховної Ради України з бюджету Роксолана Підласа в інтерв'ю виданню"Інтерфакс".

Одним із найважливіших елементів бюджету є розмір мінімальної заробітної плати. За словами Підласої, навіть невелике підвищення, наприклад на 100 гривень, може серйозно вдарити по бюджету, вимагаючи додаткових 5,3 млрд грн. Вона зазначила, що збільшення мінімальної зарплати на 1000 гривень, до 9 тисяч, призведе до додаткових витрат бюджету понад 50 млрд грн. Це являє собою значне фінансове навантаження, особливо з урахуванням того, що економіка України ще не досягла рівня відновлення, який дозволив би такі витрати без ризику для фінансової стабільності.

Ще однією гострою темою, що викликає безліч суперечок, є рівень прожиткового мінімуму. За словами Підласси, складність його перегляду пов'язана з тим, що багато виплат залежать від цього показника. Це призводить до того, що прожитковий мінімум перестає відповідати реальним потребам населення.

"Неможливо довести прожитковий мінімум до реального показника, оскільки до нього прив'язано багато виплат", — зазначила голова бюджетного комітету. Вона також висловила думку, що "прожитковий мінімум" як категорію слід взагалі відмовитися використовувати під час розрахунків у бюджеті.

Нині прожитковий мінімум в Україні становить близько 3 тисяч гривень, проте фактичний показник, за даними Міністерства соціальної політики, сягає 9 тисяч гривень. Ця розбіжність викликає занепокоєння серед населення, оскільки офіційні дані не відображають реальні життєві умови.

Один зі способів оптимізації бюджету — зменшення видатків на соціальні програми. Як наголосила Підласа, Міністерство соціальної політики вже працює над перевіркою одержувачів соціальних виплат і підвищенням їхньої адресності. Цей процес дозволив заощадити значні кошти, які тепер можна спрямувати на інші пріоритетні потреби.

"Основний тягар зі скорочення взяв на себе Пенсійний фонд: ми скоротили видатки на нього у 2025 році на 34 млрд грн", — додала вона. Однак зазначила, що це рішення може бути переглянуте, оскільки воно викликає дискусії та не є остаточним.

Питання підвищення військового збору також стало темою обговорення. Підласа зазначила, що ця зміна торкнеться виключно тих, хто отримує офіційну зарплату, тоді як тіньовий сектор економіки залишиться поза зоною дії нововведення.

"Підвищення військового збору відчують тільки ті, хто отримує "білу" зарплату. Люди, які отримують зарплату в конверті, ніяк не понесуть на собі цей тягар підвищених податків", — наголосила вона. Ця ситуація посилює аргументи на користь необхідності більш глибоких реформ у податковій системі, зокрема, впровадження додаткових заходів щодо боротьби з тіньовою економікою.

Попри складні обставини, Роксолана Підласа наголошує на важливості підтримання фінансового балансу та необхідності уважного підходу до розподілу бюджетних коштів. Попереду багато роботи та пошуки компромісів під час затвердження фінального бюджету на 2025 рік.

"Правда десь посередині", — резюмувала вона, обговорюючи розподіл коштів між державними та місцевими бюджетами. Усі рішення щодо бюджету будуть результатом дискусій і пошуком оптимальних варіантів в умовах обмежених ресурсів.

Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт 11416-д. Згідно з документом, військовий збір із зарплати в розмірі 30 тис. грн буде збільшено з 450 грн (1,5%) до 1 500 грн (5%).

18 вересня міністерка соцполітики Оксана Жолнович заявила, що 2025 року відбудеться індексація пенсій, однак підвищення не буде значним.