Криза в парламенті: що залишилося за зачиненими дверима зустрічі Зеленського та "слуг народу"
В Офісі президента відчувають брак парламентських голосів для ключових законопроєктів, вважають експерти. Тому гарант вирішив зустрітися з фракцією СН і обговорити нагальні питання. Фокус з'ясував, що президент хотів донести нардепам.
У вівторок, 21 лютого, президент України Володимир Зеленський уперше за два роки великої війни провів зустріч із народними депутатами фракції "Слуга народу". За словами глави фракції СН Давида Арахамії, головними темами були фронт, економіка, допомога партнерів, збереження єдності в суспільстві та завдання парламенту й депутатів за цими напрямками.
Арахамія зазначив, що зустріч було заплановано ще наприкінці минулого року, але графік президента дав змогу провести її тільки зараз.
"У цьому немає нічого нового, такі стратегічні сесії ми проводили щороку й до повномасштабного вторгнення. Це нормальна практика для всіх великих команд", — додав політик.
За інформацією УП, на зустрічі депутати запитували про посилення мобілізації. Президент повідомив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нібито виявив тисячі військових, які жодного разу не були в зоні бойових дій. Зараз готується великий аудит, і цих людей, імовірно, відправлятимуть на фронт. Також Зеленський нібито говорив про збільшення грошового забезпечення до 200 тисяч грн тим, хто воює на "нулі".
Також нардепів цікавило політичне майбутнє фракції. Парламентарії запитували про можливу загрозу легітимності президента. Як відомо, у травні виповнюється п'ять років із обрання Зеленського на посаду. Гарант повідомив, що має інформацію про підготовку росіянами інформаційних кампаній, і закликав не реагувати на ці провокації. Також він підкреслив, що західні партнери підтримують неможливість проведення виборів під час війни.
Криза монобільшості
За різними оцінками нардепів, озвученими в неформальних бесідах із журналістами, конкретики на зустрічі з президентом було мало. Однак сам факт заходу злегка підбадьорив політиків, оскільки дехто, на думку експертів, відчуває, що парламент остаточно втратив свою незалежність від початку повномасштабного вторгнення та перестав бути зручним майданчиком для піару окремих депутатів.
За словами політолога Олега Постернака, у фракції СН давно простежуються небезпечні для єдності тенденції — частина депутатів покинули фракцію або заявили про те, що збираються це зробити. Деякі "слуги", залишаючись частиною монобільшості, поглядають у бік позафракційних депутатських груп.
"Ходять чутки, що у Верховній Раді вже є негласна група на підтримку колишнього головнокомандувача Валерія Залужного", — каже Фокусу Постернак.
Тому президенту важливо було провести бесіду зі "своїми" депутатами, щоб скріпити єдність. До того ж довгоочікувана зустріч не в останню чергу була організована в контексті розмов про легітимність гаранта й парламенту. Наближається закінчення каденції президента. В РФ, на думку політологів, напевне почнуть розгойдувати цю тему, а тому влада повинна зустріти виклик єдиним консолідованим чином.
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, рано чи пізно фракції СН доведеться офіційно визнати, що монобільшості більше немає, і переформатувати коаліцію.
"Зараз у фракції СН 235 нардепів. Якщо вийдуть ще до десяти, коаліції не буде. Залишається питання — якщо ти не член фракції, ти залишаєшся в коаліції? Зеленський, як відомо, критикував за таку практику попередню Раду, яку розпустив, за подібну практику", — міркує Рейтерович.
В Офісі президента, за словами експертів, відчувають брак голосів для ключових законопроєктів. Досить згадати перший проєкт закону про посилення мобілізації, який наприкінці 2023 року провалився у ВР. Із цієї причини на зустрічі з народними депутатами СН президент висловив сподівання, що парламент підтримає в другому читанні урядовий законопроєкт.
І хоча, на думку Постернака, загрози розпаду коаліції наразі немає, через залежність парламенту від Офісу президента і втрату в депутатів інтересу до парламентської діяльності, проблема загострюється.
"Ми маємо справу з довгим парламентом, частина депутатів хотіли б звільнитися від тягаря декларування, зайвих зобов'язань щодо політичної діяльності й під час війни, що триває, зайнятися іншими питаннями. Тому я б сказав, що парламент перебуває в екзистенційній кризі. Але розпускати Раду президент не буде, навіть якщо коаліція перестане існувати", — міркує політолог.
Важливе питання, яке також могли обговорювати на зустрічі, але вирішили не виносити на публіку, — кадрові ротації в уряді. Рейтерович зазначає, що останнім часом в експертному середовищі посилилися розмови про підготовку переформатування Кабміну. На заміну чинного прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, за словами Постернака, пропонують: заступника голови ОП Ростислава Шурму, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, пані посла України в США Оксану Маркарову, віцепрем'єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова. Звучать і інші прізвища.
"Більшість посад призначає парламент, тому потрібно було обговорити це питання з депутатами. Думаю, президент хотів дати установку, щоб парламент у перспективі підтримав будь-яку кандидатуру ОП", — зазначає Постернак.
Посилення мобілізації
Важливий блок питань, який обговорювався під час зустрічі "слуг" із президентом — посилення мобілізації. У ЗМІ писали, що, за словами президента, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський готує великий аудит, оскільки є "тисячі військовослужбовців", які ніколи не були на фронті. Також були озвучені плани щодо збільшення вдвічі платні військовим на "нулі". Нардеп СН Юрій Мисягін уточнив, що йшлося про військовослужбовців, які перебувають на передовій два роки.
На думку експертів, усе це було сказано в контексті очікувань президента, що парламент підтримає законопроєкт про посилення мобілізації в другому читанні.
"Про військових на передовій було сказано, щоб збити градус від заяви Зеленського про те, що потрібно мобілізувати пів мільйона людей, а грошей на це немає. Думаю, сенс такий: нардепи мають ухвалити закон, хоч він і неоднозначний. Але водночас не варто хвилюватися, що одразу після набуття документом чинності почнеться посилення призову. Знайшлися "1000 військових", яких можна відправити на фронт. А сам законопроєкт — це нібито підготовка на майбутнє. Президент дав депутатам пояснення, і вони тепер його використовуватимуть", — зазначає політолог.
Як відомо, до резонансного документа, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні на початку лютого, у парламентаріїв виникло чимало запитань. Нардепи подали понад 1300 правок, які розглядатимуть у профільному комітеті.
Раніше Фокус зібрав топ 5 найрезонансніших пропозиції політиків про мобілізацію.
Також Фокус з'ясував, чи зможуть в Україні обмежити в праві на освіту дітей ухилянтів.