Китай захоплює Арктику: Росія втрачає танкери, а в НАТО висловлюють "занепокоєння"

Журналісти CNN простежили маршрут величезного танкера "Christophe de Margerie" Північним морським шляхом, коли він, у супроводі криголама, повільно пробирався крізь арктичні води. Приблизно двотижнева подорож завершилася на Камчатському півострові, де танкер розвантажився і попрямував назад.

Замерзлий на більшу частину року та судноплавний без криголамів лише протягом короткого літнього періоду, контрольований Москвою Північний морський шлях (ПМШ) є спірною артерією, що проходить через регіон, який дедалі частіше розглядається як нова арена суперництва великих держав. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародні транзитні перевезення цим маршрутом здійснюються лише з одним іноземним гравцем: Китаєм.

Ця торгівля підтримує військову економіку Росії та зміцнює енергетичну безпеку Китаю. І це відбувається на тлі розширення китайських морських перевезень у цьому регіоні та зростаючої занепокоєності на Заході тим, що присутність Китаю там може свідчити про його майбутнє військове застосування.

Через день після того, як танкер "Christophe de Margerie" покинув Камчатський півострів, у гирлі тієї самої бухти з’явився другий танкер, що перебуває під санкціями США, — "Arctic Mulan". Він вимкнув транспондери, а хмарність не дала можливості простежити його маршрут, але коли він знову з’явився на радарах, виявилося, що танкер прямує до китайського порту Бейхай. Дані судноплавства показують, що перекачування палива було повторено тими самими суднами в липні, що підкреслює, як Північний морський шлях став для Китаю швидким шляхом доступу до палива, що перебуває під санкціями США.

Арктичний шовковий шлях — у чому вигода для Китаю

Зараз, коли конфлікт під керівництвом США — цього разу на Близькому Сході — паралізував роботу нафтових і газових танкерів та світову торгівлю, Китай і Росія готуються до того, що може стати рекордним сезоном на цьому альтернативному морському маршруті на самому півночі земної кулі.

Для Китаю це також означає знаменний рік у регіоні, де він давно прагнув розширити свою присутність, проголошуючи себе "приарктичною державою", і де танення льоду може відкрити більш тривалі сезони та більше маршрутів у найближчі десятиліття.

Китайський лідер Сі Цзіньпін роками мріяв про "полярний шовковий шлях" через Арктику — крижане продовження своєї флагманської інфраструктурної ініціативи "Один пояс, один шлях". Цей план, запропонований Сі Цзіньпіном у 2018 році, мав на меті розширити вплив Китаю в регіоні від Росії до Скандинавії та за її межі.

Однак очікувані масштабні китайські інвестиції в полярні порти та інфраструктуру Росії так і не відбулися, але Китай все одно отримав свою вигоду.

Загалом, згідно з розкладами, опублікованими Китайською асоціацією судновласників, щонайменше шість китайських судноплавних компаній, як очікується, здійснять понад 50 рейсів за маршрутом в Арктиці цього сезону, використовуючи контейнеровози, балкери та багатоцільові судна, при цьому переважна більшість транзитних рейсів проходитиме між Китаєм і Росією. А розчищати шлях китайським кораблям буде Росія своїми криголамами.

Обсяги торгівлі за цим маршрутом залишаються незначними порівняно з великими магістралями, такими як Суецький канал, і в ній домінують російська нафта та газ, які — поряд із кількома іншими покупцями СПГ в Азії — здебільшого надходять до Китаю за зниженими цінами.

Арктичний маршрут до Китаю — реакція НАТО та колективного Заходу

За словами експертів, поширення так званих суден "тіньового флоту" — старих і занедбаних — призводить до зростання екологічних ризиків уздовж маршруту, чому сприяє попит з боку другої за величиною економіки світу.

Однак, хоча відкриття арктичного маршруту явно становить загрозу для Європи, реакція залишається досить стриманою. Президент США Дональд Трамп порушив питання про патрулювання російськими та китайськими кораблями вод Північної Атлантики поблизу Гренландії, щоб виправдати свою погрозу насильницького захоплення США цієї данської острівної території. Це викликало грандіозний скандал. На цьому занепокоєння США поки що й закінчилося.

Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас раніше цього року попередила, що Китай може використовувати арктичні судноплавні маршрути та ланцюги поставок як зброю. Глава НАТО Марк Рютте в липні заявив, що альянс повинен координувати свої дії для протидії "величезному ризику того, що Росія та Китай отримають дедалі більший доступ до Арктики".

Вони також стверджують, що китайські дослідницькі місії, такі як нинішнє розгортання полярного флоту, що розширюється, у регіоні для чотиримісячної експедиції, можуть надати важливі дані китайським військовим. Минулого року в рамках дослідницької місії льоди Арктики досліджували підводні апарати КНР.

Пекін неодноразово спростовував подібні заяви, стверджуючи, що вони мають на меті роздути "китайську загрозу". Китай захищає свою діяльність в Арктиці, заявляючи, що вона "спрямована на сприяння миру, стабільності та сталому розвитку" відповідно до міжнародного права. Пекін також давно захищає свою торгівлю зі своїм близьким партнером — Росією — і відкидає односторонні санкції.

Тим часом, Москва, як вважається, як і раніше, з обережністю ставиться до відкриття дверей для участі Китаю в забезпеченні безпеки в Арктиці, сподіваючись натомість, що Китай просто продовжить скуповувати енергоносії та розширить свою роль у розвитку прибуткового Північного морського шляху.

Тим часом, поки Китай активно розвиває свій "північний шовковий шлях", у Росії справи йдуть набагато гірше. Грошей на будівництво нових танкерів, які б могли прокласти шлях у льоду, немає. А старі тіньові танкери не можуть долати цей складний шлях без криголамів, яких у РФ не так багато.

Так, спроба Кремля перенаправити нафту, призначену для експорту до Китаю, в Арктику, щоб врятувати "тіньовий флот" від затримання в європейських водах, закінчилася аварією.

Один із танкерів, завантажених нафтою, зазнав серйозних пошкоджень під час плавання через Північний Льодовитий океан. Судно отримало пошкодження корпусу, незважаючи на те, що його супроводжував криголам. Подробиць немає, оскільки російська влада з 2026 року практично перестала публікувати офіційні повідомлення про інциденти в Арктиці, які дозволяли капітанам оминати небезпечні райони.

Це вже другий інцидент із танкерами, що прямують до Китаю, за останні роки і щонайменше четвертий за останні 15 років. Минулого року танкер Lynx, завантажений приблизно мільйоном барелів російської нафти для КНР, застряг у льодах у Східно-Сибірському морі й зміг продовжити шлях лише після того, як на допомогу прийшов атомний криголам. У 2015 році в морі Лаптєвих зіткнулися танкери "Святий Петро" і "Святий Павло", а п’ять років тому — два судна, завантажені дизельним паливом, — Indiga і Varzuga. На їхньому борту перебувало 26 тисяч тонн палива, але витоків нафти зафіксовано не було.

Незважаючи на ризики, пов’язані з арктичними водами, цього літа Росія відправила через Північний Льодовитий океан до Азії цілу флотилію танкерів — загалом близько 8 млн барелів. У липні 2025 року Північний морський шлях для перевезення нафти використовував лише один танкер.

Раніше Китай почав відправляти свої кораблі Північним морським шляхом. А екологи попереджають, що проходження флотилій через цей незайманий регіон — це екологічна та гуманітарна катастрофа, яка неминуче насувається.