Судові тяжби — не привід для відстрочки: як карають ухилянтів під час мобілізації

Зіньківський суд у Полтавській області визнав невинним чоловіка, якого звинувачували за статтею 336 КК України (ухилення від призову під час мобілізації). З матеріалів справи відомо, що співробітники ТЦК надіслали йому дві повістки про необхідність з'явитися для проходження служби — спочатку в січні, потім у березні 2023 року. Чоловік обидва рази проігнорував виклик військкомів, хоча його попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від призову. Під час судового засідання він сказав, що ВЛК помилково поставили відмітку "придатний", бо не врахували в нього плоскостопість, тому він не з'явився до ТЦК.

Суд ухвалив рішення, посилаючись, зокрема, на те, що слідство не надало оригіналу повістки або розписки про її отримання, а також наказу про оголошену загальну мобілізацію та інформації про перебування військовозобов'язаного на обліку або копії висновку ВЛК.

Під час дії воєнного стану, подібні рішення — нонсенс. Фокус попросив експерта пояснити, як насправді карають тих, хто ухиляється від призову.

Тенденція змінюється

Ухилянтів рідко виправдовують, каже Фокусу адвокат Олег Леонтьєв. Приблизно в 70% випадках ті, хто проходять за 336 статтею КК України, отримують умовні терміни — суд виносить рішення про покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном. Однак останнім часом тенденція змінилася.

"Мабуть, надійшла вказівка, і суди стали частіше виносити рішення про реальні терміни. Але що можна сказати точно: рішення судді Зіньківського суду в Полтавській області — великий виняток, і напевно буде апеляція", — зазначає Леонтьєв.

Умовний строк за статтею "ухилення від призову" не означає, що ухилянт отримує відстрочку від мобілізації. Після рішення суду йому можуть надіслати повістку, і після проходження військово-лікарської комісії, якщо визнають військовозобов'язаного придатним для проходження служби в армії, направити до військової частини.

"У зв'язку зі змінами нормативних актів після рішення суду людину з умовним терміном можуть мобілізувати, і відмічатися вона буде у командира частини. Тобто фактично людина хотіла ухилитися від мобілізації, а отримала і міру покарання, і службу в армію", — додає експерт.

Пом'якшувальні обставини

Леонтьєв зазначає, що максимальний реальний термін за ухилення від мобілізації — п'ять років позбавлення волі. Однак суд під час розгляду справ враховує пом'якшувальні обставини: сімейний стан підсудного, стан його здоров'я, та інші фактори, через які військовозобов'язаний порушив закон, ухиляючись від призову. Найчастіше в таких випадках ідеться про три роки позбавлення волі, як це нещодавно сталося в Тернопільській області. Суд визнав чоловіка винним за 336 статтею КК України та призначив строк у вигляді трьох років позбавлення волі. Підсудний під час розгляду справи сказав, що психологічно не був готовий служити, з цієї причини не з'явився до ТЦК після проходження військово-лікарської комісії.

Нерідко причина, через яку військовозобов'язаний не з'являється до територіального центру комплектування і стає ухилянтом, — порушення з боку військкоматів або військово-лікарських комісій. Експерти не раз говорили, що є випадки, коли ТЦК не приймають документи, що підтверджують право на відстрочку, а ВЛК ставлять позначку "придатний" без урахування реального стану здоров'я призовника. Оскаржити порушення з боку ТЦК або ВЛК — нелегкий процес. При цьому судові тяжби не стають законною підставою для відстрочки від мобілізації.

"У нас у державі немає органу, який здійснює аналіз дотримання законів. Тобто ефективного правового захисту при порушенні законів з боку ТЦК немає. Є номінальний спосіб — оскаржити рішення. Якщо людина вважає, що під час мобілізації було порушення закону, вона має звернутися до суду і чекати від 3 місяців до року і більше, поки розглянуть справу. У цей час вона проходить службу", — додає адвокат.

Нагадаємо, в Україні можуть посилити мобілізацію. На думку експертів, поповнити лави ЗСУ варто поліцейськими, працівниками податкової служби та територіальних центрів комплектування. Крім того, під посилену мобілізацію можуть потрапити "нові" студенти та аспіранти .

При цьому мобілізація в перспективі може торкнутися і народних депутатів. Подібний законопроєкт уже зареєстрували у Верховній Раді. Перед цим заступник голови оборонного комітету ВР Єгор Чернєв говорив, що, у разі реальної загрози втратити державність, правильне рішення кожного чоловіка — захищати свою країну. Нардеп також зазначав, що "депутатські броні" не повинні поширюватися на їхніх дітей і родичів.