Мобілізацію скоротили: чому Сирський змінив плани призову

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що в Україні достатньо людей, готових захищати свою країну зі зброєю в руках. Причому йдеться не тільки про призовників, а й добровольців.

А тому заявлена раніше потреба в тому, щоб мобілізувати 450–500 тисяч українців, значно знизилася. Сирський зазначив, що таке рішення було ухвалено після аудиту в армії. Як з'ясувалося, у тилових частинах достатньо військових, які жодного разу не були на передовій.

Зараз проводиться перегляд чисельності підрозділів, які не брали участі в бойових діях. Це дасть можливість перевести тисячі військовослужбовців із тилу на фронт.

Зняти напругу

Наприкінці лютого під час зустрічі президента України з фракцією "Слуга народу" зʼясувалось, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський проводить масштабний аудит у Силах оборони України. Як виявилося, в армії служить приблизно мільйон осіб, з яких приблизно 300 тисяч входять до складу бойових підрозділів. Решта 600–700 тисяч від початку повномасштабного вторгнення жодного разу не були на передовій.

Голова фракції СН Давид Арахамія зазначав, що під час аудиту щонайменше вісім тисяч військовослужбовців, які відряджені до Генштабу, але ще жодного разу не побували на фронті, вже готові вирушити в бойові частини. Однак після перевірок ця цифра буде в рази більшою.

Експерти говорили Фокусу, що не всі, хто входить до складу Сил оборони, зобов'язані побувати на фронті, оскільки на одного бійця на передовій припадає кілька військовослужбовців у тилу. За словами полковника запасу ЗСУ Олега Жданова, у зоні бойових дій перебуває від трьох до семи бойових батальйонів. Решта — у пункті постійної дислокації або на полігоні. Серед тих, чия спеціальність не передбачає присутності в зоні бойових дій — ремонтники, комірники, логісти.

Проте з боку військовослужбовців продовжував лунати запит щодо посилення мобілізації, а слова президента про необхідність призвати приблизно пів мільйона осіб викликали соціальну напругу. Тому, як вважають експерти, військово-політичне керівництво країни вирішило змінити підхід до призову: провести аудит і заявити про наявність додаткових ресурсів.

"Думаю, головком озвучив рішення, щоб зняти градус напруги і показати, що ситуація не така критична, як комусь здається. Щоб люди розслабилися і менше звертали уваги на дії ТЦК. Непопулярний закон про посилення мобілізації на тлі заяв про необхідність призвати пів мільйона людей не покращував імідж влади. Крім того, зараз ставку, нарешті, стали робити на відповідальність. Я бачив різні відео, де співробітники ТЦК роздають не повістки, а флаєри з рекламою переходу на контракт, де розписують плюси служби і бонуси", — міркує політичний експерт Ігор Рейтерович.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в бесіді з Фокусом додає, що раніше йшлося про необхідність мобілізувати приблизно 500 тисяч осіб, щоб створити нові бригади, навчити їх і відправити на фронт. Але під час аудиту з'ясувалося, що у складі Сил оборони України є готові бригади, які можна вивести на ротацію, і поступово укомплектовувати їх новими призовниками.

"Крім того, зараз дедалі більше використовують різні технічні пристосування, як-от дрони, які дають можливість дистанційно знищувати ворога. Тому військове керівництво дійшло висновку, що можна мобілізувати менше людей. За моєю оцінкою, може йтися про 200 тисяч осіб. Це значно менше, ніж було заявлено раніше", — каже Мусієнко.

Вплинути на законопроєкт

На думку адвоката юридичної компанії Riyako & Partners Миколи Максимова, слова головкому можуть насамперед вплинути на рішення нардепів, які кілька місяців обговорюють законопроєкт про посилення мобілізації.

"Політики довгий час обговорюють питання про те, чи потрібно мобілізувати людей з інвалідністю, батьків-одинаків, аспірантів. Остаточне рішення залежить від конкретних обставин. І якщо головком каже, що не потрібно терміново мобілізувати пів мільйона, це може вплинути на фінальну версію законопроєкту. А ось що стосується ТЦК та СП — слова головкому мало вплинуть на політику пошуку ухилянтів, оскільки для цього потрібно не просто зробити заяву, а поміняти механізми всередині системи, а це довгий процес", — вважає експерт.

Як відомо, в Івано-Франківській області приблизно 39 тисяч військовозобов'язаних чоловіків перебувають у розшуку через ігнорування повісток. А в Полтавській області поліція має доставити до відділів ТЦК та СП майже 30 тисяч осіб. Звернення щодо них було направлено до обласної поліції.

Максимов зазначає, що на практиці військовозобов'язаний перебуває в розшуку, поки його не доправлять до ТЦК та СП. Кримінальна відповідальність настає тільки в тому разі, якщо людина пройшла ВЛК і не з'явилася за мобілізаційним розпорядженням. Або якщо людина категорично відмовляється проходити ВЛК. У всіх інших випадках для тих, хто перебуває в розшуку за ігнорування повісток ТЦК та СП, передбачена адміністративна відповідальність.

Нагадаємо, 29 березня комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд усіх 4269 поправок до законопроєкту про мобілізацію. Імовірно, за два тижні парламент перейде до розгляду документа в сесійній залі. Фінальної версії законопроєкту поки що не оприлюднено.

Нещодавно в Міноборони роз'яснили ключові пункти закону про посилення мобілізації. Зокрема, він передбачає мобілізацію чоловіків з 25 до 60 років. З 2025 року у вишах військовозобов'язані проходитимуть базову військову підготовку, тривалість якої в мирний час становить п'ять місяців, у воєнний час — три місяці. З 18 до 25 років військовозобов'язані матимуть відстрочку від мобілізації.