Росія взялася за українські АЗС: бізнес пропонує радикально змінити правила продажу пального
Російські війська атакують українські автозаправні станції. Після серії таких ударів у паливній галузі заговорили про рішення, які ще недавно здавалися надто радикальними.
Попри те що масштабного дефіциту пального наразі не прогнозують, експерти зазначають, що нова тактика російських ударів може ускладнити забезпечення пальним окремих, передусім прифронтових, регіонів. Саме тому бізнес пропонує рішення, які ще донедавна здавалися надто радикальними. У переліку — як послаблення ліцензування, так і розвиток мобільних автозаправних станцій.
На цьому тлі співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк запропонував скасувати регулювання та ліцензії на роздрібну торгівлю і зберігання пального, принаймні у прифронтових областях, а в ідеалі — по всій Україні. На його думку, країні потрібна максимально децентралізована мережа продажу — від мобільних АЗС до невеликих точок відпуску пального, щоб ускладнити ворогу удари по паливній інфраструктурі й знизити ризики перебоїв із забезпеченням паливом. Фокус з'ясовував чи справді такі зміни допоможуть убезпечити ринок, чи загрожують останні атаки дефіцитом пального та що про цю ініціативу думають експерти.
Росія б'є по паливній інфраструктурі України
Останніми днями під обстрілами армії РФ опинилися автозаправні станції одразу в кількох регіонах.
Так сьогодні, 6 липня, за даними ДСНС, одна жінка загинула, ще 10 людей, серед яких дитина, дістали поранень внаслідок російського дронового удару по АЗС в Запоріжжі.
3 липня російські дрони атакували автозаправні станції у Дніпропетровській області. Внаслідок удару по АЗС у Криворізькому районі загинула одна людина, ще троє дістали поранення, також були пошкоджені інші заправки в області.
Раніше під удар потрапили також автозаправні станції на Чернігівщині. Згодом атаки були зафіксовані на Сумщині, Харківщині та Полтавщині.
На тлі цих атак співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк закликав максимально децентралізувати продаж пального. На його думку, розгалужена мережа мобільних і невеликих точок продажу ускладнить ворогу ураження паливної інфраструктури та допоможе уникнути перебоїв із забезпеченням споживачів.
Чи можуть допомогти мобільні АЗС
Ідею розвитку мобільних або модульних автозаправних станцій експерти загалом підтримують. Водночас вони наголошують, що йдеться не про повну зміну правил роботи паливного ринку, а про додатковий інструмент, який може допомогти забезпечити споживачів пальним у регіонах, що регулярно потерпають від російських атак.
Засновник групи компаній "Prime" Дмитро Льоушкін у коментарі Фокусу зазначив, що децентралізація продажу пального справді може ускладнити ворогу удари по паливній інфраструктурі.
"Це допоможе, тому що не буде торгівлі пальним виключно в тих місцях, які позначені на картах. Буде дрібна і розгалужена мережа, і її значно важче буде виявити та завдати удару".
На думку експерта, якщо дозволити використання простих модульних міні-АЗС, наприклад на базі єврокубів, їх можна буде розгорнути у дуже короткі строки. Натомість вимога використовувати лише спеціалізоване обладнання значно ускладнить і сповільнить цей процес.
Водночас Льоушкін визнає, що зі збільшенням кількості невеликих точок продажу можуть виникнути питання контролю якості пального. За його словами, якщо такими АЗС керуватимуть великі паливні компанії, ризики будуть мінімальними. Якщо ж продажем займатимуться випадкові продавці, контролювати якість буде значно складніше. Водночас експерт визнає, що в умовах війни питання безперебійного забезпечення паливом виходить на перший план, хоча контроль якості також має залишатися важливою складовою роботи ринку.
Директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев у коментарі Фокусу, також зазначив, що підтримує ідею децентралізації, однак не вважає доцільним скасовувати ліцензування по всій Україні.
"Головне завдання — максимально децентралізувати систему забезпечення нафтопродуктами та розподілити запаси між більшою кількістю місцевих точок продажу. Чим більше таких точок працюватиме, тим складніше буде ворогу порушити забезпечення паливом".
За словами експерта, головним завданням має бути не захист кожної окремої автозаправної станції, а створення системи, яка забезпечуватиме безперебійне постачання пального навіть після нових атак. Саме тому він пропонує офіційно послабити окремі вимоги до ліцензування та державного контролю в прифронтових областях, щоб у разі потреби можна було швидко розгорнути модульні або контейнерні АЗС.
Окремо Геннадій Рябцев прокоментував побоювання щодо якості пального на мобільних АЗС. За його словами, ризик появи недобросовісних продавців справді існує, однак це не означає, що дозвіл на роботу мобільних станцій має надаватися будь-кому без дотримання встановлених вимог.
Експерт наголошує, що йдеться про використання модульних або контейнерних АЗС як повноцінних технологічних об'єктів, а не про стихійну торгівлю пальним. Такі точки продажу, за його словами, мають працювати із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), видавати чеки та залишатися під контролем держави.
На думку Рябцева, можливе спрощення процедур реєстрації для роботи в прифронтових регіонах не означає повного скасування нагляду.
"Це не означає, що хтось купить 100 літрів пального, стане вздовж дороги і почне ним торгувати", — пояснив експерт. За його словами, навіть у разі запровадження заявочного принципу реєстрації інші механізми контролю мають зберігатися.
Чи спровокують атаки РФ дефіцит пального в Україні
Попри почастішання російських атак на автозаправні станції, експерти не прогнозують загальнонаціонального дефіциту пального. Водночас вони попереджають, що регулярні удари можуть створювати локальні проблеми із забезпеченням паливом, особливо в прифронтових регіонах.
Дмитро Льоушкін зазначає, що постачання пального в Україну залишається стабільним, а атаки на АЗС не впливають безпосередньо на імпорт чи доставку нафтопродуктів до країни.
"Постачання пального не пошкоджено. Воно як було стабільне, так воно і є стабільне. Є зараз проблема з реалізацією пального для населення, а це на постачання не впливає".
За словами експерта, найбільшу загрозу для логістики становлять удари по бензовозах, адже саме ними здійснюється перевезення пального. Натомість атаки на автозаправні станції насамперед ускладнюють доступ до пального в окремих населених пунктах і можуть створювати труднощі для водіїв та вантажного транспорту, який потребує заправки. Водночас це не означає, що в Україні виникли проблеми із самим постачанням пального.
Схожої думки дотримується і Геннадій Рябцев. Він наголошує, що підстав говорити про дефіцит чи паливну кризу в масштабах усієї країни наразі немає.
"Якщо говорити про ринок нафтопродуктів загалом, то говорити про дефіцит чи кризу підстав немає. В Україні достатньо автозаправних станцій. Однак пошкодження окремих об'єктів може порушувати логістику та створювати локальні труднощі із забезпеченням споживачів".
За словами Рябцева, найбільші ризики існують саме для прифронтових регіонів, де через регулярні російські удари можуть виникати локальні перебої із забезпеченням паливом.
Директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн також звернув увагу, що останнім часом російські війська дедалі частіше атакують саме автозаправні станції. Коментуючи чергову хвилю ударів по АЗС у Полтавській, Сумській та Харківській областях, він зазначив, що такі удари вкотре порушують питання створення запасів нафтопродуктів та підвищення стійкості паливної інфраструктури.
Раніше Фокус писав, що під час сьогоднішньої масованої ракетно-дронової атаки були пошкоджені енергетичні об'єкти в Київській області та ще п'яти центральних і східних регіонах України. Через це в "Укренерго" закликали громадян користуватися потужними електроприладами переважно у світлу пору доби, коли найбільше електроенергії виробляють сонячні електростанції.