"Чому ти не на фронті": військовий психолог про відповіді на складні запитання (відео)

Через 20 місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у багатьох військовослужбовців під час зустрічі з чоловіками, які не пішли воювати, виникає запитання: "Чому ти не на фронті?". Про те, як правильно пояснити це військовослужбовцю, як знайти розуміння в очах ветерана і як уникнути конфліктів і непорозуміння, розповів військовий психолог, капітан Збройних Сил України, Андрій Козінчук в ефірі YouTube-каналу Фокус.

"По-перше, потрібно усвідомити, чому ветерани ставлять це запитання. Не тому, що нам, військовим, не подобаються цивільні, і не тому, що ми вважаємо, що військові хороші, а цивільні погані. Ні. Ми закінчуємося, товариші гинуть, отримують поранення. Ось мене зараз відпустили з лікарні, щоб із вами стрім провести. Але суть у тому, що я зараз не воюю, тому що в мене поранення. І це питання полягає не в тому, що хтось поганий, а в тому, що нам страшно. Що немає з ким воювати", — розповів Андрій Козінчук.

У відповідь на запитання журналіста Фокуса Максима Добровольського, як правильно пояснити військовослужбовцю або ветерану, чому ти досі не воюєш, Козінчук сказав, що насамперед на це запитання потрібно відповісти собі.

"Щоб відповісти військовослужбовцю на це запитання, чому ти тут, а не там, вам потрібно спочатку відповісти на це запитання собі. Чому ти не воюєш? Не так, як написано в твоєму документі, що в мене є бронь, або я ось тут працюю. І якщо ти з цим внутрішньо згоден, ти можеш спокійно відповідати ветеранам усе, що захочеш — правду, брехати, заспокоїти як завгодно. Головне, дайте відповідь на це запитання собі — чого ви не там", — пояснив військовий психолог.

На його думку, є багато чоловіків, які сумніваються в тому, чи повинні вони залишатися в тилу, чи потрібно йти служити в армію. За словами Козінчука, він би не хотів, щоб усі чоловіки пішли на фронт, бо хтось має працювати і в тилу.

"Ну по-перше, це не нормально, тому що треба комусь дійсно працювати. Заводи, фабрики, поліція, медицина, інформація зокрема. А по-друге, було б здорово, якби йшли тільки вмотивовані", — вважає Козінчук.

Військовий психолог вважає, що не потрібно говорити про владу, право на відстрочку тощо. Краще відповісти чесно і тільки за себе.

"Якщо ви, наприклад, скажете військовослужбовцю "я не йду, тому що я боюся", ну, страшно воювати. Або "я не йду, бо я не впевнений у своїх силах", або "у мене дуже крута робота, я її все життя домагався". Дайте чесну відповідь і ви побачите, що вас будуть поважати. Повірте, треба бути дуже сміливим, щоб сказати, що боїшся. Ну і головне не трусити січку [не брехати — ред.], що я не народжений для війни або ще щось, тому що це жахливо. Ось і все. Неважливо, що ви скажете ветерану, важливо, що скажете собі", — наголосив Андрій Козінчук.

Нагадаємо, за прогнозом МОЗ, 15 мільйонам українців після війни буде потрібна допомога психолога. Директор департаменту МОЗ України повідомила, що ВООЗ спільно з її відомством підготували близько 10 000 спеціалістів з надання первинної психологічної допомоги. Також українці можуть звернутися за підтримкою до сімейного лікаря.

Раніше Фокус писав, навіщо влада говорить про довгу війну в Україні. За словами військового психолога Андрія Козинчука, українці повинні навчитися жити не очікуваннями швидкої перемоги, а розумінням, як організувати свою повсякденність в умовах довгої війни. Кожному потрібно прийняти свою роль у тому, що відбувається, не відключати емоції, але додати раціональності.