Забирати житло за борги та стягувати кредити без суду: банки пропонують нові правила

Банківські асоціації звернулися до Верховної Ради та Нацбанку з пропозиціями реформувати правила роботи з боржниками, а у парламенті створили робочу групу для опрацювання ініціатив. Про це йдеться у матеріалі видання LIGA.net.

Серед головних пропозицій — дозволити нарахування відсотків за простроченими кредитами під час війни, повернути можливість стягувати невеликі борги через виконавчі написи нотаріусів і запровадити судові накази для швидкого стягнення заборгованості. Також кредитори пропонують дозволити третейським судам розглядати спори щодо споживчих кредитів.

Окремо банківські об’єднання хочуть скасувати фактичний мораторій на конфіскацію заставного житла у безпечних регіонах. Зараз під час воєнного стану банки не можуть забирати іпотечне житло та виселяти людей навіть у разі тривалих неплатежів.

Відчуження житла і довоєнні кредити: що заявили банкіри

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас заявив, що нинішня система нібито заохочує позичальників не платити кредити вчасно.

"Сьогодні в Україні невигідно платити кредит вчасно. Позичальник може роками не платити — і врешті погасити борг без жодних процентів і санкцій", — сказав він.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що найбільше суперечок викликає саме питання відчуження іпотечного житла. За його словами, особливо чутливою є тема довоєнних кредитів фізичних осіб і випадків, коли квартира є єдиним житлом.

У банках стверджують, що складні процедури повернення боргів змушують фінустанови закладати ризики у високі кредитні ставки для всіх клієнтів.

У Ощадбанку заявили, що частина позичальників користується мораторіями та ігнорує свої зобов’язання навіть за наявності можливості платити.

Адвокати попереджають про ризики для позичальників

Водночас ініціативи вже критикують юристи. Адвокат Ігор Биков вважає, що зміни можуть створити "монополію кредиторів" і послабити захист позичальників. За його словами, банки прагнуть отримати інструменти для швидкого вилучення майна та стягнення боргів в обхід повноцінного судового контролю.

На його думку, банки не бажають йти на остаточну реструктуризацію так званих "мертвих" кредитів минулих криз.

"Кредитори намагаються отримати від держави інструменти, що дозволять їм атакувати боржників, які фактично виживають під час війни", — зазначає він.

За даними Нацбанку, частка непрацюючих кредитів в Україні за перший квартал 2026 року знизилася до 12,9%. Водночас критики змін наголошують, що це сталося переважно через очищення банками своїх кредитних портфелів, а не через покращення платіжної дисципліни позичальників.

Раніше Фокус писав, що українці почали масово отримувати фейкові листи про нібито податковий борг. Шахраї надсилають повідомлення від імені ДПС, вимагають терміново сплатити кошти або перейти за посиланням, щоб отримати персональні чи банківські дані.

У Державній податковій службі нагадали, що реальну заборгованість потрібно перевіряти лише через Електронний кабінет платника, застосунок "Моя податкова" або офіційний чат-бот InfoTAX. Податківці також попередили, що справжній борг може призвести до штрафів, пені, арешту рахунків, податкової застави та інших санкцій.

Раніше у ЗМІ з’явилась інформація, що українці можуть втратити єдине житло та всі гроші через борги. У Мін’юсті пояснили, що вилучення нерухомості можливе лише у разі боргу понад 432 тисячі гривень.

Заступник міністра юстиції України Андрій Гайченко заявив, що така практика існувала і раніше, але тепер поріг для стягнення житла підвищили. Також він пояснив, що арешт рахунків уже давно працює у великих банках, а під час воєнного стану люди можуть розблокувати доступ до близько 15 тисяч гривень на місяць.