СЗЧ та дезертирство: чим вони відрізняються та яка відповідальність загрожує

Війна, ЗСУ, СЗЧ, дезертирство
Фото: Генштаб ЗСУ | Між СЗЧ та дезертирством є різниця та за ці два поняття існує різна відповідальність (ілюстративне фото)

Законодавство чітко розмежовує ці два поняття та встановлює за СЗЧ та дезертирство різну відповідальність.

У четвер, 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Ним дозволяється повернутись до військової служби також тим військовим, щодо яких відкриті кримінальні провадження за самовільне залишення служби та дезертирство. Фокус розбирався, чим відрізняються ці поняття та яка різниця між покаранням за СЗЧ та дезертирство.

Яка різниця між СЗЧ і дезертирством

В ефірі "Українського радіо" юристка, фахівчиня БФ ВО "Веста" Людмила Кормош розповіла, що під дезертирством розуміється самовільне залишення особою частини, якщо вона не має на меті повернутись назад. При дезертирстві метою є повне ухилення від подальшого проходження служби. Юристка зазначила, що для кваліфікації злочину також мають значення обтяжувальні обставини: якщо особа самовільно залишила службу з поля бою, взяла із собою зброю, перебувала в стані наркотичного або алкогольного сп’яніння тощо. Злочини, вчинені в умовах воєнного стану, є додатковою обтяжувальною обставиною для кваліфікації будь-якого злочину.

Відповідальність за самовільне залишення частини

"Арміяinform" зазначає, що за СЗЧ особа може нести адміністративну відповідальність. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення СЗЧ вважається:

  • самовільне залишення військової частини або місця служби;
  • нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення;
  • нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.

Водночас особа має бути відсутньою на місці служби без дозволу командира або поважної причини тривалістю до десяти діб. В цьому випадку їй загрожує покарання:

  • штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
  • штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, якщо це відбувається під час особливого періоду.

КУпАП не містить окремої норми за такий вчинок саме під час дії воєнного стану. Однак в Кримінальному кодексі є прив'язка до режиму воєнного стану. Тому кримінальна відповідальність за СЗЧ наступає в разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану. В цьому випадку особа може бути позбавлена волі на строк від 5 до 10 років.

Відповідальність за дезертирство

Експерти юридичної компанії Іnseinin зазначають, що воно є тривалим злочином та розпочинається з моменту, коли військовослужбовець самовільно залишив місце служби з метою подальшого ухилення від проходження військової служби. Дезертирство, яке вчинене в період дії воєнного стану, є особливо тяжким злочином. За цей злочин настає кримінальна відповідальність за частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України. Таке діяння карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років, однак під час призначення покарання суди можуть враховувати особу обвинуваченого та помʼякшувальні обставини.

Зазначимо, що 29 листопада директорка Державного бюро розслідувань з комунікації Тетяна Сап'ян розповіла, що українські військовослужбовці, які вперше самовільно залишили місце служби або дезертирували, отримали можливість уникнути кримінальної відповідальності в разі повернення до виконання своїх обов'язків до 1 січня 2025 року. Водночас військовим збережуть зарплату та пільги.

Додамо, що з моменту набрання чинності закону про внесення змін до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" станом на 2 грудня з відповідними клопотаннями вже звернулися майже 4 тис. військовослужбовців. Половина з них вже задоволена судами й військовослужбовці повернулися до виконання свого конституційного обов’язку. Решта клопотань перебувають на розгляді в судах.