Добровільно здався в полон — знову на фронт? Що буде у великому законопроєкті про мобілізацію

Луганська область, літо 2022 року. Взвод українських бійців проводить розвідку ворожих позицій. По рації повідомляють, що на них рухаються російські танки у великій кількості. Наказ: "залишатися на місці". Командир взводу, оцінюючи ситуацію, розуміє, що їхніх сил не вистачить на протистояння і вирішує здатися в полон. Сьогодні майже всі бійці того взводу вже повернулися додому за програмою обміну полоненими. Командир, як і раніше, перебуває у полоні в окупантів.

Згідно зі статтею 430 Кримінального кодексу України "під добровільною здачею в полон розуміють добровільний перехід військовослужбовця, який навмисно перестав чинити опір ворогові, хоча мав фізичну можливість це робити, під владу противника". Передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

А тепер головне питання: чи засудять в Україні командира взводу, який ухвалив непросте рішення і врятував своїх побратимів, якщо він все ж виживе в полоні ворога і повернеться додому?

Цю історію Фокусу розповів правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Він навів її як приклад неоднозначних критеріїв під час визначення статусу "добровільна/недобровільна здача в полон". Звісно, йдеться не про тих, хто перейшов на бік окупанта і допомагає йому в боротьбі проти українського народу.

"Цей статус визначається в результаті фільтраційних комісій, опитувань СБУ, зокрема і збором усієї інформації. Але на війні немає однозначних ситуацій. Командир цього взводу врятував людей, а якби не здався в полон — сьогодні рідні не побачили б своїх захисників. То чи виправдано це? Думаю, так. І таких історій безліч", — каже Фокусу Павліченко.

На думку правозахисника, кожен, хто побував у полоні ворога, є жертвою, і вішати ярлики про добровільну чи недобровільну здачу в полон — неправильно і жорстко.

Тим часом народна депутатка від фракції "Слуга народу" і членкиня комітету національної безпеки Мар'яна Безугла опублікувала "чернетку" великого законопроєкту про мобілізацію, який має з'явитися вже найближчим часом у Верховній Раді.

Це не остаточна редакція тексту, і є ймовірність, що багато резонансних пунктів буде переглянуто або скасовано зовсім, але поки що багато запитань викликають деякі норми. Зокрема, визначення статусу "добровільна/недобровільна здача в полон". Редакція Фокусу зацікавилася цим питанням після того, як у "чернетці" законопроєкту з'явилося таке:

Не підлягають мобілізації 6 місяців протягом звільнення:

• з полону;
• строковики;
• хто був мобілізований і звільнений.

Підстава для звільнення:

• які побували в полоні (недобровільно);
• генерали за рішенням військового керівництва;
• які прослужили під час дії воєнного стану ... роки (розробляється).

І залишається незрозумілим, як влада ухвалюватиме рішення про добровільну/недобровільну здачу в полон, якщо чітких критеріїв для цього статусу немає.

"Повторюся, неправильно вішати ярлики на людей, які ухвалили непросте рішення про здачу в полон на болі бою. Далі будемо розділяти на тих, хто пробув у полоні рік, а хто тиждень? Це вже дискримінація. Про повернення таких людей на службу, рішення ухвалюється після проходження ВЛК. І за тиждень можна зламати людину, і вона стане не придатною до служби психологічно і навіть фізично. Усе дуже індивідуально", — каже Павліченко.

Адвокат юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов вважає, що наміри, прописані в чорновому варіанті законопроєкту, можуть дисбалансувати ситуацію всередині країни.

"Поки що це все виглядає дуже погано і дискримінаційно. Як визначити, здалася людина в полон з власної волі чи її змусили під дулом автомата? Просто провести службове розслідування в частині, що розташована на лінії фронту — це дуже важко. Визначити, як саме людина здалася в полон у гарячій точці, на мій погляд, нереально", — каже Фокусу Максимов.

Адвокат припускає, що такі заходи можуть вживатися для того, щоб, якщо виникне гостра нестача мобілізаційного ресурсу, всім, хто повернувся з полону, ставити позначку "добровільна здача" і знову відправляти на фронт.

"Я сподіваюся, що це просто недоопрацювання законопроєкту і цей пункт виправлять або зовсім приберуть", — підсумовує Максимов.

Голова адвокатського бюро "Панфілова та Партнери" Дар'я Панфілова вважає, що занадто рано аналізувати "чернетку від Безуглої", оскільки багато зазначених у ній позицій мають сумнівний характер реалізації. Проте співрозмовниця Фокусу підкреслює, що поділу військовослужбовців за статусом "добровільна/недобровільна здача в полон" для отримання звільнення зі служби не буде. Усі, хто здався в полон з власної волі і, якщо це доведено в межах кримінального провадження, — несуть покарання згідно зі статтею 430 ККУ.

Але питання, як визначити мотиви воїна, якщо вони не такі очевидні, — все ще залишається незрозумілим.

Нагадаємо, у Верховній Раді готується законопроєкт, який передбачає вручення повісток електронною поштою та рекомендованим листом. За словами експертів, механізм вручення повісток електронною поштою на практиці реалізувати складно. Для цього представникам ТЦК потрібно у якийсь спосіб отримати електронні адреси тисячі військовозобов'язаних. Потім верифікувати їх — офіційна це пошта чи ні. Після цього — якось підтвердити отримання повістки адресатом електронною поштою.

У Запоріжжі придумали "новий спосіб" вручення повісток через третіх осіб. До рейдів військкомів і поліції підключили "Муніципальну варту".