У Польщі виступили "за": чоловіків призовного віку з України можуть позбавити захисту в ЄС, — ЗМІ
Польща підтримує можливість виключення українських чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту, яка діє в країнах Європейського Союзу після початку повномасштабної війни. Крім того, Варшава виступає за поступову відмову від спеціальних механізмів підтримки українських біженців та їхній перехід на загальні міграційні правила.
Як пише польське видання RMF FM, саме таку позицію польська влада просуває під час обговорень у Брюсселі, де країни-члени ЄС шукають рішення щодо майбутнього статусу мільйонів українців, які перебувають на території Союзу.
Загалом, механізм тимчасового захисту почав працювати навесні 2022 року, і завдяки цій ініціативі понад чотири мільйони українців отримали право легально жити, працювати, навчатися та користуватися соціальними послугами в країнах ЄС без проходження тривалих процедур отримання притулку.
Однак цей механізм від самого початку розглядався як тимчасовий інструмент. І вже навесні настпуного року термін його дії спливає, тому Єврокомісія та уряди держав-членів уже працюють над новою моделлю, яка дозволить врегулювати перебування українців у Європі на більш довгостроковій основі.
За даними RMF FM, серед пропозицій, які зараз обговорюються на рівні ЄС, є варіант обмеження доступу до тимчасового захисту для нових заявників із числа чоловіків призовного віку. І, зокрема, Польща підтримує такий підхід.
У коментарі виданню один із польських дипломатів зазначив, що особи, які відповідно до українського законодавства не можуть легально залишати територію країни, не повинні автоматично отримувати спеціальний захист у Європейському Союзі.
При цьому у Варшаві наголошують, що не йдеться про висилку українців чи позбавлення їх права перебувати в країнах ЄС. Фактично мова йде про скасування для цієї категорії громадян спрощеного механізму отримання статусу та переведення їх на звичайні міграційні процедури, які діють для всіх інших іноземців.
"Польща підтримує це рішення. З нашої точки зору, не є суперечливим те, що люди, які не можуть легально виїхати з України, все одно не повинні мати можливості отримати тимчасовий захист у ЄС", – пояснив співрозмовник видання.
Водночас Варшава категорично виступає проти іншої пропозиції, яка передбачає розподіл українських біженців за регіональним принципом. Йдеться про ідею надавати або не надавати автоматичний захист залежно від того, з якої області України походить людина.
Подібний підхід уже застосовується в Норвегії, і жителі низки західних регіонів України не можуть автоматично претендувати на статус захисту, оскільки ці території вважаються відносно безпечними.
Варто зауважити, що позиція Польщі має особливу вагу в цих переговорах, оскільки після Німеччини саме вона прийняла найбільшу кількість українських біженців. За офіційними даними, наразі на польській території перебуває понад 960 тисяч громадян України, які користуються різними формами захисту та підтримки.
Ба більше, Польща вже почала переходити до нової моделі перебування українців у країні. З травня громадяни України можуть оформити спеціальну картку CUKR, яка дає змогу замінити тимчасовий захист на трирічний дозвіл на проживання.
Як пише RMF FM, такий підхід підтримує спеціальна представниця ЄС у справах українців Ілва Йоханссон. Вона вважає, що поступовий перехід від тимчасових заходів до звичайних міграційних правил є логічним кроком, але наголошує на необхідності зберегти підтримку для найвразливіших категорій українців. Водночас Йоханссон запевнила, що питання щодо чоловіків призовного віку ще обговорюється, а примусове повернення українців з країн ЄС наразі не розглядається.
Нагадаємо, що з 1 червня правила перетину кордону для чоловіків віком від 23 до 60 років не змінилися — виїзд можливий лише за наявності законних підстав та відповідних документів. Водночас Держприкордонслужба запустила новий онлайн-сервіс, який дозволяє перевірити тимчасові обмеження на виїзд за кордон, пов’язані з рішеннями суду чи виконавчої служби.
Крім того, міністр молоді та спорту Матвій Бідний розповідав, що масового виїзду з України молоді віком 18-22 років за кордон немає. Що більше, значна частина з них повертається на Батьківщину.