Різниця між СЗЧ та дезертирством: юрист розповів про покарання в обох випадках

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні відкрито 60 тисяч кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тисяч щодо дезертирства. Про це йдеться у коментарі Офісу генерального прокурора на запит "Української правди". І якщо у першому випадку військовослужбовці можуть уникнути будь-якого покарання, то у другому, ні. Щоб зрозуміти різницю між СЗЧ та дезертирством, Фокус звернувся до адвоката за поясненням.

Кількість дезертирів в Україні більшає: про що каже статистика

За даними сервісу моніторингу реєстраційних даних "Опендатабот", випадків покидання назавжди військових частин все більшає. Так, якщо у жовтні 2022 року самовільно залишили частини 1619 людей, то в жовтні 2024-го — вже 7 621.

Лише за 10 місяців поточного року було відкрито 19 922 кримінальних провадження через дезертирство.

Щодо самовільного залишення частини, то тут також є приріст: цьогоріч відкрито 41 950 кримінальних провадження, що вдвічі більше, аніж через дезертирство.

Дезертир чи "самовільник": що є злочином, а що правопорушенням

Як пояснив керуючий партнер АО Winner Partners Сергій Литвиненко, самовільне залишення частини чи місця служби (СЗЧС) означає, що військовослужбовець залишив свою частину або місце служби без дозволу командування.

За словами адвоката, СЗЧС дійсно є порушенням військової дисципліни, але воно не настільки серйозне, як дезертирство.

"Зазвичай, СЗЧС вважається адміністративним правопорушенням, яке може каратися дисциплінарними заходами або адміністративними штрафами, однак може і мати наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої у ст. 407 КК України", — додав адвокат.

А ось дезертирство є більш серйозним правопорушенням, а точніше, кримінальним злочином і означає, що військовослужбовець залишає свою частину або місце служби з наміром не повертатися. За дезертирство передбачено суворі покарання, зокрема позбавлення волі, каже юрист і додає, що основною відмінністю між СЗЧС і дезертирством є саме намір військовослужбовця.

"Дезертирство передбачає намір постійно ухилятися від служби, тоді як СЗЧС може бути тимчасовим і без такого наміру і має наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої у ст. 408 КК України", — каже Сергій Литвиненко.

Якщо повернутись до частини: чи буде суд і тюрма для "самовільників"

Відомо, що до початку 2023 року, а саме 27 січня, за законом 2839-IX діяли норми, які передбачали можливість призначення більш м’якого покарання (ст. 69 КК України) або взагалі звільнення від відбування покарання з випробуванням. Також йдеться і про те, що обов`язковою ознакою дезертирства, що відрізняє його від самовільного залишення служби, є саме мета: військовослужбовець має намір ухилятися від служби не тимчасово, а взагалі, назавжди.

Тож важливо відрізняти ці поняття і з'ясувати, якою є поведінка військового після такого вчинку та мета. Якщо військовий має намір повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ, а якщо ні, то за дезертирство, як за особливо тяжкий військовий злочин, послідує покарання — позбавлення волі до 12 років.

За даними Генеральної прокуратури, за три місяці 2024 року вже близько 8 тисяч військовослужбовців повернулися до своїх частин добровільно. Адже, згідно із законом, до 1 січня 2025 року військовослужбовці, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили місце служби, але повернулися, звільняються від кримінальної відповідальності — їхні справи буде закрито.

Нагадаємо, з моменту набрання чинності закону про внесення змін до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" станом на 2 грудня з відповідними клопотаннями вже звернулися майже 4 тис. військовослужбовців. Половина з них вже задоволена судами й військовослужбовці повернулися до виконання свого конституційного обов’язку. Решта клопотань перебувають на розгляді в судах.