Із Ради — в армію. Чи підуть депутати на фронт, якщо ухвалять законопроєкт про мобілізацію

Верховна Рада повернула законопроєкт про мобілізацію №10378 уряду, головному ініціатору і розробнику. Частина положень документа прямо порушують права людини, інші "неоптимально сформулювали", пояснював рішення парламенту голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Законопроєкт, на його думку, "дуже резонансний". Нардепи працювали приблизно п'ять днів у режимі нон-стоп і аналізували кожну норму. Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла оприлюднила нові 27 правок до законопроєкту про мобілізацію.

Судячи з представленого списку, процес набору в українську армію буде приблизно таким самим, як і був до галасу з тотальною мобілізацією. Багато суперечливих речей дійсно хочуть прибрати. Повертається відстрочка від служби людей з інвалідністю всіх груп, прибираються електронні повістки і внесення ухилянтів до реєстру боржників.

Особливий інтерес становить бажання виключити відстрочку від призову для чинних народних депутатів і повернення на військовий облік правоохоронців. Для працівників прокуратури, правоохоронних органів, судів і досудового розслідування, державної влади та органів місцевого самоврядування хочуть запровадити бронь із чітким визначенням професій і посад.

Терміни подання нового проєкту закону на розгляд Ради поки що не відомі. Очікується реакція уряду та військових на запропоновані депутатами зміни.

Із Ради — в армію. Популізм чи бажання справедливої мобілізації?

Якщо Кабмін опрацює всі правки, а Рада проголосує за оновлений законопроєкт про мобілізацію, постає запитання — навіщо потрібно було залякувати суспільство тотальною мобілізацією аж до призову людей з інвалідністю, а потім — гордо заявити про скасування всіх антиконституційних положень і навіть дозволити призивати нардепів?

Спочатку розрахунок влади був на те, що "драконівські" норми мобілізації значною мірою пройдуть, вважає директор політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, політолог Ігор Рейтерович.

"Чому так думали? Хотіли повісити все на військових, що це нібито Генштаб просить 500 тисяч людей для війни... Але суспільство швидко розібралося, хто це готував і хто має відповідати. А представники ЗСУ все адекватно пояснили: головнокомандувач Валерій Залужний вийшов на пресконференцію, яку він не давав за час великої війни, і сказав: "Нам не цікаві механізми мобілізації, ми озвучили реальні потреби армії", — розповідає експерт.

Зокрема механізми набору до ЗСУ мають визначити нардепи. Коли не вийшло перекласти відповідальність, що помітно вдарило по рейтингах влади, був зроблений моментальний відкат назад — Рада прибрала із законопроєкту найбільш суперечливі норми, продовжує Рейтерович.

"Усі нардепи розуміють, що після голосування відповідальність буде на них. Зараз вони максимально чітко виписують положення законопроєкту для зняття колосальної напруги в суспільстві. Тому з'явилися норми про зняття відстрочки для нардепів та інші моменти. Показують справедливість у процесі мобілізації", — додав політолог.

Залишається питання, чи дійсно Рада піде на відстрочку від призову для чинних народних депутатів? У фінальному варіанті документа нардепів, які потрапляють під призовні критерії, зобов'яжуть пройти військово-лікарські комісії. Далі їм нададуть відстрочку від призову на момент здійснення депутатських обов'язків, вважає Рейтерович.

"Підуть на фронт хіба що добровольці, або коли війна закінчиться, а мобілізація продовжиться. Можу сказати точно, що навіть якщо законопроєкт із цією нормою ухвалять, нардепи не підуть служити. Усім зрозуміло, що це підніме питання здатності Верховної Ради ухвалювати закони. Це чергова спроба відвернути увагу і показати, що політики нібито за справедливість", — підкреслив він.

"Бурю в склянці назад не відіграєш"

Історія з внесенням змін до мобілізаційного законодавства, за словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, взагалі не передбачала якісних ідей щодо наповнення ЗСУ кваліфікованими кадрами.

"Створили інформаційну активність з абсолютно іншими планами. Основною метою кампанії був удар по Валерію Залужному. А зараз нардепам доведеться голосувати за документ, навіть якщо його виправлять кілька разів. Бурю в склянці вже підняли таку, що назад не відіграєш", — вважає він.

За оцінками Снєгирьова, також хотіли перевірити українське суспільство на предмет згоди можливості мобілізації до ЗСУ людей з інвалідністю. Що стосується іншої суперечливої норми — вручення повісток електронною поштою та створення електронних кабінетів призовників, за словами експерта, це калька російської ідеї.

Держдума РФ 11 квітня ухвалила поправки до закону "Про військовий обов'язок і військову службу", дозволивши вручати повістки в паперовому і в електронному вигляді. Російські депутати дозволили ставити на первинний військовий облік дистанційно на підставі відомостей із державних інформаційних систем. Тепер військкомати в РФ зараховують військовозобов'язаних у запас без їхньої особистої явки.

"Виникає питання: ми робимо копію російського законодавства? Насамперед, у нас має бути чітке розуміння мобілізаційного резерву", — коментує експерт.

Дмитро Снєгирьов бачить позитив щодо силового блоку — повернути на військовий облік правоохоронців. Якщо цю норму залишать і ухвалять, соціальна напруга різко впаде.

"У нас величезний штат діючих силовиків у різних відомствах. А скільки з них із 45 років на пенсії сидять? У законодавстві взагалі не прописано залучення цієї категорії до служби. Звільнився (із силових структур) у 45 років — ставай на військовий облік. Тільки поліцейських 800 тисяч, а якщо взяти експрацівників СБУ та інших, вийде мінімум 1,2 мільйона підготовлених до служби. І про яку мобілізацію простих українців ми говоримо?" — акцентує Снєгирьов.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 12 січня сказав, що не бачив кінцевого варіанту законопроєкту про мобілізацію. Голова держави визнав, що для нього головне — це справедливість документа.

Міністр оборони України Рустем Умєров 11 січня заявив про готовність внести на погодження Кабміну нову редакцію законопроєкту. Враховуватимуться всі пропозиції, узгоджені з депутатами.