Європейський центробанк очікує сплеск інфляції через війну з Іраном, — Reuters
Європейський центральний банк очікує нового інфляційного тиску через війну проти Ірану та різке зростання цін на енергоносії. На тлі подорожчання нафти і можливих перебоїв із постачанням скрапленого газу, він розглядає різні сценарії розвитку подій.
У 2022 році ЄЦБ став одним із останніх великих центральних банків, які посилили монетарну політику після пандемії та вторгнення Росії в Україну. Лише в липні того року він підвищив ставки, повідомляє інформаційне агентство Reuters. Зараз політики Європейського центрального банку, ймовірно, можуть встановити нижчу планку політичних дій, ніж під час минулих підвищень цін на енергоносії.
Згодом йому довелося підвищувати ставки рекордними темпами, оскільки зростання цін перевищило 10%. Це вп'ятеро перевищило цільовий показник і стало найвищим рівнем з моменту створення валютного блоку.
Хоча ЄЦБ знову обережно реагує на будь-які тимчасові сплески інфляції, спричинені нафтою, цього разу він пам'ятає про той факт, що економіка єврозони, що залежить від імпорту та більше, ніж інші, схильна до зростання цін на енергоносії.
"Перспективи політики ЄЦБ зараз перебувають у руках військових генералів", — додало джерело Reuters про те, як світові ціни тепер залежатимуть від ходу війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Війна вже призвела до зростання цін на нафту на 20% цього тижня. Роздрібні торговці паливом, ймовірно, перекладуть цю вартість на автомобілістів протягом кількох днів. Призупинення поставок СПГ з Катару означатиме, що європейським клієнтам незабаром доведеться конкурувати за ціну з азійськими покупцями СПГ.
"З огляду на свіжі спогади про сплеск інфляції 2022 року, існують ризики того, що інфляційні очікування менш стабільні, і ЄЦБ спробує не повторити помилку, відреагувавши занадто пізно двічі", — заявили економісти Nordea Туулі Койву та Андерс Свендсен.
Дилема ЄЦБ полягає в тому, що підвищення ставок впливає на ціни лише з 12-18-місячним затримкою, тому дії виправдані лише тоді, коли інфляція буде стійкою. Більше того, різке зростання цін на енергоносії вдарить по зростанню, що, своєю чергою, буде дефляційним.
Мартінс Казакс, голова центрального банку Латвії, заявив, що ЄЦБ повинен залишатися осторонь, поки наслідки війни залишаються незрозумілими. Власні прогнози ЄЦБ показують, що інфляція нижча за цільовий показник цього та наступного року.
Нагадаємо, що Національний банк України підвищив облікову ставку до 15,5% річних після того, як у січні інфляція прискорилася до 12,9%. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що такий крок має повернути зростання цін до стійкої траєкторії уповільнення та наблизити показник до цільових 5%.
Раніше ми також інформували, що через підвищення вартості пального в Україні водії почали активно скуповувати бензин і дизель, що призвело до черг на окремих автозаправках. Експерти пов’язують ажіотаж із різким стрибком світових цін на нафту на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.