"Визнають придатними і знову на фронт": чому звільнених із полону не звільняють зі служби

полонені, військові, полон, всу, обмін
Фото: Telegram | Фото ілюстративне. Деякі бійці не можуть повернутися на службу після полону через проблеми з ментальним здоров'ям

Українські захисники, які повернулися з полону, не можуть звільнитися із ЗСУ за власним бажанням. Родичі військових і самі бійці не раз просили законодавців звернути на цю проблему увагу. Відповідний законопроєкт є, але він уже рік чекає на розгляд депутатів. Чому в парламенті не готові "відпускати" військових після полону, Фокус дізнався в експертів.

Майже рік у Верховній Раді лежить законопроєкт, який може поліпшити життя військових. Його автори пропонують дозволити звільненим із полону бійцям звільнятися зі служби за власним бажанням і отримати право на відстрочку від мобілізації, адже чимало захисників після повернення додому перебувають у тяжкому психологічному стані, а військово-лікарські комісії визнають їх придатними або обмежено придатними і повертають у частини. Однак нардепи не поспішають розглядати документ.

Законопроєкт буксує

Сьогодні, за словами ініціаторки законопроєкту, нардепки від фракції "Голос" Соломії Бобровської, одним із головних контраргументів, чому звільнені військовополонені не можуть звільнятися зі служби, є те, що зміни в законі нібито можуть торкнутися тих, хто добровільно здається в полон.

"Минулого року, коли ми розглядали законопроєкт у профільному комітеті, ми почули усно від колег, що до документа є зауваження з боку Главкома і президента. Вони нібито стосуються тих, хто добровільно здається в полон. Я не можу стверджувати, ми особисто не отримували жодного листа про те, чи підтримує Главком наш законопроєкт, чи ні. Водночас у нас є підтримка з боку Генштабу і Міноборони", — каже Фокусу Бобровська.

Нардепка зазначає, що добровільна здача в полон — це кримінальний злочин. Зміни, які пропонують депутати, не стосуються цих випадків.

"Це зовсім інший напрямок, як розглядають право на звільнення після полону. На жаль, востаннє ми внесли багато правок спільно з представниками Генштабу та Міноборони, але колеги продовжують апелювати до того, що нібито є зауваження з боку Головкому та президента, тому не вносять законопроєкт ні в законодавчий пакет, ні в порядок денний Верховної Ради", — додає Бобровська.

За словами нардепки, тільки третина військових, звільнених із полону, захоче скористатися правом на звільнення зі служби, оскільки мотивація повернутися у свої частини у більшості висока. Проте проєкт буксує.

Після полону — "придатний"

За словами адвоката Дар'ї Панфілової, після звільнення з полону військові проходять реабілітацію. Потім їх відправляють на огляд військово-лікарської комісії, яка в більшості випадків ухвалює рішення про те, що боєць "придатний" або "обмежено придатний" для подальшого проходження військової служби. Після цього військовослужбовці повертаються до своїх частин.

З правового погляду, висновки ВЛК у цих випадках є обґрунтованими, зазначає експерт, оскільки в чинному законі "Про військовий обов'язок і військову службу" немає підстав для звільнення зі служби військових, які перебували в полоні держави-агресора.

Згідно із Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, жодну репатрійовану особу не може бути використано на військовій службі, але, за словами Панфілової, обмін військовополоненими не дорівнює репатріації. І не до всіх звільнених із полону застосовні ці приписи.

Після проходження ВЛК військовослужбовців не відправляють виконувати бойові завдання. Чинне законодавство передбачає можливість спрямувати звільнених полонених у резервні частини. Проте деякі бійці, незважаючи на мотивацію, не можуть продовжувати службу.

"Більшість захисників, з якими я працюю особисто після звільнення з полону, є високо вмотивованими та готовими надалі стати знову до активної оборони нашої держави та повноцінного виконання військових обов'язків. Але, на жаль, деякі військові, за станом здоров'я, не можуть реалізувати це фізично, тому що в них спостерігаються ознаки ПТСР", — каже Фокусу Панфілова.

Експерт додає, що держава після повернення захисників із полону підтримує їх, допомагає з обстеженням і реабілітацією, їхні сім'ї отримують пільги та виплати, а військовослужбовцям відшкодовують витрати на професійну правову допомогу. Також ведеться активна робота щодо повернення всіх захисників додому. Однак законодавство щодо бійців, які звільнилися з полону, потребує доопрацювання та змін.

Нагадаємо, 7 серпня з полону звільнили понад два десятки українських захисників. Найстаршому з бійців 54 роки, а наймолодшому — 23.

Раніше Фокус писав, у яких умовах утримують російських військовополонених в Україні. Полонених добре годують. Їм готують борщі, каші з м'ясом, капустяний салат і дають хліб.