"Намальовано чорними фарбами": експерт відповів, чи загрожує Україні засилля трудових мігрантів

Наразі кількість дозволів на працевлаштування іноземців різко скоротилася, але через гострий дефіцит на ринку праці бізнес все одно змушений шукати кадри, розповів у коментарі УНІАН голова "Офісу міграційної політики" Василь Воскобойник.

За його словами, порівняно з довоєнним 2021 роком кількість дозволів на працевлаштування у 2025-му скоротилася у 2,2 раза — з 22 тисяч до 9,5 тисяч.

На кінець 2021 року в Україні на обліку перебувало близько 300 тис. іноземців. У когось із них був тимчасовий дозвіл на перебування, у когось — постійний. Таким чином, каже Воскобойник, до війни кількість іноземців, які працювали в Україні, була значно вищою, проте ця тема так не дратувала суспільство.

Причиною такої реакції зараз він вважає те, як люди сприймають ситуацію на тлі війни та економічних втрат. Експерт констатує, що під час бойових дій знищено до 30% економіки, від 5 до 7 млн українців перебувають за кордоном, ще близько 5-6 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Тільки за минулий рік із країни виїхали близько півмільйона людей.

Сьогодні 75% українського бізнесу констатують брак робочих рук у сфері будівництва, сільського господарства, логістики. Також є дефіцит лікарів, медичних сестер і вчителів.

Воскобойник вважає, що люди почали робити для себе "неправильні висновки" щодо трудових мігрантів з умовного Непалу чи Бангладеш, озираючись на Францію та Німеччину, де ті нібито зіпсували життя.

"Я вважаю, що це перебільшено і чорними фарбами намальовано", — підкреслив співрозмовник інформагентства.

Дозвіл на працевлаштування не означає працевлаштування

Експерт вказав на ще один момент: не всі люди, які отримали дозвіл на працевлаштування, приїжджають в Україну. За його словами, хтось передумає, когось не пропустять на кордоні, ще хтось отримає відмову у візі.

На 9,5 тисячі виданих дозволів реально можуть доїхати близько 6 тисяч осіб, зазначає Воскобойник, додавши, що залучити трудового мігранта з іншої країни до України коштує набагато дорожче за використання праці українців:

"Це пошук через посередників, документи, переліт через треті країни, житло, перекладач і адаптація. Витрати значно більші".

Наразі ні влада, ні суспільство, ні бізнес не готові до залучення іноземців.

"Люди не розуміють, як ми можемо когось запрошувати з інших країн, якщо ми не забезпечили нормальне життя для мільйонів внутрішньопереміщених осіб. Ми не надали їм усім житло, роботу, нормальні умови життя", — каже Воскобойник.

Трудові мігранти та негативна реакція суспільства — у чому причина

Зараз тема трудових мігрантів здебільшого злить суспільство.

"Люди не розуміють, як наші хлопці гинуть на фронті для того, щоб сюди когось завозити. Люди також не розуміють, що бізнес запрошує людей не тому що вони так хочуть або хочуть знайти дешеву робочу силу. Це не буде дешевою робочою силою. Бізнес запрошує іноземців, тому що немає людей, і в нас немає іншого вибору, як шукати можливість цю нестачу робочих рук якимось чином заповнювати", — сказав співрозмовник УНІАН.

Хто працюватиме в Україні, обговорюється дуже активно, аж до залучення роботизованої техніки, а не лише трудових мігрантів. Однак без останнього обійтися навряд чи вдасться.

"Українцям потрібно зрозуміти, що "садок вишневий" біля хати — це дуже гарний образ нашої країни. Але якщо не буде кому за будинком доглядати і про садок дбати, то і садок зів'яне, і хата завалиться. Ось саме в такій ситуації ми потроху й опиняємося", — підсумував Воскобойник.

Додамо, що аналогічний коментар він дав в ефірі "Новини. LIVE". Експерт наполягає на необхідності суспільної дискусії про роль трудової міграції та потреби в робочих руках для функціонування економіки.

Нагадаємо, чи врятують економіку трудові мігранти з Азії.

Також повідомлялося, звідки в Україну вже їдуть трудові мігранти.