Москва-Пекін проти Вашингтона: навіщо ядерні держави нарощують озброєння і що загрожує світу

Державна дума РФ 18 жовтня скасувала ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ). Цей договір мав би офіційно узаконити мораторій на ядерну зброю, але так і не набув чинності, оскільки більшість ядерних держав або не підписали, або не ратифікували його. Хоча в Кремлі дали зрозуміти, що не мають наміру першими відновлювати випробування, такої можливості за певних обставин у Москві не виключають.

Буквально за кілька годин після цього США, які не ратифікували ДВЗЯВ, провели експеримент із фугасним вибухом на ядерному полігоні в штаті Невада. За інформацією NNSA, це зроблено для того, щоб поліпшити спроможності США виявляти іноземні ядерні вибухи малої потужності по всьому світу.

"Ці експерименти просувають наші зусилля з розроблення нових технологій на підтримання цілей США щодо нерозповсюдження ядерної зброї. Вони допоможуть зменшити глобальні ядерні загрози завдяки поліпшенню виявлення підземних ядерних вибухових випробувань", — повідомили у пресрелізі Національного управління з ядерної безпеки США (NNSA).

На те, що відбувається, відреагували в Грузії. Там повідомили, що мають намір проводити помірковану політику всередині країни і за її межами, щоб не спровокувати застосування ядерної зброї.

"Хочу нагадати, що нинішні виклики не виключають застосування ядерної зброї. Я маю на увазі не нашу країну, я маю на увазі навколишній регіон... ми маємо бути розумними, проводити помірковану і прагматичну політику як усередині країни, так і за її межами", — цитує главу Служби державної безпеки країни Грігола Лілуашвілі "Радіо Свободи".

Катастрофа близько: хто "натисне на кнопку" першим?

Росія і США володіють значним ядерним потенціалом — понад 80% усієї зброї у світі, каже Фокусу експерт з міжнародної безпеки Олександр Хара. Кожна зі сторін переслідує свої цілі. Москва намагається повторити Карибську кризу, шантажуючи світ ядерним ударом. Вашингтон використовує ядерну зброю як систему стримування. Зокрема, на тлі протистояння з Китаєм, який за рік кардинально змінив свій підхід до питань зовнішньої безпеки і збільшив кількість ядерної зброї, готуючись до можливого конфлікту за Тайвань. А також на тлі протистояння з Москвою.

"Є ознаки того, що виникає ядерний союз Пекіна і Москви. Тобто ядерний потенціал Росії може опинитися під політичним контролем Китаю. І в разі великої війни, Пекін зможе розраховувати на Москву. У США є побоювання з цього приводу. Вони змушені реагувати, щоб мати рівні сили з китайсько-російським союзом. Тому я вважаю, що світ стоїть на порозі нової гонки озброєння. Це не швидкий процес. Але тенденція на припинення скорочення озброєння помітна", — міркує в бесіді з Фокусом експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

Усе, що відбувається, на думку експертів, викликає побоювання. Хара зазначає, що ймовірність, що одна з країн, знаючи руйнівний ефект від застосування ядерної зброї, наважиться на це, — невисока. Однак певні обставини можуть змінити тенденцію. І йтиметься необов'язково про великих гравців. На тлі збройного конфлікту Ізраїлю та Палестини, Іран може втрутитися у війну напряму, а не через проксі-групи. Це може призвести до того, що Ізраїль розгорне свій ядерний потенціал. Хоча офіційно керівництво країни ніколи не підтверджувало наявність зброї. Крім цього, загроза виходить і від самого Ірану.

"У нас немає секретних даних, але з відкритих джерел відомо, що вони збагачують уран. Поки що в них немає необхідної кількості для ядерних боєголовок, але вони мають ракетні системи, здатні завдавати удари не лише по Ізраїлю, а й по американських цілях", — каже Фокусу Хара.

Експерт також додає, що серйозну небезпеку для світу становить КНДР. Після того як глава Міноборони РФ Сергій Шойгу відвідав Північну Корею, Росія в обмін на озброєння, напевно, запропонувала технології, які можуть посилити ядерний потенціал країни.

У теорії міжнародних відносин ефект від загрози застосування сили набагато вищий, ніж сама дія. Так, наприклад, представники Вашингтона часто кажуть: "всі опції на столі", що дипломатичною мовою означає — ніхто не відкидає за необхідності задіяння всього потенціалу, зокрема ядерного. Росія займається приблизно тим самим, скасувавши ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

За словами Їжака, документ, підписаний 187 державами, так і не набув чинності, адже його не ратифікували ключові ядерні держави. Зокрема, США та Китай. А разом із ними Іран, Єгипет та Ізраїль. Підпис у документі не поставили "молоді" ядерні держави — Індія, Пакистан, КНДР. Водночас випробування, заборонені Договором, із середини 1990-х не проводилися, оскільки діяв політичний мораторій.

"Росія намагається нагадати всім, що в них достатня кількість ядерної зброї. Натякає, що тепер вони можуть протестувати свій арсенал у якому він перебуває стані. Ситуації, за якої буде задіяна зброя, на мою думку, поки що мінімальні. Не виключаючи, що в Росії є певні внутрішні проблеми. Припустимо, помирає президент. Радянська, а за нею і російська система, звикли реагувати на такі події певним чином. Їм завжди здається, що коли помирає диктатор, хтось на них обов'язково нападе, і треба діяти", — резюмує експерт.

Нагадаємо, росіяни ведуть роботи зі створення передової ракети до зенітно-ракетного комплексу С-400 класу "земля-земля". Йдеться про ракету 48Н6, яка, за деякими даними, здатна уражати цілі на дистанції до 230 км і має бойову частину в 180 кг.

Керівник Корейської Народно-Демократичної республіки (КНДР) Кім Чен Ин пообіцяв "відповісти" Сполученим Штатам Америки на нібито спроби "розв'язання ядерної війни". За повідомленням північнокорейського інформаційного агентства (ЦТАК), "військові провокаційні підступи США переходять до більш небезпечного етапу".

Як "підтвердження" згадуються майбутні спільні повітряні навчання США, Південної Кореї та Японії поблизу Корейського півострова. Також ідеться про перекидання в Південну Корею "всіх ядерних стратегічних засобів".