Що буде, якщо не платити за комуналку: від пені до арешту рахунків і нерухомості
Борги за комуналку можуть призвести до пені, штрафів, суду та арешту коштів на рахунках. Адвокат також пояснив, коли можливе стягнення майна.
Несплата комунальних послуг в Україні може призвести не лише до накопичення боргу. Постачальник має право нарахувати пеню та штраф, припинити надання послуги, звернутися до суду, а після відкриття виконавчого провадження боржник ризикує отримати арешт банківських рахунків. У найгіршому випадку стягнення можуть звернути навіть на нерухомість. Про те, які санкції загрожують українцям через борги за житлово-комунальні послуги Фокус запитав у адвоката Олександра Дубового.
Чи можуть штрафувати за борги за комуналку
Заборону на застосування штрафних санкцій і припинення або зупинення надання житлово-комунальних послуг боржникам скасували ще 2024 року.
Наразі мораторій, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №206 від 5 березня 2022 року, зберігається лише для споживачів на тимчасово окупованих територіях, у зонах активних бойових дій, а також щодо пошкодженого внаслідок війни нерухомого майна.
В інших випадках постачальник послуг може застосовувати санкції до боржника.
Постачальник також може звернутися до суду з метою стягнення суми боргу, неустойки (пені, штрафу), інфляційних нарахувань та процентів річних. У цьому разі на боржника може лягти додатковий фінансовий тягар у вигляді судових витрат
"Якщо споживачем не здійснюється своєчасна оплата за житлово-комунальні послуги, постачальник цих послуг має право нарахувати пеню", — пояснює Олександр Дубовий, керівник адвокатського бюро Олександра Дубового.
Відповідно до закону України "Про житлово-комунальні послуги", загальний розмір пені не може перевищувати 100% суми боргу. Крім того, постачальник може накласти штраф, якщо він передбачений договором зі споживачем.
Відключення світла, води або газу — коли є реальна загроза
Постачальник має право припинити надання відповідної комунальної послуги боржнику. Тож несплата рахунків може мати не лише фінансові наслідки. За відсутності мораторію споживач ризикує залишитися без тієї послуги, за яку накопичився борг.
Борг за комуналку можуть стягнути через суд
Ще один можливий сценарій, за словами експерта, є звернення постачальника до суду. Ба більше, компанія вимагатиме стягнути з боржника не лише основну суму заборгованості, а й пеню, штраф, інфляційні нарахування та проценти річних. Додатково на боржника можуть покласти судові витрати.
Якщо після рішення суду постачальник звернеться до виконавчої служби для примусового стягнення, сума витрат для боржника може зрости ще більше.
"На боржника додатково будуть стягнуті ще й витрати на виконавче провадження", — зазначає адвокат.
Арешт рахунків — одна з найсерйозніших санкцій
Відкриття виконавчого провадження створює для боржника додаткові ризики. Зокрема, можуть арештувати кошти на банківських рахунках і списувати їх у рахунок погашення заборгованості.
Відкриття виконавчого провадження створює для боржника додаткові ризики, такі як арешт коштів на банківських рахунках та списання коштів до повного погашення заборгованості
Так прострочений платіж за комуналку за певних умов може перерости у судову справу, після якої до основного боргу додадуться штрафні санкції та витрати на суд і виконавче провадження.
Чи можуть забрати квартиру за борги за комуналку
Найсуворішим заходом для виконання рішення суду може стати звернення стягнення на нерухоме майно боржника.
Однак, за словами Олександра Дубового, насправді такі випадки трапляються вкрай рідко.
Важливо"Розмір заборгованості має бути співмірним із вартістю майна. Тобто якщо сума боргу за комунальні послуги є незначною порівняно з вартістю квартири чи будинку, то примусове стягнення на житло, зазвичай, не застосовується", — пояснює адвокат.
Тим часом кількість боржників за комунальні послуги в Україні продовжує невпинно зростати. Такий висновок експерт із ЖКГ Олег Попенко зробив на основі офіційних даних за останні місяці.