Летовища, завод "Шахедів", Кримський міст: як Україна відповість на обстріл ЗС РФ 29 грудня

"Ми обов'язково відповімо терористам на їхні удари. І ми будемо боротися, щоб забезпечити безпеку своїй країні, кожному місту, усьому нашому народу", — написав президент Володимир Зеленський у себе в Telegram, коментуючи масований обстріл ЗС РФ України вранці, 29 грудня.

Про те, що відповідь не змусить себе чекати, повідомив і секретар РНБО Олексій Данілов.

Унаслідок атаки по Києву, Львову, Одесі, Дніпру, Харкову, Запоріжжю та інших містах 12 людей загинули, приблизно 70 дістали поранення. За інформацією Повітряних Сил України, ЗС РФ задіяли майже 160 повітряних цілей. Окупанти застосували іранські дрони Shahed, "Кинджали", ракети Х-101/Х-505.

Харків обстрілювали із зенітно-ракетних комплексів С-300.

У Києві повітряна тривога, яку вмикали тричі, сумарно тривала майже 5 годин. Столицю атакували кількома десятками ракет.

У Криму — понад 200 цілей

"Раз президент сказав, значить відповідь буде", — каже Фокусу полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. За словами експерта, основними цілями для Сил оборони є військові об'єкти як на території РФ, так і в тимчасово окупованому Криму.

"Ми не б'ємо по пологових будинках, гімназіях, будинках і торгових центрах. Ми б'ємо по нафтобазах, складах, аеродромах, підстанціях, які живлять військові об'єкти. В окупованому Криму, за різними оцінками, у росіян понад 200 військових об'єктів", — продовжує Жданов.

Одна зі стратегічних цілей для України — Кримський міст. Експерт зазначає, що росіяни будують залізницю з Ростова до окупованого Мелітополя. Щойно будівництво завершать, міст не матиме для росіян основного логістичного значення.

"Без залізничної станції затратно і повільно забезпечувати війська на окупованому півдні України. Майбутня залізниця — теж військовий об'єкт і легальна для нас ціль. Але поки що гілка будується, і міст — основний стратегічний об'єкт. Але щоб його остаточно знищити, нам потрібна зброя. У нас є касетні ракети дальністю 165 км, а потрібні — фугасні, щоб була руйнівна сила", — зазначає Жданов.

Ще одна важлива ціль для української армії — російські малі ракетні кораблі, які є носіями "Калібрів". За словами експерта, росіяни ховають залишки Чорноморського флоту між Керчю і Новоросійськом. Для цього вони зробили живий щит — позначили район огляду цивільних суден, які збираються пройти через Керченську протоку, створили штучну чергу і в ній сховали бойові кораблі.

"Зараз ми контролюємо повітряний простір над північно-західною частиною Чорного моря. Росіяни це знають і бояться виводити кораблі. Це одна з причин, чому вони не використовують "Калібри" зараз", — каже Жданов.

Співрозмовник Фокусу додає, що аеродроми та об'єкти енергосистеми на території РФ — також пріоритетні цілі для Сил оборони України, оскільки більшість носіїв російських ракет — авіація.

"Нас цікавлять аеродроми в першу чергу. Сьогоднішній удар це ще раз підтвердив. Можна використовувати засоби вогневого ураження проти енергооб'єктів, які живлять аеродроми. Біля кожного аеродрому є електропідстанція. Також нас цікавлять бази зберігання боєприпасів, нафтобази — все це впливає на логістику і перебіг бойових дій", — додає Жданов.

Удари по заводах

За словами ветерана АТО, військового експерта Євгена Дикого, удари по території РФ можуть зупинити масовані обстріли України. Більшість заводів, які виготовляють ракети, розташовані в глибині РФ. "Шахеди" роблять у Татарстані, ракети — за Уралом.

"Роботою щодо Криму ми не вирішимо питання ракетних ударів. Щоб проблеми вирішити, потрібно бити по території РФ. Західні партнери не знімали і не збираються знімати заборону на використання їхнього озброєння на території РФ. Тому розраховуємо тільки на свої сили. Наші дрони вже літали по Москві. Потрібно їх покращувати, налагоджувати масовий випуск. Як приклад — кожен окремий "Шахед" не такий ефективний, як ціла партія", — каже Фокусу Дикий.

Щоб завдавати ударів по російських заводах, де виготовляють ракети і БПЛА, потрібно розвивати власне виробництво дронів дальністю 1000 км.

"Війна — це око за око, зуб за зуб. Відповідь давати потрібно, тому що наші сили ППО роблять усе можливе, але 100% ефективної системи у світі не існує, щось все одно буде долітати, тому треба робити все, щоб не вилітало. Для цього ми можемо розвивати виробництво дронів для ударів по заводах. Це дуже складно, ми працюємо над цим і, сподіваюся, наступного року будуть серйозні результати", — каже Фокусу Дикий.

Експерт додає, що у випадку з ракетами С-300 і С-400, які неможливо перехоплювати силами ППО, потрібно завдавати ударів по пускових системах.

"Ці ракети невеликого радіусу дії долітають за лічені хвилини, у цей час їх неможливо перехопити. У росіян запаси цих ракет з часів СРСР. Тож єдиний варіант — шукати, де розташовані пускові системи і бити по них дронами або літаками, хоча це ризиковано. І формувати ДРГ, групи спецназу, щоб відстежували пускові системи", — резюмує Дикий.

Фокус раніше писав, що масований удар ЗС РФ по Україні 29 грудня — ймовірно, помста за "Новочеркаськ".

Також Фокус писав, що 29 грудня під час масованої атаки ЗС РФ над Польщею з боку України пролетів невідомий повітряний об'єкт. Для посилення безпеки повітряного простору Польщі підвищено бойову готовність засобів протиповітряної оборони, а також відправлено на чергування винищувачі.