Чи піднімуть податки в Україні: Гетманцев заявив про "трильйон у тіні" та відповів щодо ПДВ
Гетманцев пояснив, чому в Україні не слід підвищувати податки і як тіньовий бізнес впливає на бюджет.
Підвищення податків в Україні під питанням попри потребу бюджету у додаткових ресурсах. Водночас є величезний резерв для наповнення бюджету і без підвищення ПДВ. І це — детінізація економіки, яка може принести державі сотні мільярдів гривень. Про це в інтерв’ю Фокусу заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
За його словами, підвищення ключових податків наразі не є оптимальним варіантом.
"Моя позиція чітка: у нас немає резерву для підвищення основних податків — ПДВ, податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб", — сказав він і наголосив, що значні кошти можна отримати завдяки боротьбі з тіньовою економікою.
"Водночас у держави є величезні резерви для детінізації. За рахунок детінізації ми можемо акумулювати понад трильйон гривень. Цей ресурс лежить буквально під ногами — його потрібно лише підняти якісним адмініструванням", — додав голова податкового комітету Верховної Ради.
Він навів приклад із бізнесом, який працює легально, але не може конкурувати з тими, хто мінімізує податки через дроблення на ФОПів.
"Одні платять ПДВ, а інші — ні, і держава це не зупиняє. Це не пільга — це ухилення від оподаткування", — зазначив Гетманцев.
Відкат у тінь і проблеми з бюджетом: де Україні брати гроші
За словами Гетманцева, впродовж попередніх років Україна демонструвала позитивну динаміку детінізації. Так, 2023 року бюджет додатково отримав майже 1,5 млрд доларів, а 2024-го — вже 2,5 млрд доларів.
Проте 2025-го ситуація погіршилася. Недовиконання бюджету сягнуло 33 млрд грн, а в окремих секторах почався зворотний процес — повернення в тінь.
Виходить, що одні платять ПДВ, а інші — ні, і держава це не зупиняє. Це не пільга — це ухилення від оподаткування
Зокрема, на ринку тютюну частка нелегальної продукції зросла з 12,6% на початку року до понад 18% наприкінці.
Проблема у контролювальних органах
Гетманцев вважає, що головною причиною є недостатня ефективність державних органів, які мають боротися з тіньовими схемами.
"Те, що ми бачимо зараз, можна охарактеризувати одним словом — неефективність. Зокрема, йдеться про Бюро економічної безпеки", — каже він.
Як ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні 2026 року?
Експерт підкреслив, що проблема носить системний характер: бізнес використовує різні схеми — від дроблення на ФОПи до роботи "в чорну". Водночас відповідальність лежить не лише на БЕБ.
"Не тільки БЕБ. Це і митниця, і податкова служба", — додає експерт.
ВажливоПроте саме від Бюро економічної безпеки очікували найбільших результатів після реформи.
"Формально там уже нове керівництво, але по суті залишилися ті самі люди, і результатів, на жаль, ми поки не бачимо", — зазначає Гетманцев і наголошує, що наразі держава має використати потенціал детінізації та навести лад у роботі контролювальних органів. Без цього бюджет і надалі втрачатиме значні кошти.
Нагадаємо, Мінфін ініціював громадське обговорення змін до ПДВ для підприємців. Фокус вже повідомляв, що в Україні є чинними різні пороги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ залежно від системи оподаткування: для бізнесу на загальній системі — приблизно 1 млн грн обороту, тоді як для ФОПів на спрощеній системі (3 група) — до 10 млн грн.
Тим часом березень мав вирішити податкові маяки та фінансування МВФ, проте цього не відбулося.