Призов студентів, екстрадиція ухилянтів: топ 5 резонансних пропозицій про посилення мобілізації

До законопроєкту про мобілізацію подали понад 1 300 поправок, про що розповіли члени парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фриз і Єгор Чернєв. Сьогодні, 21 лютого, завершиться реєстрація поправок, після чого їх розглянуть у профільному комітеті. На це піде приблизно тиждень.

"Я не скажу зараз, яка там точна цифра, але точно понад 1 300, тому це забере, я думаю, тиждень, не менше, у комітеті. І тільки після цього можна буде говорити про те, щоб його виносити в зал. 1 300 правок — їх потрібно розглядати кожну одну за одною, групувати, зрозуміти, що буде змінюватися", — сказав Чернєв.

Поки нардепи вирішують, які норми залишити, а які — виключити, Фокус пригадав найбільш резонансні пропозиції щодо мобілізації за два роки великої війни.

Екстрадиція ухилянтів

Заходи, покликані посилити мобілізацію, назрівали давно, проте політики довго не хотіли брати на себе відповідальність за непопулярні рішення. Щоб згладити посилення призову, нардепи намагалися насамперед продемонструвати суспільству, що ті, кого минула армія, мають бути покарані. Звідси ідеї повернути з-за кордону чоловіків, які з різних причин змогли покинути країну з початку повномасштабного вторгнення.

Одним із перших пропозицію озвучив нардеп Давид Арахамія. Потім її підхопили інші політики, а також представники Офісу президента. Влада погрожувала заводити кримінальні справи і повертати з-за кордону чоловіків, які залишили країну за фальшивими висновками ВЛК.

"Вони купили довідки і використовуючи ці підроблені документи, виїхали за кордон. До них дотягнутися у правоохоронців прямо зараз можливості немає. Але згідно з КПК, у нас дуже посилився напрям міжнародно-правової допомоги. І в будь-яку, крім Росії, звісно, країну, наші правоохоронні органи можуть прийти і фактично зробити запит на екстрадицію таких людей. І повернути їх в Україну, щоб вони несли відповідну відповідальність", — міркував Арахамія на початку вересня 2023 року.

Потім нардеп Федір Веніславський визнав, що екстрадиція не може бути масовою, оскільки це складна процедура. Тоді в Офісі президента озвучили новий варіант покарання для військовозобов'язаних за кордоном — радник глави ОП Михайло Подоляк заявив про створення такого собі "реєстру людей", які отримали фіктивні довідки.

"Якщо вони зараз не повертаються, то, коли війна закінчиться, у них будуть певні юридичні проблеми — з'ясовуватимуться підстави, на яких вони залишили країну, тощо", — говорив Подоляк.

Зрештою, країни ЄС дали чітко зрозуміти, що не збираються брати участь у подібних запитах. Так, у Німеччині, яка прийняла понад мільйон українців, близько 200 тисяч з яких — чоловіки віком 18-60 років, повідомили, що дезертирство та ухилення від військової служби не можуть бути підставою для екстрадиції. Також екстрадувати військовозобов'язаних українців відмовилися Чехія, Угорщина, Австрія.

Електронні повістки

У новому законопроєкті автори пропонують надсилати військовозобов'язаним повістки через електронний кабінет призовника. Досі не зрозуміло, як це працюватиме на практиці. Однак електронний кабінет, у якому мають зареєструватися всі військовозобов'язані українці, за задумом нардепів, дасть змогу вручати повістки, зокрема за кордоном. За словами Арахамії, ідея виникла через невдоволення чинними способами вручення повісток представниками ТЦК.

"ТЦК на вулицях не влаштовує людей. Ми це знаємо. І ми шукали альтернативний шлях, як зробити так, щоб на вулицях не вихоплювали людей", — пояснив нардеп в ефірі телемарафону.

Е-повістку вважатимуть врученою з того моменту, як військкомат отримає повідомлення про її відправлення.

На думку юристів, неявка до ТЦК після отримання призовником е-повідомлення в електронному кабінеті вважатиметься адміністративним правопорушенням. Якщо військовозобов'язаний або резервіст добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення повістки не з'явиться до ТЦК, військкоми можуть звертатися до суду щодо накладення обмежень на таку особу.

Блокування доступу до рахунків

Хоча з поверненням ухилянтів додому розібратися не вийшло, політики та чиновники не залишили можливість покарати їх за порушення правил військового обліку. Тож у новому законопроєкті про мобілізацію з'явилася норма, яка пропонує обмежити доступ до банківських рахунків і позбавити права керування транспортними засобами українців, які вчасно не оновили дані в ТЦК, не з'явилися за повісткою до військкомату або з якихось причин не стоять на військовому обліку.

Експерти говорили Фокусу, що такі обмеження серйозно вплинуть на економіку країни. За словами економіста Олега Гетьмана, під час блокування банківських рахунків виникає загроза депозитним рахункам, на яких зберігається понад 1,5 трлн грн.

Призвати людей з інвалідністю

У законопроєкті про мобілізацію, під тиском експертів і громадськості, нардепи залишили норму, що дає право на відстрочку людям усіх трьох груп інвалідності. Однак подібна ініціатива — скасувати відстрочку для людей третьої групи інвалідності — обговорювалася в стінах парламенту цілком серйозно.

Наприкінці грудня 2023 року нардепка Мар'яна Безугла опублікувала у Facebook чорнові тези, з яких випливало, що відстрочку за станом здоров'я отримають люди з інвалідністю першої та другої групи. Третю групу не згадували, у зв'язку з чим виникли припущення, що таких людей автоматично визнають придатними.

У січні 2024 року народна депутатка Олена Мошенець розповіла, що в доопрацьованому документі, можливо, буде вказано не групи інвалідності, а конкретні захворювання, які дадуть право на відстрочку. Нардепка підкреслила, що це важливо, оскільки третя група інвалідності передбачає захворювання різної тяжкості.

"Є такі, з якими справді можна виконувати певні обов'язки, а є такі, з якими в жодному разі не можна. Туберкульоз, про який багато говорилося", — міркувала Мошенець.

Як відомо, присвоєння третьої групи інвалідності означає доволі серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема й ампутації кінцівок.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв у січні 2024 року, що якщо в доопрацьованому законопроєкті про мобілізацію збережуть положення про мобілізацію інвалідів третьої групи, він виступить проти ухвалення цього документа. У підсумку у фінальному документі залишили право на відстрочку для людей з інвалідністю, незалежно від групи. Однак заплановано перевірку призовників, які отримали II і III групу після 24 лютого 2022 року.

Студенти старше 30 років — без відстрочки

Восени 2023 року нардепи пропонували скасувати відстрочку студентам, старшим за 30 років, які здобувають більше однієї освіти: вищої або професійно-технічної. Спочатку ініціатива надійшла від народного депутата Федора Веніславського. Він зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, що пропонує скасувати відстрочки від мобілізації тим, хто повторно здобуває освіту після 30 років.

"Суть проста — якщо людина здобула освіту, а після цього здобуває ще одну — вищу або професійно-технічну освіту, і це відбувається після 30 років, це не дає право на отримання відстрочки. Студентів, які здобувають другу освіту до 30, це не стосується", — говорив Фокусу Веніславський.

Пізніше скасування відстрочки для студентів, які здобувають другу або третю непослідовну вищу освіту, підтримав міністр освіти Оксен Лісовий. За його словами, навчання стало способом легального ухилення від служби, що демонструють цифри — у 2022 році на 55 тисяч студентів більше, ніж у 2021 році. Серед них 33 тисячі вирішили здобувати магістерський рівень.

У новому законопроєкті про мобілізацію нардепи пропонують скасувати відстрочку аспірантам, які вчаться за контрактом, а також студентам, які здобувають непослідовну вищу освіту.

Фокус писав, чи зможуть в Україні обмежити в праві на освіту дітей ухилянтів.

Також Фокус писав, що в Україні спростили процес бронювання співробітників оборонних підприємств.