Ракета, дрон, а потім — ядерна зброя: як НАТО має відповісти на падіння Shahed у Румунії

Іранські дрони-камікадзе Shahed, які російські війська запустили під час атаки територією України в ніч з 3 на 4 вересня, впали на території Румунії і вибухнули. ЗС РФ цілилися в район порту в Ізмаїлі Одеської області, але не влучили.

Міністерство національної оборони Румунії вирішило не роздмухувати проблему і швидко відреагувало: "засоби нападу армії Росії жодного разу не створювали прямі загрози румунській території або її територіальним водам".

Румунські військові посилили пильність у наземному, морському та повітряному просторі, а Міноборони засудило російські атаки на цивільні цілі та інфраструктуру України.

Українські прикордонники заявили про падіння і детонацію в Румунії двох ударних БПЛА. ДПСУ поінформувало румунських колег, але вони не відповіли на повідомлення про приліт російських дронів.

А якщо впаде ядерна ракета?

Зазначимо, що детонація БПЛА на території Румунії — не перший подібний інцидент. ВПС Румунії 10 лютого цього року бачили крилату ракету, які ЗС РФ запустили з Чорного моря з корабля. Снаряд пройшов повітряний простір України, Молдови і повернувся в Україну.

Міністерство оборони Румунії тоді повідомляло, що ціль підлетіла на 35 кілометрів на північний схід від кордону з країною.

Інший приклад: падіння двох російських ракет у польському селі Пшезводи під час масованих ракетних ударів по Україні 15 листопада 2022 року з трагічними наслідками. Загинули двоє громадян Польщі — 60-річний Богуслав Вос і 62-річний Богдан Чупек.

На думку голови Українського центру безпеки і співробітництва, військового експерта Сергія Кузана, Росія використала атаку безпілотниками по Румунії як акт залякування. Країнам НАТО треба змінювати підходи до реакції на російську агресію, інакше в майбутньому на їхню територію впадуть снаряди серйозніші.

"Потрібно розуміти, що застосування ядерної зброї — це інше питання і предмет розборок для держав ядерного клубу. Росія продовжить акти агресії проти інших країн НАТО, щоб найближчі сусіди України почувалися беззахисними перед ракетами і дронами", — пояснив він Фокусу.

Перший мінімальний крок, за оцінками експерта, полягає в позбавленні РФ можливості виробляти ударні дрони і ракети. Потрібно визначити всі місця їхнього виробництва і пусків, передати ЗСУ все необхідне далекобійне озброєння і діяти.

"Якщо НАТО не хоче реагувати, можна це зробити руками України, але в нас обмежений інструментарій. Західні розвідки допоможуть виявити всі місця, а уряди — забезпечити зброю і технології", — сказав Кузан.

НАТО відповість жорстко на цілеспрямований удар РФ

Настільки слабка реакція Північноатлантичного Альянсу на військові провокації Москви пояснюється відсутністю прорахунку реакцій — чи запускати в дію 4-ту, чи 5-ту статтю установчого договору, вважає директор політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

Четверта стаття передбачає консультацію сторін щоразу, коли, на думку будь-якої з них, виникла загроза територіальній цілісності, незалежності або безпеці будь-якої зі сторін. А п'ята стаття зобов'язує всі країни НАТО допомагати країні-жертві збройного нападу всіма засобами.

"Усі бояться прямої ескалації з Росією і більшою мірою вони закриватимуть очі на інциденти, подібні до інцидентів у Румунії та Польщі. Завдяки чому може змінитися реакція Альянсу? Можливе завдання цілеспрямованого удару ЗС РФ по військово-технічних або цивільних об'єктах у країнах НАТО. Жорстку відповідь може спричинити потрапляння ракети в інфраструктурні об'єкти і подальша гуманітарна катастрофа", — зазначив політичний аналітик.

Епізодичні падіння БПЛА або ракет залишаться без уваги і реакції в майбутньому. Час від часу Кремль буде випробовувати країни Альянсу "невеликими порізами", оскільки вибухи БПЛА вигідні для картинки російського суспільства, підсумував Рейтерович.

Нагадаємо, що вночі 5 вересня знайшли уламки безпілотника в Істринському районі Московської області на території СНТ "Високовольтник". Очевидці говорили про вибухи та сильну пожежу.

Фокус раніше писав про знищення дроном російського спостережного комплексу "Аванпост". Агресор застосовує це обладнання для контролю за кордоном і ведення розвідки.