Не лише молоко, кефір і йогурти: що буде з цінами на продукти до кінця року і далі

Українські споживачі можуть відчути наслідки здорожчання світових продовольчих ринків уже наприкінці року і далі. Найбільшого тиску зазнає молочна група товарів. Асоціація виробників молока вже попередила, що до кінця 2026-го такі свіжі продукти, як молоко, кефір, сметана та йогурти, можуть додати в ціні на 20-25%.

Це не означає, що на стільки ж подорожчає вся молочна категорія. Наприклад, для сиру, вершкового масла та інших продуктів очікують більш стримані цінники — близько 5-10%.

Готуємо гаманці: що і чому може подорожчати наступним

Через стрімке зростання собівартості, тиск на ціни вже формується не лише на світовому ринку, а й в українському виробництві.

Добрива, пальне, електроенергія, корми, упаковка, транспортування та дефіцит робочої сили впливають на кінцеву ціну товарів для населення значно швидше, ніж коливання світових котирувань на зерно.

Висока вартість кормів, енергії, переробки та логістики активно підвищує ціни на молокопродукти. З тих самих причин, через дорогі корми, енергоносії та внутрішні витрати виробників, дорожчають м’ясо та яйця. Перероблені продукти додають у вартості через дорожчу сировину, упаковку, транспортування та робочу силу. На вартість же імпортних товарів традиційно впливає курс гривні, мита та міжнародна логістика.

Ситуацію суттєво ускладнює війна. Російські удари по портовій, енергетичній і зерновій інфраструктурі збільшують витрати бізнесу на зберігання, перевезення та страхування вантажів. Водночас частина зерна через обмеження експорту змушена залишатися в Україні. З одного боку, це здатне тимчасово стримувати ціни на окремі види внутрішньої сировини. Проте, з іншого боку, фермери ризикують не встигнути вчасно продати врожай і підготуватися до наступного посівного сезону, що жодним чином не скасовує загальний фінансовий тиск на переробку, тваринництво та готові продукти.

Тенденцію здорожчання наочно ілюструють офіційні дані. За інформацією Держстату, у вересні 2026 року ціни українських виробників цукру зросли на 11,3% порівняно з серпнем, напоїв — на 2,4%, фармацевтичної продукції — на 2,1%, гумових і пластмасових виробів — на 2%, а хліба, хлібобулочних виробів і борошна — на 1,7%.

"З названих позицій чотири будуть мати прямий вплив на інфляцію й переноситися на кінцевого споживача", — коментує ситуацію фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Показово, що ціни виробників хліба та борошна зросли попри поточне здешевлення зерна на внутрішньому ринку. Це ще раз підтверджує базове правило: на кінцеву вартість продукту на полиці впливає не лише чиста сировина, а й енергоносії, складна логістика, упаковка та операційні витрати підприємств.

Тому стає цілком зрозуміло: навіть якщо світові ціни на зерно залишаться відносно стабільними, для українського споживача це все одно не гарантує стабільності всього продуктового кошика.

Що відбувається з цінами на продукти у світі

За даними Reuters, у вересні 2026 року індекс продовольчих цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) становив 136,0 пункта, що на 1,5% більше за серпень, і це найвищий рівень від листопада 2022 року. FAO

Ціни на зернові у вересні зросли на 17,2% у річному вимірі, а на рослинні олії — на 18,3%. FAO

Це ще не повторення шоку 2022 року, коли індекс ФАО сягав близько 160 пунктів. Але дорожчі енергоносії, добрива, перебої в судноплавстві та погодні ризики можуть підтримувати тиск на ціни і 2027-го.

Особливо важлива ситуація з добривами. Через кризу навколо Ормузької протоки під загрозою опинилася значна частина світових постачань карбаміду. За оцінками, які наводять ФАО і Reuters, до кризи через цей маршрут проходило близько третини світової морської торгівлі цим добривом. FAO

Світовий банк прогнозує, що ціни на карбамід у 2026 році можуть зрости майже на 60% у річному вимірі. У базовому сценарії у 2027 році вони можуть знизитися приблизно на 25% — але лише за умови відновлення судноплавства та здешевлення природного газу.

Чи виграє Україна від дорожчого зерна

Теоретично вищі світові ціни мають збільшувати експортні доходи України, проте на практиці цей ефект обмежують проблеми з портами, логістикою та зберіганням.

Міністерство аграрної політики та продовольства знизило прогноз експорту зернових на 2026/2027 маркетинговий рік до 38-40 млн тонн із попередніх 43 млн тонн через ескалацію російських атак на порти та обмеження відвантаження через Одеський порт.

Альтернативні маршрути (залізниця, автотранспорт і дунайські порти) коштують дорожче. За оцінкою галузевого видання AgroPortal, додаткові витрати можуть сягати 50-70 євро на тонну продукції.

Ще одна проблема постає у зберіганні. Мінагрополітики оцінює потенційний дефіцит потужностей для зберігання зерна приблизно в 11 млн тонн.

За оцінкою Oxford Economics, яку наводить Bloomberg, удари по портах Одеси можуть коштувати українській економіці 1,8% ВВП у 2026 році та 2,1% ВВП 2027 року.

Тому виграш від високих світових цін отримують не всі українські фермери. Важливіше не лише, скільки коштує зерно на світовому ринку, а скільки продукції Україна фізично може вивезти та за яку собівартість.

Як санкції проти Росії та Білорусі впливають на ціни

Продовольство й добрива формально не підпадають під основні санкційні заборони США та ЄС. Але на практиці банки, страхові компанії та перевізники можуть відмовлятися від операцій через побоювання порушити обмеження — так званий ефект overcompliance.

"Продовольство та добрива загалом звільнені від санкцій США та ЄС, однак банки, страхові компанії й перевізники іноді відмовляються навіть від законних операцій через побоювання порушити обмеження. Це підвищує транзакційні витрати в усьому регіоні", — пояснює Фокусу міжнародний експерт з транскордонних угод і політичної адвокації Юрій Ванетик.

Це означає, що навіть легальна торгівля продовольством може ставати дорожчою, адже зростають витрати на фінансування, страхування, перевезення та юридичний супровід угод.

Що може стримати зростання цін

Для українського споживача важливі не лише світові ціни, а й те, чи зможе держава знизити собівартість виробництва та зберегти експортні канали. Серед ключових заходів експерт називає:

• захист портів, логістичної інфраструктури та енергетичних об’єктів;
• розвиток зерносховищ і переробки;
• страхування воєнних ризиків та доступ фермерів до фінансування;
• адресна допомога вразливим домогосподарствам замість загального контролю цін;
• контроль за зловживанням ринковою владою в торгівлі та переробці;
• передбачувана монетарна політика Національного банку.

Державна політика має бути спрямована на підтримку фактичної рентабельності фермерів — через страхування воєнних ризиків, експортне фінансування та розвиток зерносховищ, а не лише на високі світові котирування.

Експортні заборони можуть тимчасово стримати внутрішні ціни, але в середньостроковій перспективі здатні знизити довіру покупців і скоротити ринкові можливості українських виробників.

Що загрожує продуктовому кошику українців 2027 року

Національний банк у липневому інфляційному звіті прогнозує сповільнення інфляції до 6,9% у 2027 році та досягнення цілі 5% до кінця 2028 року. Але цей прогноз залежить від курсу гривні, відновлення логістики, енергопостачання та динаміки світових цін на енергоносії й продовольство. Тому ризик інфляції вищої за прогноз НБУ не можна виключати.

Тим часом базовий сценарій передбачає, що світові продовольчі ціни залишаться підвищеними, але "шоково" ситуації, як на початку повномасштабної війни в Україні, вдастся уникнути. Найбільший тиск можливий у першій половині 2027 року, поки не стануть зрозумілими динаміка цін на газ і добрива, стан судноплавства та якість урожаїв.

Для українського же гаманця це означає одне: навіть якщо хліб і крупи залишаться відносно стабільними, до здорожчання молока і м’яса слід готуватися.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про інфляцію в ЄС, яка прискорилася до максимуму майже за 3 роки. Тоді фінаналітик пояснював, що це означає для українців.