"Продовжуємо діяльність у стилі УНР": Гетманцев попередив про "фінансову катастрофу"
Україна не виконала низку ключових показників міжнародних програм фінансування, через що вже втратила частину коштів. Також під загрозою опинилися нові кредити та співпраця з міжнародними партнерами.
Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев заявив, що Україна знаходиться на межі "фінансової катастрофи" — у 2025 році держава не виконала 14 індикаторів програми Ukraine Facility. Через це держава не отримала 3,9 мільярда євро, частина з яких, 300 мільйонів, вже втрачена безповоротно. За його словами, ситуація погіршується і в поточному році.
"В цьому першому кварталі ми не виконали вже 5 індикаторів із 5. І відповідно до наших взаємовідносин зі Світовим банком, якщо ми не приймемо 4 дуже важливі закони – ми не отримаємо 3,3 мільярди доларів від Світового банку", — зазначив Гетманцев.
Крім того, наголосив Гетманцев, під загрозою перебуває великий кредит Європейського Союзу на 90 мільярдів євро, а також подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом через невиконання структурних зобов’язань.
"Структурні маяки, бо відповідні законопроекти урядом не були внесені до Верховної Ради. А ми з вами продовжуємо нашу політичну діяльність у стилі УНР 1918-го. Ми з вами можемо так втратити країну", — вказав він.
Також він розкритикував роботу уряду, зазначивши, що замість системних реформ влада зосереджується на популістичних рішеннях. Гетманцев закликав Кабінет міністрів зосередитися на євроінтеграції, дерегуляції, пенсійній реформі, аудиті державних витрат і детінізації економіки, наголосивши на необхідності системної роботи.
Нагадаємо, що раніше в парламенті загострилася політична ситуація через нестачу голосів для ухвалення рішень. Зокрема, Данило Гетманцев заявляв, що проблеми у Верховній Раді пов’язані з впливом оточення Андрія Єрмака та внутрішніми конфліктами у владі.
Раніше ми також інформували, що Гетманцев закликав реформувати систему соціальної підтримки ветеранів, зробивши її більш орієнтованою на потреби людини. Йшлося про необхідність відійти від бюрократичного підходу та забезпечити комплексний супровід військових після повернення з фронту.