"Повернуться до України": у Німеччині хочуть позбавити чоловіків автоматичного захисту

В інтерв'ю виданню Welt глава МВС Німеччини Александер Добріндт заявив, що чоловіки призовного віку з України більше не повинні користуватися автоматичним тимчасовим захистом, який нині надається українським громадянам відповідно до Директиви ЄС про масовий наплив переміщених осіб.

За словами міністра, він бачить принципову різницю між українськими біженцями та сирійцями, які прибували до Німеччини під час громадянської війни. Зокрема, сирійські мігранти проходили індивідуальну процедуру розгляду заяв про надання притулку, тоді як українці отримали право на тимчасовий захист за спеціальним механізмом Європейського Союзу.

Саме тому, на його переконання, чоловіки призовного віку з України більше не повинні підпадати під дію цієї директиви. Натомість вони, як і інші іноземці, зможуть звертатися із заявами про надання притулку в загальному порядку.

"У майбутньому чоловіки призовного віку з України більше не повинні підпадати під дію цієї директиви. Водночас вони, як і раніше, можуть звертатися за притулком у загальному порядку, однак ухилення від військової служби саме по собі не є підставою для надання притулку", — каже він.

При цьому Добріндт підкреслив, що сам факт ухилення від військової служби не може автоматично вважатися підставою для отримання притулку. Кожен випадок, за його словами, має розглядатися індивідуально відповідно до чинного законодавства.

Під час інтерв'ю журналісти звернули увагу, що в Україні триває повномасштабна війна, тоді як сирійці могли роками залишатися в Німеччині, поки в їхній країні тривали бойові дії. У відповідь глава МВС заявив, що ці ситуації не можна порівнювати.

Він зазначив, що якщо українські чоловіки призовного віку більше не матимуть права на тимчасовий захист і водночас не зможуть довести підстави для отримання притулку, наслідком стане обов'язок залишити Німеччину та повернутися до України.

Добріндт також пояснив свою позицію політичними міркуваннями. За його словами, Німеччина надає Україні масштабну військову допомогу та підтримує її в боротьбі проти російської агресії. На його думку, у такій ситуації виправдано очікувати, що чоловіки призовного віку повертатимуться до своєї країни, якщо не мають законних підстав залишатися в Німеччині за процедурою надання притулку.

"З політичної точки зору я також вважаю це виправданим щодо країни, яку ми масштабно підтримуємо військово, допомагаючи їй організовувати опір агресивній війні, розв'язаній Володимиром Путіним. Порівнювати цю ситуацію з громадянською війною в Сирії не можна", — каже він.

Крім цього, міністр підтвердив намір федерального уряду й надалі посилювати міграційну політику. Він заявив, що Німеччина робить ставку на реалізацію реформи європейської системи надання притулку та створення за межами Європейського Союзу так званих Return Hubs — центрів повернення для осіб, яким відмовили у міжнародному захисті, але яких поки неможливо депортувати до країн походження.

За словами Добріндта, такі центри мають не лише спростити повернення мігрантів, а й стати стримувальним фактором для нелегальної міграції. Він вважає, що якщо потенційні мігранти знатимуть про ризик потрапити до центрів повернення за межами ЄС, а не до системи соціального забезпечення Німеччини, це зменшить попит на послуги контрабандистів і скоротить кількість небезпечних маршрутів до Європи.

У червні Фокус писав, що Польща підтримала пропозицію виключити українських чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту ЄС та перевести їх на загальні міграційні процедури. Водночас у Варшаві наголошували, що не йдеться про примусове повернення українців, а лише про скасування для цієї категорії спрощеного механізму отримання захисту.

Також повідомлялося, що Естонія підтримала продовження тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2028 року, однак запропонувала не надавати його військовозобов'язаним українцям, які вперше звертатимуться по цей статус. Водночас ті, хто вже отримав тимчасовий захист у країнах ЄС, зможуть продовжити його на чинних умовах.