Чи можуть українці втратити житло через борги: Мінрозвитку пояснили, коли це може статися
Міністерство розвитку громад та територій надало офіційний коментар щодо можливих вилучень житла через борги за комунальні послуги, наголосивши, що під час воєнного стану діють жорсткі обмеження на стягнення заборгованостей.
Про це пише "Телеграф".
У Мінрозвитку нагадали, що згідно з постановою Кабміну №206, заборонено припиняти комунальні послуги, нараховувати пеню чи штрафи, а також примусово стягувати заборгованість у разі, якщо людина мешкає в зоні бойових дій чи окупації, є переселенцем або її житло постраждало від війни — за умови надання підтверджувальних документів.
Коли почнуть стягувати борги за комуналку
Після завершення воєнного стану підприємства ЖКГ зможуть відновити стандартний порядок стягнення заборгованості. Спочатку боржнику надсилається письмове попередження. Якщо впродовж 30 днів борг не буде погашено, компанія має право звернутися до суду. За наявності судового рішення примусове стягнення здійснюється через державних або приватних виконавців.
У Мінрозвитку пояснили, що в першу чергу борги стягують із рахунків, готівки або майна боржника. Якщо таких активів немає, виконавець може звернутися до іншої нерухомості, зокрема й до житла. Водночас закон захищає єдине житло: якщо сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень на даний момент), таке майно не підлягає стягненню. У такому разі виконавець має шукати інші джерела погашення боргу.
Як стягують борги під час війни
У Мінрозвитку зазначають, що судові процеси щодо комунальних боргів уже тривають. За даними на 2024 рік, в органах виконавчої служби перебувало понад 429 тисяч справ на загальну суму 6,3 мільярда гривень. Із них вдалося стягнути лише близько 1,1 мільярда гривень. Найчастіше стягнення проводиться з офіційних доходів — зарплат, пенсій або інших джерел прибутку.
Водночас міністерство підкреслює, що головні причини труднощів із примусовим стягненням — це низький рівень платоспроможності громадян, безробіття та відсутність у боржників майна. При цьому закон гарантує, що ніхто не може бути виселений без рішення суду і лише за умов, чітко визначених законодавством.
Нагадаємо, компанія YASNO повідомляла, що станом на початок травня 2025 року борг киян за спожиту електроенергію сягнув 1,2 мільярда гривень. Згідно з інформацією енергетиків, це на понад 220 мільйонів гривень більше, ніж у аналогічний період 2024 року.
Раніше у КП "Київтеплоенерго" заявили, що громадяни України, які перебувають за кордоном, несуть таку ж відповідальність за борги за "комуналку", як і ті, хто лишається вдома. Їхні рахунки можуть арештувати за рішенням суду.