Фінансовий моніторинг чиновників хочуть скоротити до 3 років: що пропонують у Раді, — нардепка
У законопроєкті про оподаткування міжнародних посилок з’явилися норми, що змінюють правила фінансового моніторингу для публічних діячів. Зокрема, пропонується обмежити довічний фінмоніторинг трирічним терміном після завершення повноважень та розширити перелік осіб, які підпадають під цей статус.
Як повідомила депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк на своїй сторінці в Telegram, відповідні положення були додані до законопроєкту №15112-1, який загалом стосується змін до Податкового кодексу щодо оподаткування електронної торгівлі.
"В законопроект Мотовиловця про оподаткування посилок 15112-1 вставили норму про обмеження статусу національних публічних діячів, що підлягають пожиттєвому фінансовому моніторингу до 3 років після дати закінчення повноважень. І, крім того, пропонується зробити національними публічними діячами працівників держбанків, які відповідають за проведення фінансового моніторингу", — йдеться в її дописі.
Згідно з порівняльною таблицею документа, пропонується встановити, що національні, іноземні та міжнародні публічні діячі підпадають під фінансовий моніторинг лише протягом трьох років після завершення виконання своїх функцій. Йдеться, зокрема, про посадовців міжнародних організацій, іноземних держав та українських держорганів, які обіймали керівні або інші визначні публічні посади.
Окремо законопроєкт розширює перелік національних публічних діячів. До нього пропонують включити керівників і членів наглядових органів державних підприємств і товариств, де частка держави перевищує 50%, а також відповідальних працівників держбанків, які займаються фінансовим моніторингом.
Крім того, документ уточнює перелік осіб, прирівняних до тих, що виконують функції держави або місцевого самоврядування. Серед них — члени наглядових рад держбанків, представники органів аудиторського нагляду, посадовці Аудиторської палати, а також керівництво органів, що відповідають за якість вищої освіти та психічне здоров’я.
Водночас основна частина законопроєкту стосується змін до Податкового кодексу, які регулюють оподаткування товарів, придбаних через електронні платформи та ввезених в Україну. Зокрема, вводиться поняття дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро та визначається, що відповідальність за нарахування і сплату ПДВ нестимуть підприємства електронних інтерфейсів або їхні посередники.
Також встановлюються нові правила визначення бази оподаткування та моменту виникнення податкових зобов’язань. Для товарів, придбаних онлайн і доставлених поштою або експрес-відправленням, податкові зобов’язання виникатимуть на момент отримання коштів продавцем.
Документ передбачає й податкові пільги: зокрема, звільнення від ПДВ для товарів вартістю до 45 євро, які надсилаються фізичними особами безкоштовно для особистого користування. Водночас операції з імпорту товарів у межах електронної торгівлі мають регулюватися з урахуванням норм законодавства Європейського Союзу.
Очікується, що нові правила щодо дистанційного продажу товарів запрацюють не раніше 1 січня 2027 року після ухвалення відповідного рішення Кабінетом Міністрів.
Раніше Фокус писав, що українські підприємці можуть отримати штрафи через неправильне призначення платежу, оскільки цей пункт одним із перших перевіряється під час фінансового моніторингу. Помилки у формулюваннях можуть призвести до донарахування податків, втрати спрощеної системи та інших санкцій, однак їх можна виправити, зокрема шляхом повернення коштів або письмового пояснення від платника.
Нагадаємо, що з 2 лютого в Україні запрацював оновлений порядок фінансового моніторингу, який розширює можливості контролюючих органів щодо виявлення та блокування підозрілих операцій. Нові правила передбачають тіснішу взаємодію між податковою, Держфінмоніторингом і БЕБ, що дозволяє ефективніше перевіряти контрагентів, аналізувати ризикові транзакції та контролювати фінансові потоки.