Ігроманія в ЗСУ: чому бойові командири б'ють на сполох, а влада не діє?

У Збройних силах України виявили проблему захоплення солдатами азартними іграми. В онлайн-казино програються зароблені "бойові", нерідко військові потрапляють у борги. Третій рік повномасштабної війни, постійний стрес без повноцінного відновлення робить солдатів вразливішими до подібних розваг. Азартні ігри перетворилися для багатьох на ліки від стресу і джерело адреналіну.

Першим публічно про проблему лудоманії (ігрової залежності, — ред.) серед бійців ЗСУ заявив солдат-аеророзвідник з 59-ї бригади Павло Петриченко. Щоб побороти явище, він запропонував запровадити реєстр і процес верифікації гравців на час воєнного стану. Варто було б обмежити коло користувачів, які отримують зарплати у військових частинах, радить він.

Аеророзвідник навів приклад наслідків захоплення військовослужбовцями онлайн-казино. Один із бійців тільки побратимам винен 700 тисяч гривень. Невідомо, скільки він програв зароблених грошей і як часто брав кредити. Петриченко наголошує: у його підрозділі уважно слідкують за захопленнями бійців і проводять із ними роботу.

Слідом після Петриченка тему лудоманії у ЗСУ підхопив нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко. Політик заявив, що у 9 із 10 солдатів на передовій нібито є проблеми з онлайн-іграми.

Нардеп попередив про проблеми для солдатів у майбутньому: бійці заробляють на передовій понад 100 тисяч гривень на місяць, але замість купівлі житла, інвестування чи простого накопичення, гроші просто програються. Після повернення на "громадянку" безгрошів'я, підвищене почуття справедливості та нерозуміння суспільства може призвести до того, що солдата привабить кримінальний світ.

Ніхто не може заборонити брати участь в азартних іграх, оскільки це конституційне право кожного українця.

"Складно контролювати": погляд влади на проблему лудоманії в ЗСУ

Павло Петриченко пішов далі і зареєстрував 29 березня петицію до президента України Володимира Зеленського про обмеження роботи онлайн-казино. У тексті міститься прохання заборонити азартні ігри та доступ військовослужбовців до онлайн-казино під час воєнного стану, а також заборонити рекламу цих продуктів із використанням військової символіки.

"Непоодинокими є випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все грошове забезпечення і беруть мікрокредити, заводячи себе і сім'ї в боргову яму. Або здають у ломбарди дрони й тепловізори, завдаючи шкоди не тільки собі, а й побратимам", — вказує він.

Крім того, багато російських онлайн-казино спеціально таргетують рекламу на Україну. Країна-агресор отримує персональні дані військовослужбовців та інших громадян, що загрожує нацбезпеці України.

Буквально за кілька годин петиція авторства Петриченка набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Зеленський у відповідь доручив головам Служби безпеки України, Держспецзв'язку, Мінцифри та секретарю РНБО зібрати всю аналітику з цього питання і наступного тижня опрацювати рішення.

У Верховній Раді поки не думають про законодавчі механізми регулювання лудоманії в армії, каже Фокусу член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

"Навіть із юридичного погляду мені складно це уявити. Як проконтролювати вхід людини в онлайн-казино і подібні речі? Про проблему цю я чув, але профільний комітет точно не порушував це питання і в спілкуванні з військовими я не чув цього", — розповідає політик.

Фокус просив Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) пояснити, чи можна вплинути на ситуацію з лудоманією в ЗСУ і чи варто обмежувати доступ до онлайн-казино для солдатів під час війни. До моменту публікації матеріалу комісія не відповіла на запит.

Варто зазначити, що ринок азартних ігор в Україні вже був під забороною з 2009 по 2020 роки. Учасники ринку обходили обмеження, використовуючи нелегальні сайти.

"Легальний ринок азартних ігор — це 13 юридичних осіб, які працюють на "землі" і 17 — у мережі інтернет, а нелегальний — це понад 600 сайтів", — зазначав голова КРАІЛ Іван Рудий.

Комісія веде реєстр осіб з обмеженим доступом до гральних закладів та участю в азартних іграх. Станом на 1 квітня у списках було майже 6 000 тисяч осіб. Внести гравця до реєстру можуть члени сім'ї першого ступеня споріднення, у командирів ЗСУ немає такого права.

Рудий визнає: ніхто не може заборонити брати участь в азартних іграх, оскільки це конституційне право кожного українця.

Ігрова залежність перетворюється на проблему, якщо заважає служити і відбивати атаки росіян, але поки таких прикладів не було. Тих, хто грає в онлайн-казино, можна зустріти майже в кожному підрозділі, але випадки залежності скоріше будуть поодинокими.

Конфлікти з побратимами та дружинами: військові про проблеми з азартними іграми

Кілька військових одного з підрозділів ППО в бесіді з Фокусом підтверджують проблему захоплення онлайн-казино і ставками на спорт у військових ще з 2014 року, після початку збройного конфлікту на Донбасі. Час відпочинку часто витрачається не на читання книг і обговорення поточних проблем, а на азартні ігри.

"Так простіше відволіктися, ніж спілкуватися на банальні теми і переживати про майбутнє протистояння з Росією. Грають у мене в підрозділі багато військових. Отримують зарплати відносно високі, програють, а потім у товаришів позичають. Не віддав в обіцяний час гроші — отримав конфлікт із побратимами. Втручаються і дружини, бо бачать, що чоловіки надсилають їм зароблені гроші лише частково", — говорить співрозмовник Фокусу.

На полі бою грати ніколи, але щойно військові відходять у тил, починається процес заміщення адреналіну. Руйнівні наслідки захоплень онлайн-казино нерідко порівнюють із вживанням алкоголю, адже від них залежить моральна обстановка в колективі. Якщо солдати програють багато грошей, відповідно рівень дискомфорту та нервозності підвищується.

Командири бойових підрозділів розповіли Фокусу, що змушені відбирати телефони у підлеглих і видавати їх за графіком. До двох годин на день відводиться на дзвінки рідним.

Лудоманія поширена не тільки в армії, вона і в українському суспільстві загалом. А ЗСУ — це невід'ємна частина суспільства, коментує Фокусу офіцер 67-ї окремої механізованої бригади, військовий психолог Андрій Козінчук.

"Ігрова залежність перетворюється на проблему, якщо заважає служити і відбивати атаки росіян, але поки таких прикладів не було. Тих, хто грає в онлайн-казино, можна зустріти майже в кожному підрозділі, але випадки залежності скоріше будуть поодинокими", — описав він проблему.

Фізіологічна природа ігрової залежності пояснюється заміщенням норадреналіну, кортизолу і серотоніну, гормонів стресу і радості. Під час боїв виділяється величезна кількість цих гормонів, вони сильно б'ють по центральній нервовій системі. Коли солдата виводять із зони бойових дій, починається умовна ломка. Ті, хто звик грати в небезпеку, частково замінюють її азартними іграми.

"На війні ризики набагато серйозніші, ніж програти гроші на ставках. Одне з джерел — виграш у казино. Біда якраз не в програші, а у виграші — через нього виробляються гормони щастя. Я знаю випадки, коли військові вигравали понад 50 000 гривень", — розповідає психолог.

Користь від грального бізнесу для бюджету України

Гральний бізнес за роки повномасштабної війни перетворився на найбільшого платника податків. За 2023 рік учасники ринку заплатили 10,4 млрд гривень податків — у 51 раз більше, ніж у довоєнному 2021 році, підрахував заступник голови комітету Верхової Ради України з податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Порівняно з 2022 роком, надходження податків від грального бізнесу зросли в 14 разів. За лютий 2024 року сплачено 1,8 млрд гривень податків, тільки за перші два місяці 2024 року з азартних ігор в 11 разів більше надходжень, ніж за весь мирний 2021 рік, зауважив політик.

Але член комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна наводить інші цифри. Гральний бізнес 2023 року приховав приблизно 27 мільярдів гривень від бюджету, а загальний оборот ринку сягнув 207 мільярдів гривень.

Фокус раніше писав, що в Україні легалізували гральний бізнес у липні 2020 року. Верховна Рада для цього ухвалила законопроєкт "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор".

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев тоді прораховував, що 2021 року держбюджет має отримати 7,5 мільярда гривень від учасників грального ринку за оплату ліцензій і випуску лотерей. Але вийшло, що доходи від грального бізнесу 2021 року виявилися лише на 18% від запланованого рівня — 1,34 мільярда гривень.