Берлінська стіна і план Ердогана: про що нові "мирні ініціативи", які пропонують Києву

Останнім часом у західних ЗМІ обговорюють можливі сценарії врегулювання війни в Україні. Один із варіантів вирішення конфлікту — відмова Києва від окупованих територій в обмін на гарантію вступу нашої країни в НАТО. Так, за інформацією італійського видання La Repubblica, в Альянсі неформально обговорюють таку концепцію, хоча офіційно про це ніхто не заявляє. На думку журналістів, подібний план нагадує історію Західної Німеччини після Другої світової війни.

Інший сценарій завершення воєнних дій озвучили у виданні "Новая газета Европы". Там повідомили про проєкт договору, який просувають за посередництва президента Туреччини Реджепа Ердогана. Україні та РФ пропонують заморозити війну за наявною лінією фронту. При цьому США і Росія зобов'язуються за жодних умов не застосовувати ядерну зброю, а також відновити договір про обмеження стратегічних озброєнь (СНО-3), причому за неможливості одностороннього виходу з нього в майбутньому.

Також у проєкті договору, за інформацією ЗМІ, передбачено:

• зобов'язання провести у 2040 році референдуми: загальноукраїнський про зовнішньополітичний курс країни, а також референдуми під міжнародним контролем на всіх українських територіях, анексованих Росією на момент заморожування війни;
• гарантії позаблокового статусу України до 2040 року;
• обмін полоненими за формулою "всіх на всіх";
• Росія не заперечує проти вступу України до Євросоюзу.

Ці пропозиції нібито передано трьом сторонам — Туреччині, РФ та Україні — для ознайомлення. Офіційно жодна зі сторін не підтверджувала існування проєкту договору.

Сценарій Німеччини

Першими про "німецький сценарій" як можливий результат російсько-української війни, написали в італійському виданні La Repubblica. Там зазначили, що нібито в НАТО неофіційно розглядають можливість, за якої РФ залишить собі окуповані території України, а інша частина нашої країни зможе приєднатися до НАТО.

У виданні підкреслили, що такий сценарій означатиме "капітуляцію Києва". І додали, що такого результату побоюються в разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.

"Офіційно про це ніхто не говорить. А ось ідея угоди, підтриманої США, у разі поразки Байдена відома всім. Території в обмін на безпеку. Тобто віддати окуповані росіянами регіони, але з гарантією негайного вступу України до НАТО. Ця гіпотеза офіційно не обговорювалася на останньому саміті Альянсу в Брюсселі", — пишуть у ЗМІ.

Тема стала приводом для дискусій в інших виданнях. Так у німецькому Tagesspiegel опублікували статтю із заголовком "Як Німеччина після 1945 року. Чи загрожує Україні поділ?", де скептично поставилися до реалізації такого сценарію.

"Німеччина після війни розглядається як зразок. Як плату за вступ Західної Німеччини до НАТО в 1955 році східну частину країни, НДР, передали Радянському Союзу з визнанням, що вона стала частиною Варшавського договору, аналога НАТО", — йдеться у статті.

Такий план, на думку експертів, не єдиний. Як і багато інших варіантів заморожування російсько-української війни, він не розв'язує проблему, а дає змогу сторонам узяти паузу і відновити силу. Однак у виданні пишуть, що Альянс не готовий до членства України, навіть частинами. Ані США, ані Європа не хочуть опинитися перед загрозою війни або, тим паче, ядерного конфлікту через те, що частина нашої країни після вступу до НАТО знову може зазнати нападу з боку РФ.

Німецький варіант був покаранням для Німеччини, яка програла війну, за всі її злочини. А які злочини вчинила Україна, щоб частина її території була окупована агресором?

Як відомо, внаслідок Другої світової війни Німеччину та її столицю розділили на чотири окупаційні зони: східну — радянську, і три західні зони під контролем США, Великої Британії та Франції. У 1949 році утворилося дві держави: ФРН на заході, і НДР на сході країни. У 1955 році Федеративна Республіка Німеччина стала членом НАТО, а Німецька Демократична Республіка — приєдналася до країн Варшавського договору. Між країнами було збудовано укріплений кордон — "Берлінська стіна", що існувала до 1989 року. Однак, на думку експертів, з якими поговорив Фокус, цей сценарій не прийнятний для України.

"Німецький варіант був покаранням для Німеччини, яка програла війну, за всі її злочини. А які злочини вчинила Україна, щоб частина її території була окупована агресором?" — ставить питання дипломат, експерт із питань зовнішньої політики і політики безпеки Олександр Хара.

За його словами, будь-яке заморожування російсько-української війни не задовольнить жодну зі сторін і не зможе розв'язати головної проблеми — прагнення Кремля порушити глобальну систему безпеки у світі.

"Путін не готовий до переговорів. Він хоче знищити нашу країну і підпорядкувати народ. Тому ніхто не піде ні на "німецький", ні на інші сценарії, тому що це найгірший із варіантів", — каже Фокусу Хара.

НАТО під питанням

Політолог Олег Постернак вважає, що поділ України за "німецьким" або іншими можливими сценаріями в обмін на мир із РФ всерйоз обговорюють на Заході. Той факт, що глава Пентагону Ллойд Остін, нещодавно виступаючи перед комітетом сенату США зі збройних сил, порекомендував Україні шукати інші цілі, замість того щоб атакувати російські нафтопереробні заводи, на думку експерта, вказує на те, що між РФ і США є діалог.

"Мабуть, тривають якісь переговори. Їхнє завдання — зрозуміти, який сценарій влаштує Путіна. Тому що Захід вважає, що Київ переконати легше, ніж виторгувати преференції у Кремля. Думаю, є і варіант вступу частини України до НАТО. До того ж цю ідею раніше озвучував і [ексгенсек НАТО Андерс фог] Расмуссен, і [ексдержсекретар США Генрі] Кіссінджер", — міркує експерт.

Постернак зазначає, що одне з ключових завдань Кремля — будь-що-будь забезпечити нейтралітет України в питанні перспективи членства в НАТО. І хоча теоретично РФ може поступитися в цьому питанні, у такому разі вона вимагатиме ширших умов для Альянсу. Наприклад, більше не приймати нових членів або ніколи не атакувати території РФ.

"Коли ми обговорюємо Україну в складі НАТО, навіть її частини, йдеться про серйозну, велику угоду, яка виходить за рамки українського питання. Оскільки РФ категорично не сприймає цього, складно уявити, щоб вони змінили позицію", — зазначає експерт.

Хара також сумнівається, що країни-члени НАТО готові до того, щоб навіть частина нашої країни приєдналася до Альянсу. Адже загроза ядерного протистояння з РФ, у разі нового вторгнення в Україну, дуже висока.

"Нас могли б і зараз прийняти в НАТО, якби у Європи і США не було страху ядерної ескалації. А що зміниться, якщо ми віддамо Путіну частину території? Сумніваюся, що він скаже — мене більше не лякає НАТО, нехай Україна приєднується", — зазначає експерт.

Якби інформація була в газеті, близькій до Ердогана, тоді можна припустити, що це план Туреччини. А так, думаю, це план Абрамовича. І він не буде прийнятий, насамперед, Москвою.

Черга Туреччини

Ще один із можливих сценаріїв припинення війни в Україні — турецький проєкт договору, який нібито просуває президент Туреччини Реджеп Ердоган. Про його існування повідомили у виданні "Новая газета Европа". Але жодна зі сторін офіційно не підтвердила, що має в своєму розпорядженні подібний документ. А тому, як вважає політолог Володимир Фесенко, може йтися про проєкт зовсім не президента Туреччини, а російського бізнесмена, учасника стамбульських переговорів України з РФ Романа Абрамовича.

"Це моє припущення, оскільки про це повідомили ні турецькі чи європейські ЗМІ, а опозиційне російське видання. Якби інформація була в газеті, близькій до Ердогана, тоді можна припустити, що це план Туреччини. А так, думаю, це план Абрамовича. І він не буде прийнятий, в першу чергу, Москвою. Оскільки не відповідає їхнім інтересам. У Москви переваги на фронті, і вони хочуть нав'язати нам свій варіант миру", — зазначає в бесіді з Фокусом Фесенко.

Також експерт додає, що Росія не погодиться проводити референдуми [загальноукраїнські, як це передбачається нібито в документі] на окупованих територіях, оскільки давно вважає їх своїми, закріпивши свою впевненість у Конституції. Крім того, у Кремлі мають намір домогтися повної відмови України від перспектив членства в НАТО.

"Я знаю з дипломатичних джерел країн, які дійсно ведуть переговори з РФ, які умови виставляє Росія. Мова про повну заборону будь-якої перспективи членства України в НАТО, причому ця заборона має бути оформлена самим Альянсом. Також вони наполягають на повній демілітаризації нашої країни — щоб ми відмовилися від армії з наступальною зброєю і створенні демілітаризованих зон", — каже Фесенко.

Постернак вважає, що будь-який зі сценаріїв, який передбачає заморожування війни, зіткнеться з протистоянням з боку ЗСУ, українського суспільства і президента Зеленського. Єдиний документ, який Україна готова обговорювати в рамках перспективи врегулювання війни — "формула миру" Зеленського. Пропозиція містить 10 пунктів. Зокрема зобов'язання РФ вивести свої війська з українських територій.

На підтримку "української формули миру" у 2023-2024 роках було організовано кілька самітів. Черговий захід має відбутися у Швейцарії, імовірно в середині червня.

Фокус раніше писав, що хоча Росія нібито не планує воювати з Альянсом, оскільки для цього немає ресурсів, у Європі, як і раніше, побоюються агресії з боку РФ . А деякі європейці навіть планують переїзд подалі від країн, які потенційно цікавлять Росію.

Фокус також розповідав, чому європейські лідери обговорювали можливість відправки солдатів НАТО в Україну .