Деокупація вже близько? Навіщо Кабмін хоче створити військові адміністрації в Криму

Уряд України планує створити українські військові адміністрації (ВА) в Криму та Севастополі. На розгляд Верховної Ради вже внесли відповідний законопроєкт №11064. Крім головного військового органу в Криму, з'являться ще й районні адміністрації (ВРА). У відкритих даних зазначено, що Крим складається з 25 адміністративно-територіальних утворень.

Повноваження органів будуть такими ж, як у ВА на материковій Україні. Виходячи з документа, обов'язки управління головною ВА по всьому Криму дістануться начальнику, якого призначить президент України за пропозицією Генштабу ЗСУ. Голів адміністрацій населених пунктів і районів рекомендуватиме до призначення президентом начальник військової адміністрації АР Крим.

Кабмін має право внести главі держави подання на звільнення голів ВРА в Криму. Районні ОВА та Севастопольську міську ОВА можуть сформувати з військовослужбовців, правоохоронців і працівників служб цивільного захисту. Фінансувати діяльність ВА в Криму збираються з бюджету України, а після деокупації півострова — із бюджету Криму. Суми на всі ці проєкти автори законопроєкту не прописали.

"Дубляж повноважень": чи потрібні нові держоргани в умовах війни

За аргументацією влади, ініціатива створить "правові умови для відновлення та забезпечення стабільного функціонування українських держорганів у Криму". Залишається питання, як і коли почнуть створювати ВА — після ухвалення законопроєкту чи деокупації Кримського півострова?

Новий орган може об'єднувати повноваження класичної ВА й деяких органів виконавчої влади, що діяли до захоплення Криму. На думку секретаря Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки оборони та розвідки, нардепа Романа Костенка, навряд чи зараз варто думати над збільшенням держапарату щодо Криму. Тим більше, що такі структури вже є.

"Поява військових адміністрацій у Криму... Така собі історія. Потрібно детальніше пояснити суспільству, навіщо цей план. Якщо просто для картинки, у нас уже було таке: створили органи, що функціонують у Херсонській області і в Києві. Наприклад, управління СБУ в Криму та прокуратура АР Крим. Це тільки дублювало повноваження та створювало конкуренцію в спецслужбах. Робочий процес кращим не став, багато запитань було до їхньої ефективності", — розповідає нардеп Фокусу.

Колега Костенка по комітету, народний депутат Федір Веніславський вважає інакше: чим раніше підготуватися до деокупації Криму, тим краще. Додаткові держоргани потрібні для контролю півострова в перехідний період.

"Росія може обстрілювати територію Криму, перекидати десант [після звільнення півострова]. Потрібні саме військові органи. Практично це забезпечить безперервність роботи українських державних органів на півострові", — пояснює політик.

"Вирішувати треба було ще у 2014 році"

Важливу роль законопроєкт №11064 має і в міжнародно-правовому аспекті. Україна зайвий раз показує, що ніколи не відмовиться від територій. Веніславський вважає, що створювати ВА краще до звільнення Криму. На запитання про приблизну кількість працівників у нових ВА та витрати на їхнє утримання нардеп не відповів і порадив звернутися до Кабміну.

Проблеми Криму потрібно вирішувати, стежити за ситуацією і дізнаватися потреби кримчан, попри непевні перспективи деокупації півострова, коментує Фокусу генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

"Усі ці питання треба було вирішувати ще у 2014 році. В СБУ тоді думали, як бути з кримськими штатними управліннями. Неправильно було скидати всю роботу на Представництво президента в АР Крим. Варто відтворити депутатський корпус і Раду міністрів Криму нехай і з урізаним функціоналом", — поділився думкою експерт.

Якщо поставити до двох чиновників на кожну районну ВА в Криму, для бюджету України це не обернеться "катастрофічними" витратами. Зате ці люди "орієнтуватимуться в темі та готуватимуться до деокупації", підсумував експерт.

Фокус раніше детально аналізував слабкі місця Кримського півострова. Логістичні ланцюжки, якими користується Росія в Криму, досить легко знищити, вважають військові аналітики.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський у вересні 2023 року підписав закон про зміну адміністративно-територіального устрою Криму. Уряд мав за місяць визначити межі й адміністративні центри новостворених громад.