Серіали дорожчі за війну: чому Ткаченко не виправдав надій Банкової

Міністра культури й інформаційної політики України Олександра Ткаченка попросили на вихід. Президент України Володимир Зеленський увечері 20 липня доручив прем'єру Денису Шмигалю знайти заміну міністру.

Глава держави акцентував увагу на пошуку позабюджетних коштів для реально важливих проєктів. Під час великої війни з Росією максимум уваги та ресурсів країни мають іти на оборону.

Особливу увагу Зеленський звернув на сферу культури. Музеї, культурні центри, символи та серіали — важливі речі, але у воєнний час пріоритети змінюються, зазначив він.

"Знаходьте позабюджетні кошти... У світі є люди, які можуть допомогти", — наголосив Зеленський.

Ткаченко ввечері 20 липня подав Шмигалю заяву про відставку через "хвилю непорозумінь щодо важливості культури під час війни". Міністр нібито здивувався заяві Зеленського з цього ж питання і доводив важливість культури у воєнний час.

"Це війна не тільки за території, а за людей. А люди — це наша пам'ять, історія, мова, творчість попри війну, спадщина і минуле заради майбутнього. Приватні та бюджетні кошти під час війни на культуру не менш важливі, ніж на дрони, бо культура — це щит нашої ідентичності та кордонів", — пояснив він свою позицію.

Скандали з Ткаченком: як звільняли міністра?

Українці подавали уряду три петиції з проханням звільнити Олександра Ткаченка. Кабмін щоразу не бачив для цього чітких підстав. Автор петиції Юрій Шиян перераховував претензії до міністра.

"Він уможливив, щоб ті, хто понад вісім років розпалював ненависть українців до "нацистів", "злочинних націоналістів", "бандерівців" та інших "ворогів усередині", зараз працювали в ефірі телемарафону. Не покарані. Не звільнені. Просто змінили павільйон, текст і тло, на якому знімаються", — зазначав Шиян.

Перед звільненням Ткаченко потрапив у низку скандалів із фінансуванням культурних проєктів. Один із них — заміна радянського герба на український за 28 млн гривень. Експерти оцінювали демонтаж герба СРСР і встановлення української символіки в 36 млн гривень.

Другий момент — витрати близько 400 млн гривень на серіали, які мали транслювати на каналах Freedom і "Дом". На новорічні комедії "Санаторій Незабудка" і "Позивний Санта" виділили 14 мільйонів, а на фільм СМТ "Інгулець" про президента однойменного футбольного клубу Олександра Поворознюка — 33,6 мільйона гривень.

Українців обурили такі великі витрати на серіали. Багато хто говорив, що гроші краще витратити на потреби ЗСУ — купити дрони, пікапи та інше обладнання.

"Громадськість минулого року запитувала, де наші аудіовізуальні продукти під час війни? У трендах YouТube популярні російські серіали, пропагандисти роблять серіали про російсько-українську війну, а ми? Зробили прозорий конкурс, у якому міг брати участь хто завгодно. Знову виникають запитання — чому це, чому не інше? У мене зустрічне запитання: навіщо вихоплюються 1-2 проєкти і не дивляться на інші 95%?" — запитував глава Мінкульту.

Ткаченко пояснював, що неможливо знімати кіно і серіали коштом донорів, оскільки на сьогодні на культуру вже витрачено десятки мільйонів меценатських грошей.

"Цап-відбувайло?" Чим Ткаченко відрізняється від Резнікова?

Відставка Олександра Ткаченка, якому закидають нецільове використання грошей, змушує згадати інші приклади. Міністерство оборони нещодавно потрапило у великий скандал із закупівлями продуктів харчування для ЗСУ. Глава відомства Олексій Резніков зберіг посаду, а покарання понесли профільні заступники та інші чиновники міністерства.

Заступниця голови комітету з питань антикорупційної політики, нардепка від "Слуги народу" Олена Мошенець у коментарі Фокусу сказала, що увага президента до персони Ткаченка свідчить багато про що.

"Голослівними такі заяви не можуть бути, їм передує перевірка і питання уряду. Більшість колег-нардепів не завжди розуміють, чому гроші виділяють тим чи іншим чином. Якщо дії [міністра] не відповідають воєнному часу, потрібно призначити того, хто розуміє, як управляти міністерством", — пояснила політикиня.

Мошенець звернула увагу на складну ситуацію з іншими міністерствами, зокрема з Міноборони, яке потрапило в скандал із закупівлями продуктів харчування для ЗСУ.

"Цю тему розглядали в нас у комітеті. Багато запитань знялися в процесі, але багато і залишилося. Резніков хороший дипломат, але в частині операційного управління виникають питання. Він же не особисто вибирає продукти або шляхи логістики. Є заступники", — зауважила політикиня.

"Іміджевий крок Зеленського"

Ще одна причина звільнення Ткаченка — нездатність донести суспільству сенс виділення мільйонів гривень з бюджету на культурні проекти. На думку першого заступника голови Комітету з антикорупційної політики, нардепа від "Голосу" Ярослава Юрчишина, культурної політики України за Ткаченка взагалі не було.

"Культурна сфера розвивалася не завдяки, а всупереч діяльності Мінкульту. Ткаченко не захистив перед суспільством позицію влади щодо необхідності виділення коштів на проєкти. Тому він і став "цапом-відбувайлом", — додав нардеп.

Відповідаючи на запитання про кандидатів на посаду глави Міністерства культури, Юрчишин згадав керівника "Мистецького Арсеналу" Олесю Островську-Люту.

"Питання не в персоналіях, а в повноваженнях. Чи дозволять новому міністру вести культурну політику, чи зроблять його виконавцем вказівок Банкової", — каже політик.

Історія із серіалами та іншими нецільовими витратами Мінкульту була резонансною і стала останньою краплею. Ткаченко накопичив негатив в Офісі президента і професійному середовищі громадських діячів та представників ЗМІ, вважає голова політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, політолог Ігор Рейтерович.

"Фінальна стадія — це пояснення Ткаченку, навіщо потрібно витрачати стільки грошей. Якби він подав це під виглядом контрпропаганди або підтримки нацкультури, реакція була б іншою. Зрозуміло, що розмова з президентом у міністра була. Були до нього питання і щодо "Єдиного марафону", говорили що він втратив актуальність, але зміни не вносилися. Тому Україна програє РФ в інформаційній війні", — каже політолог.

Проблема міністра — відсутність позитивних результатів діяльності та неможливість похвалитися справами. Його атакували з усіх боків, а президент зробив правильний іміджевий крок, підсумував Рейтерович.

Нагадаємо, що Олександр Ткаченко наприкінці квітня цього року виступив за співпрацю з "корисними" росіянами. Йшлося про артистів, які відкрито висловлювали свою позицію.

Ткаченко був автором ідеї запровадити контроль над використанням месенджера Telegram в Україні. Telegram створив спільноту, яка закрита від суспільства, говорив чиновник.