Шлях через Польщу: що мають вирішити Київ із Варшавою до вступу України в ЄС

Польща та Україна, протести на кордоні, вступ до ЄС
Фото: Getty Images | Фото ілюстративне. Перспектива вступу України до ЄС викликає у поляків побоювання через економічні протиріччя

У Варшави чимало розбіжностей з Києвом, які належить вирішити до початку переговорів про інтеграцію України в Євросоюз. Фокус розбирався, чи зможуть дві країни знайти точки дотику в чутливих питаннях.

Related video

Україна і Польща збираються підписати протокол розбіжностей 28 березня, про що повідомив заступник голови польського МЗС Анджей Шейна.

Експерти зазначають, що такий документ Києву належить підписати з багатьма європейськими країнами, перш ніж почнуться активні переговори про вступ України до ЄС.

Єдине, що викликає здивування — у протоколі розбіжностей, крім економічних протиріч, Варшава хоче обговорити історичні питання. Поки що невідомо, про що саме розмовлятимуть чиновники. Однак новий польський уряд уже дав зрозуміти, що помилкою попередньої влади було думати, ніби у відносинах Варшави та Києва немає протиріч.

"Потрібно буде чесно сказати, де ми можемо допомогти, а де потрібно скласти протоколи розбіжностей. Найбільшою помилкою уряду "Права і справедливості" було те, що він обманював польських жінок, поляків і, напевно, самих себе, що не було проблем, наприклад, із сільськогосподарською продукцією", — цитують польські ЗМІ Шейна.

Чиновник додав, що історичні питання не є найважливішими, але дають змогу прояснити ситуацію.

Конфлікт із фермерами

Насамперед у протоколі розбіжностей мають зафіксувати економічні протиріччя, які призвели до тривалих протестів польських фермерів на кордоні з Україною, вважають експерти. За словами політолога Володимира Фесенка, перспектива вступу такої великої аграрної країни, як Україна, до ЄС викликає у поляків справедливі побоювання через конфлікт інтересів на європейському ринку.

"Відносини з Польщею залишаться партнерськими, але Варшава вимагатиме поступок, пов'язаних із розбіжностями в питаннях торгівлі аграрною продукцією. Тема присутності України на європейському ринку буде важливою в переговорах про вступ до ЄС, і однією з найскладніших. Ми вже бачимо, що переговори ще не почалися, а проблема вже є. Наші фермери готові частково або повністю відмовитися від субсидій. Але важливо зафіксувати всі протиріччя, щоб далі вести переговори з Європейською комісією або іншими інституціями, готовими виступати арбітрами", — міркує Фесенко.

Як відомо, хвилювання серед європейських фермерів, зокрема в Польщі, тривають не перший місяць. Аграрії вважають, що перебувають у несправедливому становищі через дешеві товари, які надходять з України. І скаржаться на високі ціни на пальне та суворі екологічні норми з боку Брюсселя.

При цьому експерти вважають, що навіть якщо Україна погодиться на вимоги польських фермерів, вони не припинять блокувати кордон. На думку експерта Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Валентина Гладких, фермерське питання є суто політичним, бо в Польщі, як і в багатьох інших європейських країнах, аграрії — важлива частина електорату. Політики постійно шукають у них підтримки, а фермери вдало використовують інструменти тиску на владу. Тому поставки зерна в ЄС з боку Києва залишаються потужним аргументом для них, щоб отримати преференцій з боку євроспільноти.

Проте у зв'язку з напруженою обстановкою, західні ЗМІ вже припустили, що напередодні виборів до Європарламенту, запланованих на початок червня, чиновники збережуть у таємниці підготовку до розширення ЄС. Офіційно голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка висувається на другий термін, уже заявляла, що переговори про вступ України до Євросоюзу відкладено, ймовірно, до літа.

Хоча ситуація, як і раніше, напружена, експерти зазначають, що подібні протиріччя в процесі інтеграції в ЄС нових країн виникають не вперше. Наприклад, коли Іспанія вступала до Євросоюзу, французькі фермери блокували процес переговорів і вимагали поступок. Було чимало претензій і до Польщі на шляху до ЄС.

"У підсумку компроміси знайшли, хоча конкуренція між Іспанією і Францією, як і раніше, гостра. Польща, коли вступала до Євросоюзу, теж чула багато критики про конкуренцію на ринку праці. Історія про польських сантехніків як символ дешевої робочої сили зі Східної Європи, стала мемом. Але в ЄС зуміли знайти вихід із ситуації", — додає Фесенко.

Історичний конфлікт

Якщо економічні суперечності, які зафіксують у протоколі розбіжностей між Києвом і Варшавою, видаються закономірними, то тема історичних претензій — навпаки викликає здивування в експертів. За словами політолога Ігоря Рейтеровича, питання, що стосуються національної пам'яті, завжди сприймаються гостро кожною країною, особливо якщо ними займаються політики.

Польща неодноразово публічно висловлювала претензії щодо низки історичних подій, вимагаючи від Києва взяти на себе відповідальність за дії в минулому і визнати свою провину. Хоча повномасштабне вторгнення РФ в Україну на деякий час згладило розбіжності між країнами, політики знову стали повертатися до цієї теми. Так, навесні 2023 року ексспікер МЗС Лукаш Ясіна заявив, що президент Володимир Зеленський має вибачитися перед польським народом за Волинську трагедію, що сталася під час Другої світової війни.

"Ми, поляки, як польська держава, взяли на себе відповідальність за злочини, вчинені нашою державою проти українців. З боку України такої відповідальності немає", — зазначав він.

Рейтерович вважає, що питаннями історичної справедливості мають займатися історики. А тому правильно було б записати в протоколі розбіжностей, що інститути Національної пам'яті Польщі та України розроблять спільну політику щодо спірних питань. І поставити на цьому крапку.

"Коли політика приходить в історію — це погано закінчується. Тому що в нас є принципові розбіжності. Наприклад, про Волинську трагедію. І пропозиція, озвучена ще за часів президентства Ющенка, прийняти формулу "ми просимо вибачення і прощаємо" їх не влаштовує. Але Україна не може визнати історичну провину, бо в ті часи ми не були незалежною державою. Тому будемо сподіватися, що ці питання не будуть основними, і зрештою будуть передані на суд історикам", — резюмує експерт.

Нагадаємо, польські фермери 15 березня заблокували кордон зі Словаччиною. Вони мають намір не допустити неконтрольованого потоку зерна з України до ЄС.

Також Фокус писав, що, за словами голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева, через польську блокаду в березні український бюджет втратить 6,5 млрд гривень. У лютому бюджетні втрати становили 7 млрд гривень.